11.4. Управлінський потенціал підприємства

Світові тенденції формування інформаційного суспільства змінюють традиційну роль науки, освіти та інновацій, перетворюють їх у джерело забезпечення підприємства нематеріальними ресурсами.

Інформаційні технології забезпечують управлінський процес та підштовхують управлінський персонал інтенсивно використовувати інформацію та знання в виробничо-господарській діяльності підприємства. Технологічний прогрес складає умови до формування управліннського потенціалу підприємства на базі модернізації управлінської діяльності та активізації регуляторного середовища для підприємництва.

Сутність управлінського потенціалу підприємства визначена в багатьох наукових працях в таких теоретичних підходах:

• управлінській потенціал визначається навичками та здібностями керівників усіх рівнів управління з формування, організації, створення належних умов для функціонування та розвитку соціально - економічної системи підприємства [1,с.18];

• управлінський потенціал визначається сукупністю здібностей і можливостей системи управління забезпечувати досягнення стратегічних цілей діяльності підприємства [3,с.8];

• в управлінському блоці економічного потенціалу формується місія, розробляється стратегія розвитку, визначаються цілі та задачі на перспективу [4,с.136];

• потенціал системи управління розглядається як властивість системи забезпечити керування функціональною діяльністю усіх елементів носія на основі вхідної інформації [5,с.52];

• управлінський потенціал характеризується обсягом роботи, з яким може справитися загальне керівництво [6,с.272].

Теоретичні питання по проблемі формування управлінського потенціалу підприємства в розробках учених є дискусійними. Проте спільною є характеристика, що управлінський потенціал підприємства визначає сукупністю якостей системи можливостей ресурсів підприємства за умовою їх мобілізації в управлінському процесі щодо досягнення конкурентних переваг з урахуванням впливу зовнішнього середовища.

Управлінський потенціал підприємства виконує управлінський процесс та його різновиди:

1) управління персоналом;

2) оперативне управління;

3) технології обґрунтування господарських рішень в управлінні.

Управління персоналом визначає процес управління колективом людей, що в конкурентному середовищі визначає важливіший фактор поліпшення потенціалу підприємства. Кваліфіковані керівники, менеджери, що здатні до інтелектуального розвитку збільшують управлінський потенціал підприємства.

Визначено, що інтелект людини є головною продуктивною силою в сучасному світі. Він забезпечує економіку інноваціями та інформацією, які є рушіями науково-технічного прогресу в інформаційному суспільстві. Якщо матеріальні ресурси у світі обмежені, то можливості людського інтелекту - безмежні [7,с.232].

Оперативне управління, як вид управлінського процесу, забезпечує ритмічність виробничого процесу та завантаження виробничих потужностей в оперативно-календарних планах підприємства.

Технології обґрунтування господарських рішень в управлінні дають оцінку можливої економічної ситуації на підприємстві та забезпечують вибір найкращого альтернативного варіанту рішення за заданими критеріями та обмеженнями на базі інструментарія оцінки ризиків.

Формування управлінського потенціалу підприємства на новітній основі базується на використанні економічних та організаційних законів, наукових підходів, принципів та методів організації управління.

Для забезпечення конкурентоспроможності управлінського потенціалу підприємства необхідною умовою є впровадження концепції потужнього, цілеспрямованного менеджменту підприємства. Нова концепція менеджмента, що визначає сучасні тенденції конкуренції, зростання ринкових змін та орієнтується на прибуток має назву «менеджмент знань». Менеджмент знань є процесом виділення, створення, придбання збору, кодифікації, організації, поширення, повторного використання та упорядкування стратегічних знань, необхідних для такого способу функціонування організації, що створює конкурентні переваги на рину [8,с.314]. На сучасних підприємствах зростає потреба в менеджменті знань та в менеджерах, які могли б продавати продукцію на електронному ринку. Проте в керівників підприємства поки не має чіткого розуміння того, що успіх продажу залежить від обраної стратегії підготовки спеціалістів з конкурентоспроможності та організації комерційного процесу.

Вивчення російського досвіду з питань реалізації особливостей нової економіки, що збільшує ефекти інформаційних технологій та накопичених знань у ринковому середовищі, показало доцільність використання на підприємстві інтегрованої системи навчання та прийняття рішень під назвою МЕТУК.

Ідея забезпечення конкурентоспроможності підприємства повинна проникати до методичної, економічної, технічної та управлінської підсистеми МЕТУК, засвоювати та комерціалізувати знання. Система МЕТУК є новою гуманітарною системою професіональної підготовки управлінських кадрів з використання методичного інструментарію, що реалізує концепцію єдності економіки, техніки та управління за умов підвищення конкурентоспроможності підприємства в ринковому середовищі [9,с.55]. Структура системи МЕТУК складається з п’яти компонентів.

Перший компонент системи МЕТУК визначає методика, що умовно є визначеним літерою «М». Методика поєднує методи аналізу дії економічних законів, законів організацій у статиці та динаміці, наукових підходів і принципів управління, нормування, прогнозування, оптимізації, факторного і функціонально-вартісного аналізу ефективності використання ресурсів тощо.

Другий компонент системи МЕТУК визначає економіка, що умовно є визначеним літерою «Е». Економіка показує сукупність знань, навичок у галузях економіки з метою досягнення конкурентних переваг та забезпечення якості продукції в стратегії ресурсозбереження у виробничо-господарській діяльності підприємства.

Третій компонент системи МЕТУК визначає техніка, що умовно є визначеним літерою «Т». Техніка визначає матеріальну основу організаційного та управлінського процесу виробництва, а її використання характеризується показниками технічного рівня виробництва.

Четвертий компонент системи МЕТУК визначає управління, що умовно є визначеним літерою «У». Управління демонструє практику корпоративного управління за умов конкуренції на світових ринках та інтеграції економічних процесів на підприємстві.

П’ятий компонент системи МЕТУК визначає конкурентоспроможність підприємства, що умовно є визначеним літерою «К». Конкурентоспроможність підсумовує результати чотирьох підсистем.

Сформульована за системою МЕТУК нова технологія підготовки спеціалістів з управління конкурентоспроможністю належить до інноваційного методу освіти та отримання знань з метою накопичення людського капіталу та поліпшення потенціалу підприємства.

У новому інформаційному просторі на шляху інтеграції у світове співтовариство необхідні інвестиції в людський капітал, що є важливою складовою стратегій соціально-економічного розвитку підприємства. Більше зусиль повинно витрачати на генерацію нових ідей, прискорення впровадження інформаційних технологій, застосування мережевого принципу організації суспільної діяльності для зростання обсягу інформації, яка набуває більшого значення в житті суспільства.

Нові світові тенденції простежуються в транснаціональних компаніях, що є лідерами на глобальному інформаційно-технологічному ринку. Такі виробники програмних продуктів, як Огасlе, Міcrosoft, Аррlе, ІВМ увійшли у кризу з рекордними запасами готівкової маси (Міcrosoft - біля $40 млрд., Огасlе, Аррlе - $25 млрд., ІВМ - $10 млрд.), значною часткою ринку та вчасно розробленою відповідною антикризовою стратегією, реалізація якої вже у 2009 році дала позитивні фінансові показники [10, с.134]. До кінця 2015 року Україна, з огляду на її економічні можливості, має також максимально близько підійти до формування такої позиції у вітчизняному законодавстві, що дозволила б констатувати, що за всіма показниками нормативно-правового й технологічного забезпечення Україна є модерним інформаційним суспільством. Основи цього процесу мають бути закладені в 2011 [11 с.68].

За такими умовами актуальними є корпоративні методи управління, що існують у великому виробництві. Корпоративні структури здатні консолідувати активи, акціонерний капітал, використовувати прогресивну практику корпоративного управління на новій інформаційній мові спілкування в діловому середовищі, використовувати нові стандарти менеджменту, маркетингу на базі інноваційних технологій. В корпорації зростає вартість інтелектуальних ресурсів підприємства, що інтегрують у собі ідеї, знання кваліфікаційні характеристики персоналу, нову інформацію, стратегії технологічного розвитку. Корпоративне управління в практичній діяльності організації консолідує управлінські рішеня у стратегіях розвитку і за своїм призначенням посилює конкурентоспроможність потенціалу підприємства.

Впровадження практики корпоративного управління в умовах акціонерного капіталу дає змогу здійснити публічне розміщення акцій на міжнародних фондових ринках, залучити великі кошти до розвитку підприємництва, створити альянси зі стратегічними інвесторами.

Резюме

Ринок праці відрізняється від інших видів ринків, включає компоненти, що характеризуються різним ступенем стабільності в часі, впливом різних факторів на попит та пропозицію робочої сили в умовах конкурентного ринку. Необхідним компонентом ринку праці є ринок рабочих місць, оскільки найчастіше пропонується конкретно визначене робоче місце. Ринок праці в рамках підприємства, є складовою частиною регіонального і загальнодержавного ринків трудових ресурсів.

Ринок трудових ресурсів є більш загальним поняттям у порівнянні з ринком праці і визначає сукупність відносин із приводу найму і використанню працівників, сприяє балансу інтересів між працюючими, підприємцями і державою. Тенденції розвитку інформаційної економіки в умовах ринку викликали до життя формування гнучкого ринку праці.

Трудовий потенціал підприємства визначає дію людського фактора у вигляді багатопланового трудового процесу, який характеризує приховані можливості та компетенції людини. Методи оцінки трудового потенціалу підприємства визначають кількість та якість використання інтелектуального, людського та соціального капіталу організації.

Кадровий потенціал визначає можливості кадрів підприємства за умовою їх мобілізації в трудовому процесу за метою утворення на ринку конкурентних переваг.

Управлінський потенціал підприємства визначає можливості ресурсів підприємства за умовою їх мобілізації в управлінському процесі щодо досягнення конкурентних переваг з урахуванням впливу зовнішнього середовища.

Корпоративного управління у практиці підприємства за своїм призначенням забезпечують стратегію його соціально-економічного розвитку.

Консолідація акціонерного капіталу за умовами корпоративного управління та дає змогу залучити великі кошти до розвитку підприємництва, створити альянси зі стратегічними інвесторами.