11. 2. Трудовий потенціал підприємства

В трансформаційних умовах технологічного розвитку виробництва виникає новий етап становлення теорії трудового потенціалу підприємства.

Поняття «трудові ресурси», «персонал» і «трудовий потенціал» обгрунтовані науковцями в економічній літературі.

Трудові ресурси визначає економічно активна, працездатна частина населення регіону, яка володіє фізичними і культурно-освітніми можливостями для участі в економічній діяльності підприємства.

Персонал визначає сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку та мають досвід практичної діяльності.

Трудовий потенціал визначає існуючі сьогодні та передбачувані трудові можливості, які визначаються чисельністю, віковою структурою, професійними, кваліфікаційними та іншими характеристиками персоналу підприємства [1,c.197].

На відміну від трудових ресурсів види трудового потенціалу характеризують працівники, ступінь можливого використання яких у виробництві відома. Класифікація видів трудового потенціалу за окремими ознаками представлена на таблиці 11.1.

Таблиця.11.1

Класифікація видів трудового потенціалу

Ознака	Види
Види трудового потенціалу за об’єктом дослідження*	Трудовий потенціал території, трудовий потенціал виробничого виробу, трудовий потенціал окремого працівника
Структура трудового потенціалу за територіальною ознакою*	Трудовий потенціал країни, трудовий потенціал регіону, трудовий потенціал адміністративно-територіальної одиниці
Види трудового потенціалу за контингентом працездатного населення*	Потенціал трудових ресурсів території, потенціал працездатного населення
Види трудового потенціалу по відношенню до трудової діяльності*	Потенціал зайнятих у суспільному виробництві, потенціал незайнятих у суспільному виробництві
Види трудового потенціалу за галузевою ознакою*	Трудовий потенціал галузей економіки, трудовий потенціал господарчих комплексів
Види трудового потенціалу за секторами економіки*	Трудовий потенціал зайнятості в державному секторі економіки, трудовий потенціал зайнятих у приватному секторі економіки
Види трудового потенціалу території за елементним складом*	Особистий потенціал (трудовий потенціал працівника), потенціал суспільної організації праці на цей території, демографічний потенціал території, етнокультурний потенціал території
Види соціального потенціалу підприємства**	За особовою компонентою: інноваційний потенціал, прогресивний потенціал, духовно-моральний потенціал, інтелектуальний потенціал, психофізичний потенціал За адміністративною компонентою: забезпечення промислової безпеки та охорони праці, формування та розвиток корпоративної культури, мотивація персоналу, додатковий соціальний добробут та послуги для працівників підприємства, розвиток людських ресурсів за навчальними програмами та підвищення кваліфікації, допомога працівникам в кризових умовах, формування та розвиток соціальної інфраструктури

* Федонін О.С., Репіна І.М., Олексюк О.І. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2004. – 316 с.

** Зверкович И.О. Развитие социального потенциала промышленного предприятия, эффективности его управления// Качество, инновации, образование.– 2007.- №9 .– с.68-74.

Рух від абстрактного до конкретного в пізнанні людського фактора призвів до введення терміна «трудовий потенціал». Це поняття науковці використовують сьогодні для характеристики можливостей людських ресурсів, як у масштабах усього суспільства, так і в рамках окремих виробничих колективів підприємства.

Трудовий потенціал підприємства визначає результат дії людського фактора у вигляді багатопланового трудового процесу, який характеризує приховані можливості та компетенції людини. Вихідною структурною компонентою, яка формує трудовий потенціал підприємства є трудовий потенціал працівника, що створює основу трудових потенціалів більш високих структурних рівнів.

Трудовий потенціал працівника визначає сукупну здатність фізичних і інтелектуальних здібностей окремого працівника досягати в заданих умовах визначених результатів в виробничій діяльності, а також удосконалювати свої компетенції в процесі праці, вирішувати нові задачі, що виникають за умовами конкурентного ринку. Трудовий потенціал працівника є вихідною точкою, що визначає подальший розвиток людського капіталу.

Результативність праці робітників залежить від ступеня взаємного узгодження в розвитку психофізіологічної, кваліфікаційної й особистісної складових трудового потенціалу механізм управління кожним з яких постійно удосконалюється.

Психофізіологічний потенціал визначається як здатність і схильність людини, стан її здоровя, її працездатність, витривалість і тип нервової системи.

Кваліфікаційний потенціал визначається як обсяг та різнобічність загальних і спеціальних знань, трудових навичок і умінь, що показують здатність працівника до праці на підприємстві. Кваліфікаційна складова трудового потенціалу характеризує підготовленість кадрів до виконання складніших трудових функцій; формує відношення людини до праці, трудову дисципліну та може бути класифікована за такими ознаками, що відбивають компетенції та індивідуальні особливості кожної людини.

Особистий потенціал визначається як рівень цивільної свідомості та соціальної зрілості працівника, його ступінь засвоєння норм, інформаційних технологій, відношення до праці, цінносні орієнтації, інтереси, потреби і запити в сфері праці. Структура особистісної складової трудового потенціалу містить у собі здатність до співробітництва, колективної взаємодії, творчі здібності та цінностно-мотіваційні властивості.

Виділення соціальної складової трудового потенціалу акцентує увагу на перспективних, «не використовуваних» соціальних можливостях працівника. Дана складова характеризує здатність людини до саморозвитку і самоперетворення.

Методи оцінки трудового потенціалу визначають кількість, якість та міру використання інтелектуального, людського та соціального капіталу підприємства. Відстоюючи позиції вартісної оцінки трудового потенціалу підприємства, треба враховувати зміну вартості самих грошей, так само як і при дисконтуванні гошових потоків підприємства. Загальна методика такої оцінки відтворена у такій формулі:

ТП = ( УП + ПТП ) х Кд х Кп, де:

ТП – приведена вартість трудового потенціалу;

УП – вартість управлінського потенціалу;

ПТП – вартість потенціалу технологічного персоналу;

Кд - темпи росту виробництва в прогнозований період;

Кп - кумулятивний коефіцієнт поступового зростання величини трудового потенціалу.

Уведення в формулу кумулятивного коефіцієнта зумовлене необхідністю врахування об’єктивних тенденцій, що виявлені на основі соціологічних досліджень [1,с.208].

Розрахунок величини трудового потенціалу підприємства виконується на основі витратного і доходного методичного підходу.

Витратні методи оцінки трудового потенціалу підприємства чи окремого працівника прирівнюють розмір трудового потенціалу підприємства (працівника) до суми минулих витрат на його підготовку, поточне утримання та майбутній розвиток [1,с.211]. Розрахунок трудового потенціалу підприємства на основі витратних методів виконується на базі таких показників:

1) продуктивність праці промислово-виробничого персоналу;

2) коефіцієнт змінності робочої сили;

3) коефіцієнт змінності роботи робочого місця;

4) коефіцієнт віддачі повної заробітної плати;

5) коефіцієнт творчої активності працівників;

Методи доходного підходу пов ’язні з оцінкою корисності праці персоналу та вигоди, яку має підприємство від роботи працівників. Як правило, як ефект роботи працівників підприємства беруть кількість чи вартість виготовленої продукції [1,с.217].

В економічній літературі розрахунок величини трудового потенціалу підприємства виконується на основі таких рекомендованих методів доходного підходу: метод анкетування, описовий метод, метод класифікації, метод порівняння парами, рейтинговий метод, метод визначеного розподілу, метод оцінки за вирішально ситуацією, метод інтерв’ю, метод тестування, метод ділових ігор, метод оцінки на базі моделей компетентності.

Оцінка трудового потенціалу має винятково важливе значення, показує рівень його використання та вплив на поліпшення ефективності виробничо-господарської діяльності та конкурентоспроможності потенціалу під­приємства.