6. Класифікація рослинності. Синтаксономічні одиниці
Абсолютно однакових фітоценозів не буває. Але більш чи менш подібні фітоценози можна об'єднувати у крупніші систематичні одиниці (синтаксони).
Основною одиницею в класифікації фітоценозів є рослинна асоціація (або тип фітоценозу). На III Міжнародному Ботанічному конгресі (1910) дано її визначення. "Рослинна асоціація – це рослинне угруповання визначеного флористичного складу з одноманітними умовами місцезростання і особливою фізіономією".
Більш розширене і уточнене визначення запропонував В.М.Сукачов (1938): "Рослинна асоціація (чи тип фітоценозу) об'єднує фітоценози, котрі одноманітно беруть учать в акумуляції і трансформації речовини та енергії на поверхні Землі, а точніше, її фітогеосфери. Згідно з цим вони характеризуються в основному однаковим видовим складом, однаковою синузіальною структурою, що відображає відповідний склад екологічних типів рослин, і однаковим складом факторів середовища, які впливають на фітоценотичний процес". У практиці геоботанічних досліджень, що велися в колишньому Радянському Союзі, головним критерієм ділення асоціації були домінанти головних ярусів. Але цього багатьом дослідникам здавалося недостатньо.
При визначенні асоціації на основі домінантів у районах, що відрізняються кліматичними умовами, було запропоновано виділяти географічні варіанти (наприклад, смеречина чорницева в Родопах (Болгарія) і в тайзі Росії дуже різняться складом другорядних видів, кліматичними та ґрунтовими умовами).
У дуже докладних дослідженнях часто буває важко визначити, котрий з видів належить зарахувати до групи домінантів, оскільки жоден з них не проявляє абсолютної переваги над іншими.
Найчастіше у нашій країні застосовують два методи присвоєння назв асоціаціям.
Латинська назва роду або виду, який домінує в пануючому ярусі, з закінченням - etum становить перше слово назви асоціації (Pinetum від Pinus, Piceum від Picea etc.) Друге слово це видова назва домінанта (чи домінантів) підлеглих ярусів із закінченням - osum (Sphagnosum, myrtillosum etc.). При домінуванні двох видів їх назви писалися через риску (Pineto-Quercetum або callunoso-cladinosum). Якщо була необхідність, то в назву асоціації вводили не тільки родові назви домінантів, але й видові, наприклад Pinetum sylvestri-alpestri cladinosum (сосновий бір з Pinus sylvestris та Cladonia alpestris в ярусі лишайників). Інколи важко виділити домінуючі види в головному чи підлеглих ярусах, тоді застосували назву для групи видів: Mixoherbetum – співдомінує багато видів різнотрав'я в головному ярусі, herbosum – перевага різнотрав'я в підлеглому ярусі тощо.
Деколи в назву асоціації вносили назви умов зростання (наприклад, Laricetum inundatum - модринові насадження у заплавах рік, Fagetum subalpinum – бучина субальпійська) або інформація про певні особливості структури (Fagetum nudum бучина з мертвим наземним покривом).
Назви асоціацій:
Pinetum cladinosum
Piceetum hylocomiosum
Quercetum aegopodiosum etc.
Другий спосіб застосовується в Скандинавських країнах, а до колишнього Радянського Союзу його впроваджував В.Альохін: Через дефіс (риску) писалися назви видів, домінуючих в окремих ярусах. Наприклад Pinus sylvestris – Vaccinium vitis-idaea – Pleurozium schreberi. Якщо у ярусі панували два види, то їх писалося через знак "плюс". Наприклад Picea abies + Quercus robur – Carex pilosa.
В ієрархії таксономічних одиниць рослинного вкриття в колишньому Радянському Союзі застосовувалися: асоціація, група асоціацій, формація, група формацій, клас формацій, тип рослинності. В якості головних одиниць були прийняті асоціація, формація, тип рослинності.
Група асоціацій об'єднує в собі асоціації або за ознакою едатопу, або за подібністю одного з ярусів, тобто за самою рослинністю. У лісоводів за вологістю виділяються групи асоціацій: свіжі бори, свіжі субори; або за багатством - групи асоціацій бори, субори. За рослинністю групи асоціацій: смеречини чорницеві, смеречини зеленомохові тощо.
Таким чином, в групу асоціацій смеречини зеленомохові об'єднані асоціації, деревний ярус яких утворений Picea abies, ярус чагарників відсутній, а моховий ярус добре виражений і в ньому панують зелені мохи (Pleurosium schreberi, Dycranum polysetum, Atrichum undulatum, Mnium undulatum та ін.). Трав'яно-чагарничковий ярус у різних асоціаціях неоднаковий: в одних асоціаціях в ньому панує чорниця (Piceetum myrtillosum – смеречина чорницева), в других брусниця (смеречина брусницева - Piceetum vacciniosum), а в третіх трав'яно-чагарничковий ярус відсутній (смеречина зеленомохова – Piceetum hylocomiosum).
До однієї формації належать асоціації (В. Сочава, 1972), в яких едифікатором (чи едифікаторами) виступає один і той же вид (види). Такими є формації ялицевих лісів, смерекових лісів, березових лісів, дубових і т.д.
Формації об'єднують за подібністю життєвої форми едифікатора в групи формацій. Так. формації дубових лісів, ясеневих і липових об'єднують в rpynv формацій широколистяних лісів (або групу широколистяних формацій). Схема крупних систематичних одиниць наведена в табл. 5.2. У клас формацій об'єднуються групи формацій, у яких едифікатори близькі за життєвою формою. Наприклад, темнохвойні і світлохвойиі групи формацій складають клас формацій хвойних лісів.
Класи формацій об'єднують в тип рослинності. За А.П.Шенніковим (1964), до одного типу рослинності відносяться всі формації, асоціації котрих у пануючому ярусі складені однією і тією ж біоморфою". У лісі, як типі рослинності, пануючий ярус утворюють дерева, на луках – трав’янисті рослини.
Табл.2. Основні систематичні одиниці лісової фітоценології
Систематичні одиниці |
|||
Тип рослинності |
Клас формацій |
Група формацій |
Формації |
Ліс
|
Хвойні ліси
|
Темнохвойні ліси
|
Ялинові ліси |
Ялицеві ліси |
|||
Сосново-кедрові |
|||
Світлохвойні ліси
|
Соснові ліси |
||
Модринові ліси |
|||
Березові ліси |
|||
Листяні ліси
|
Дрібнолистяні ліси
|
Осикові ліси |
|
Вільхові ліси |
|||
Тополеві ліси |
|||
Широколистяні ліси
|
Дубові ліси |
||
Ясеневі ліси |
|||
Липові ліси |
|||
Букові ліси |
|||
