3. Рослини та їх консорти

Для кращого розуміння взаємовідносин у фітоценозах необхідно згадати про консорції. Вони, як одиниці функціональної структури фітоценозів, об'єднують в собі автотрофні та гетеротрофні організми. Поняття консорції було запропоноване В.Н. Беклемишевим (1951), розвивалося Л.Г. Раменським (1952) та В. Мазингом (1966, 1976).

За сучасними уявленнями, консорція складається із центрального ядра (його називають детермінантом консорції) і пов'язаних з ним трофічно або топічно організмів (рис.3). В якості ядра, тобто детермінанта консорції, виступає ценотична популяція автотрофної неепіфітної рослини (тобто сукупність особин цього виду, що знаходиться у даному фітоценозі).

Організми, що зв'язані з детермінантом трофічно (тобто живляться рослиною) або топічно (тобто тільки розміщуються на цих рослинах) звуться консортами. Вони утворюють концентричні ряди - концентри - залежно від того, наскіль-и вони залежні від цієї вищої рослини.

Рис 3. Схеми консорції: А – детермінант; І, II, ІІІ – концентричні ряди або концентри консорції; темні кружечки – головно фітофаги; світлі кружечки – головно зоофаги і зоопаразити.

У перший концентр входять консорти, які безпосередньо або живуть на даній рослині, або тільки живляться рослиною.

Живляться лише рослиною більшість фітофагів; і живуть на рослині, і кормляться нею паразити та симбіонти; розміщуються тільки на рослині рослини-епіфіти (лишайники, мохи та ін.) і тварини (наприклад, гніздяться птахи).

Трофічно залежні від детермінанта організми можуть використовувати в корм живі органи рослини (біотрофи), або відмерлі органи рослин (сапротрофи) або прижиттєві виділення рослин (екзотрофи).

До складу біотрофічної групи організмів відносяться тварини-фітофаги, рослини-паразити (гриби, бактерії, актиноміцети, віруси) і симбіонти. Сапрофіти – це сапрофітні тварини, гриби, бактерії, актиноміцети. До екзотрофів належать деякі бактерії, гриби, водорості, лишайники, найпростіші тварини.

Консорти другого концентру використовують енергію і речовину організмів І концентру (як в живому так і у відмерлому стані), а також екскременти тварин-фітофагів і сапрофагів. Аналогічна структура ІІІ концентру і концентрів вищих порядків.

За даними В.Мазінга (1976), в консорцію берези (Belula pendula і В. pubescens) входять 91 вид паразитних і 36 видів мікоризоутворюючих грибів, 46 видів епіфітних лишайників, 7 видів епіфітних печіночників і 16 видів листостеблових мохів, 9 видів кліщів, 8 видів птахів, 9 видів ссавців та 574 види комах. Разом консорція берези включає 803 види, не враховуючи бактерій, водоростей, актиноміцетів.

У процесі еволюції царства рослин ускладнювалися їхні відносини між собою та з іншими організмами. Так, серед вищих спорових рослин 60 % видів мікоризоутворюючих, а з досліджених 34256 видів квіткових рослин 26756 або 79,1 % видів є мікотрофними.

Збільшується відсоток мікотрофних рослин, тобто ускладнюються відносини рослин з іншими організмами в міру покращання умов зростання.

Так, за результатами проведених у Фінляндії досліджень від загального числа видів рослин мікотрофні становили 38 % – у тундрі, 58 % – у лісотундрі, 6 % – в тайзі та всі 90 % – у листяних лісах Фінляндії.