Виділення закономірностей
До цієї групи можна віднести ряд методик, різних по ступеню складності. Деякі з них можуть бути виконані при відносно високому рівні узагальнення.
1. Числовий ряд. Обстежуваному пред'являють ряд чисел. Аналіз їх розташування дозволить йому продовжити цей ряд. Послідовно пред'являються все більш складні ряди:
Обстежуваному пропонують подовжити почату таким, що досліджує «огорожу»:
При аналізі виконання завдання звертається увага на те, чи передує початку діяльності з'ясування принципу завдання, наскільки стереотипний вибраний обстежуваним модус діяльності, як впливають на цю діяльність випадкові спонуки (наприклад, чи міняє він знайдений принцип, якщо кінчилися бруски одного кольору). Істотне значення має тенденція, що виявляється при дослідженні, переносити в готовому, незміненому вигляді минулий досвід на вирішувану зараз задачу.
Визначення і порівняння понять
Ці методики застосовуються для дослідження мислення.
Для визначення поняття необхідно проаналізувати цілий ряд ознак предмету або явища і виділити з них найбільш істотні. Ступінь точності визначення залежить від ознак, які вибирає обстежуваний для характеристики того або іншого предмету або явища. Найбільш точним вважається (Кононова М. П., 1963) визначення, при якому наголошується родова і видова відмінності (наприклад, «стіл — це меблі, необхідні в побуті або для роботи»); правильне, але менш точне визначення засноване лише на родових ознаках («стіл — це меблі»); на нижчому ступені знаходиться визначення за призначенням предмету («стіл — для того, щоб є або писати»); абсолютно недостатнім є визначення, що відзначає лише наочні ознаки предмету («стіл — дерев'яний, на чотирьох ніжках»).
При дослідженні методикою визначення понять слід відзначати не тільки здатність обстежуваного виділяти основні ознаки, але і побудову визначення, чіткість формулювання. Цією методикою легко виявляється розпливчатість думок, надмірна деталізація, схильність до резонерствування.
Близька до описаної методика порівняння понять. При цьому не тільки відбувається аналіз властивостей предмету або явища, але і встановлюються певні відносини між декількома предметами, явищами. У зв'язку з цим порівняння понять складніший, ніж визначення понять, розумовий процес, що включає аналіз і синтез, що вимагає диференціювання істотних ознак на загальних і різних для декількох об'єктів.
При порівнянні декількох понять виконання завдання йде в два етапи: спочатку виділяються істотні ознаки кожного з них, а потім з них вибираються співпадаючі для цих об'єктів і ті, які обумовлюють різницю між ними. При порівнянні щодо однорідних об'єктів першими виявляються родові, а другими — видові ознаки. До відносно однорідним поняттям відносяться: «годинник» — «хронометр», «трамвай» — «тролейбус» і тому подібне.
Разом з цим Т. К. Мелешко (1966) пропонує для порівняння різнорідні поняття: «тарілка» — «ложка», «черевик» — «олівець», «глобус» — «метелик», «плащ» — «ніч», «годинник» — «річка».
Проведені автором дослідження методикою порівняння неоднорідних понять показали, що хворі шизофренією часто користуються малохарактерними для здорових, «нестандартними» ознаками. Хоча «стандартність» тієї або іншої ознаки характеризується статистичними показниками, цей варіант може використовуватися і при діагностично направленому психологічному експерименті, оскільки при нім виявляється легкість виділення хворими шизофренією «слабких» ознак.
Порівняння понять допомагає виявити інтелектуальну недостатність, думки резонерствувань.