
- •Дослідження порушень мислення Методики для дослідження рівня і перебігу розумових процесів Складання картинок з клаптиків
- •Розуміння розповідей
- •Розуміння сюжетних картин
- •Встановлення послідовності подій
- •Виключення
- •Виділення істотних ознак
- •Утворення аналогій
- •Виділення закономірностей
- •Визначення і порівняння понять
- •Формування штучних понять
- •Розуміння переносного сенсу прислів'їв і метафор
- •Порівняння прислів'їв
- •Віднесення фраз до прислів'їв
- •Асоціативний (словесний) експеримент
- •Підбір слів-антонімів
Підбір слів-антонімів
Ця методика є, по суті, варіантом словесного експерименту, при якому чіткіше регламентується характер у відповідь реакцій. В результаті дослідження встановлюється словарний запас хворого, стійкість вибраного модусу діяльності, стан уваги.
Для проведення досліду користуються спеціальним бланком, що містить заздалегідь підібрані слова, наприклад: «тупий», «тонкий», «брудний», «зникнення» і так далі Обстежуваному дається вказівка до кожного слова підібрати слова протилежного значення. Для перевірки з'ясування інструкції перші 1—2 приклади можна виконати спільно з обстежуваним, а потім — надати йому можливість самостійного виконання завдання. Експериментатор записує (за секундоміром) час, що відокремлює назву антоніма від слова-подразника, і зміст відповідної реакції.
При оцінці результатів звертають увагу на відповідність мовної реакції умовам завдання. Так, іноді замість антонімів називаються синоніми або взагалі слова, не пов'язані із словами-подразниками (атактичні мовні реакції). Істотне значення має величина латентного періоду — явне подовження її при абстрактному характері слова-подразника свідчить про деяку недостатність рівня узагальнення. Аналізуються диференційована і точність у відповідь реакцій, можливість підібрати до одного слова декілька антонімів. Характерна ознака збіднення словарного запасу при інтелектуальній недостатності — утворення антоніма збільшенням до заданого слова частинки «не» («красивий» — «непривабливий», «скупий» — «нескупий», «перемога» — «неперемога»). По збільшенню латентного періоду і погіршенню якості у відповідь реакцій до кінця дослідження можна судити про підвищену виснажуваність обстежуваного.