Що спільного й відмінного в жіночих образах роману Стендаля «Червоне і чорне», кому автор симпатизує більше?

1830 Року ф. Стендаль написав роман "Червоне і чорне" — твір, що увічнив ім'я письменника.

У центрі роману простий сільський хлопець Жульєн Сорель, який прагне незалежності, бажає змінити свою долю. Так сталося, що в короткому житті юнакові зустрілись дві жінки, що відіграли певну роль в його погляді на вищий щабель суспільства.

Мадам де Реналь, дружина мера міста Вер'єра, була освіченою красунею-провінціалкою. Весь нерозтрачений запал своєї молодості, розуму, почуттів вона віддала вихованню двох дітей. Брала участь у благодійних акціях, що їх організовував її чоловік, милувалась навколишнім краєвидом, пила чай із варенням на веранді з подругою. І ось в її маєтку з'являється нова людина — гувернер її дітей, досить-таки миловидний юнак. Бажання допомогти Жульєнові матеріально, придбати книжки, які він хотів би мати, тривалі прогулянки у саду стали фоном, на якому зародилось та визріло кохання пані та гувернера. Палка, жагуча пристрасть охопила обох. З ризиком для честі пані зустрічається з Жульєном у своїй спальні, краде для нього хліб після вечері, затягує драбину, по якій він дереться до її кімнати. Забуто всі умовності світу. Панує тільки кохання — з її боку. Бо Жульєн "закохався" в пані з корисливості. Справжнє прийде потім.

Друга жінка у житті Сореля — аристократка маркіза де Ла-Моль. Дівчина з багатої, гордовитої сім'ї, Матильда зневажливо ставилась до молодиків, які її оточували. Дівчина жила, в очікуванні, що з'явиться герой, схожий на улюбленця її ідеалу — Маргарити Наваррської. І ось він з'явився в особі батькового секретаря. З-поміж примружених вій роздивлялась знатна красуня незаможного юнака. І все те, що вона очікувала, на що сподівалась, Матильда знайшла в Жульєнові. Але кохання цих молодих людей більше було схожим на змагання, бо вони постійно мучили одне одного. Усьому виною було хворе честолюбство Сореля. Матильда розуміла, що, одружившись із Жульєном, вона потрапить у те суспільство, до якого ставиться з презирством. І знову ж таки — Жульєн не любить її по-справжньому, бо душею він уже з панею де Реналь.

Фатальні постріли у церкві — і Жульєн потрапив до в'язниці. Пані де Реналь навідується до Сореля кожен день, і тільки перед стратою він зізнається, що ніколи не був такий щасливий. Любов пані стала для юнака найвищим щастям та лихом його життя. І — як фінал — ешафот.

А що ж Матильда? Як і Маргарита Наваррська, вона поховала голову улюбленця в печері, яку Жульєн вибрав для себе сам.

Висловіть свої судження про новаторство Бальзака в літературі.

Конец 1820-х и начало 1830-х годов, когда Бальзак вошёл в литературу, был периодом наибольшего расцвета творчества романтизма во французской литературе. Большой роман в европейской литературе к приходу Бальзака имел два основных жанра: роман личности — авантюрного героя (например, Робинзона Крузо) или самоуглубляющегося, одинокого героя («Страдания молодого Вертера» В. Гёте) и исторический роман (Вальтер Скотт).

Бальзак отходит и от романа личности, и от исторического романа Вальтера Скотта. Он стремится показать «индивидуализированный тип», дать картину всего общества, всего народа, всей Франции. Не легенда о прошлом, а картина настоящего, художественный портрет буржуазного общества стоит в центре его творческого внимания.

Знаменоносец буржуазии сейчас — банкир, а не полководец, её святыня — биржа, а не поле брани. Не героическая личность и не демоническая натура, не историческое деяние, а современное буржуазное общество, Франция июльской монархии — такова основная литературная тема эпохи. На место романа, задача которого дать углублённые переживания личности, Бальзак ставит роман о социальных нравах, на место исторических романов — художественную историю послереволюционной Франции.

Що таке «поліфонізм»?

Що таке «епопея»?

Роман-эпопея – это один из литературных жанров, монументальное по форме произведение общенародной проблематики. Роман-эпопею от эпической поэмы, повести, рассказа отличает большой объем произведения (например, «Тихий Дон» Шолохова – роман-эпопея в тысячу страниц), а также масштаб отображаемых событий и философских обобщений. В русской литературе два примера романа-эпопеи, один из которых уже назван, а второй – всем известное произведение Льва Толстого «Война и мир».

Риси реалізму у вивчених творах.

Визначальні риси реалізму

раціоналізм, раціоцентричний психологізм (ототожнення психіки і свідомості, недооцінка позасвідомих процесів);

правдиве, конкретно-історичне, всебічне зображення типових подій і характерів у типових обставинах при правдивості деталей;

принцип точної відповідності реальній дійсності усвідомлюється як критерій художності, як сама художність;

характер і вчинки героя пояснюються його соціальним походженням та становищем, умовами повсякденного життя;

конфліктність (драматизація) як сюжетно-композиційний спосіб формування художньої правди;

вільна побудова творів;

превалювання (перевага) епічних, прозових жанрів у літературі, послаблення ліричного струменя мистецтва;

розв'язання проблем на основі загальнолюдських цінностей.

Порівняйте Жюльєна Сореля та Родіона Раскольнікова.

Порівняйте Анну Кареніну, пані де Реналь та Анастасі де Ресто.

Які риси біографії Л.М. Толстого втілились в образі Левіна?

Які персонажі роману «Анна Кареніна» є головними?

У чому причина страждань і смерті Анни Кареніної?

Доведіть, що у творах «Гобсек» та «Червоне та чорне» є романтичні риси.

Порівняйте Париж з творів «Червоне та чорне», «Гобсек» та два Петербурги з романів «Злочин і кара» та «Анна Кареніна».

Учитель Є.Ільїн назвав свій урок «П’ять жертв Родіона Раскольнікова», спробуйте їх назвати і пояснити свій вибір.

Гобсек –романтик чи прагматик?

Хто є «двійниками» Раскольнікова? Чому ми називаємо їх двійниками?

"Двійники" й "антиподи" Родіона Раскольникова (за романом Ф. Достоєвського "Злочин і кара")

І. Двоїстість - характерний прийом зображення у Достоєвського. (Двоїстість реалізується, по-перше, через роздвоєність свідомості героя. У ньому ніби живе двоє: один за інстинктом прагне допомагати, рятувати принижених і потерпаючих людей, а другий, розсудливий, цинічно аналізує вчинки першого й піддає їх критиці. По-друге, в романі ціла низка героїв, які так чи інакше інтерпретують обидві названі сторони особистості Раскольникова. їх умовно називають "двійниками" й "антиподами" головного героя.)

ІІ. "Двійники" Раскольникова. ("Двійниками" є Лужин, Свидригайлов і Лебезятников. Вони відображають окремі сторони, прояви його "теорії", темного боку його особистості.)

1. Лужин. (Лужин, на відміну від Раскольникова, не піде вбивати, але не через високі моральні якості, а через те, що звик усе робити чиїмись руками, зберігаючи бездоганний моральний вигляд і респектабельність. За його "економічною" теорією, можна піти на будь-що заради власної вигоди, зиску. Не випадково Раскольников одразу відчув: якщо довести до логічного кінця міркування Лужина, то вийде, що людей і вбивати можна. Отже, виходить, цей Лужин живе за його теорією про виняткову особистість, Наполеона, якому все дозволено.)

2. Свидригайлов. (Свидригайлов, почувши сповідь Раскольникова перед Сонею, зазначив, що вони з Родіоном "одного поля ягоди". Але, на відміну від Раскольникова, Свидригайлов не мучився питанням про те, чи справді так влаштований світ нерівності. Він жив за теорією про вседозволеність для тих, хто має гроші і владу. І тільки рішуче "ні" Дуні та її постріл змусили побачити: не все можна купити. Більше того: те, що продається, автоматично стає несправжнім. Так перед ним розкрилася прірва, до якої давно впало його життя, може, тому він і вчинив самогубство.)

ІІІ. "Антиподи" Раскольникова. (До "антиподів" відносять Разуміхіна, Порфирія Петровича та Соню. Усі ці образи відображають різні сторони світлого в головному герої.)

1. Разуміхін. (Разуміхін - друг Раскольникова, який цінував у ньому доброту, працелюбність, талант. Це свого роду можливий шлях розвитку й життя головного героя. Не випадково саме його обирає Дуня, сестра Раскольникова, собі до пари.)

2. Порфирій Петрович. (Порфирій Петрович - слідчий, який веде справу про вбивство Альони Іванівни, - людина розумна, як і сам Раскольников. Не випадково їхні роздуми збігаються, вони мають однакову логіку. Але Порфирій Петрович оцінює факти з точки зору закону, яким керується в житті. Це можлива кар'єра самого Раскольникова, якби він обрав шлях Порфирія Петровича.)

3. Соня. (Соня - не просто по-іншому повторює злочин Раскольникова. її злочин проти моралі - це і злочин проти себе, своєї душі. От тільки, на відміну від Раскольникова, вона це точно знає і благає Бога простити їй, бо вона це робить не заради себе, а для порятунку близьких. Соня - це втілення християнської моралі, яка має керувати життям людини за будь-яких обставин. Тільки тоді людина не схибить, не піддасться на викладки "лукавого розуму людського". Саме Соня рятує Раскольникова великою силою християнської любові.)

ІV. Значення "двійників" і "антиподів". ("Двійники" й "антиподи" в романі відображають протиріччя характеру головного героя і в той самий час змальовують детально основні його риси, подаючи перспективи розвитку його ідеології та моралі.)

Чи можна виправдати вбивство «нікчемної» лихварки тисячею добрих справ?

Чи вірите ви поділу Раскольніковим людей на «вищих» та «низьких»?

Чому ми називаємо роман «Злочин і кара» романом- трагедією?

Як реалізується прийом паралельного розгортання подій в романі «Анна Кареніна»?

Як ви розумієте зміст епіграфу роману «Анна Кареніна»?

Який персонаж роману «Злочин і кара» втілює ідею Ф. Достоєвського про самопожертву, самозречення?

Зміст теорії Раскольнікова…

Кому з письменників було винесено вирок до страти, але за кілька хвилин до виконання його відмінили і замінили каторгою, солдатчиною?

Що найбільше мучить Раскольнікова після злочину?

Чий хрест дарує Соня Мармеладова Раскольнікову перед тим, як той зізнався в убивстві?

Як можна змінити світ на краще, на думку Ф. Достоєвського і Л. Толстого?

У чому причина злочину Раскольнікова?

Розкрийте майстерність Л. Толстого у зображенні «діалектики душі» (переживання героїв)героїв (на прикладі аналізу одного чи двох образів).

Які символи зустрічаються нам в романі «Анна Кареніна»?

7. Психологізм як найбільший здобуток літератури XIX століття у творчості вказаних письменників досягнуто за допомогою таких прийомів. Встановіть відповідність.

а)Стендаль	а)дослідження психології людини в екстремальній ситуації
б)Бальзак	б) "діалектика душі"
в)Достоєвський	в) внутрішній монолог
г)Толстой	г) деталь

Події в романі відбуваються в такій послідовності: а) Зустріч Анни з Левіним і розмова з ним;3 б) Кареніна приїжджає навести лад у сім’ї брата; 1 в) пологи. Хвороба героїні;5 г) сцена в опері;4 д) сцена скачок. 2

9. Встановіть відповідність між основними «моделями» сімей, які зображені в романі, та героями, які прагнуть втілення цих моделей.

а)Каренін в	а) зверхнє ставлення до родини та міцної сім'ї
б)Облонський г	б) будівництво родини - це будівництво життя
в)Вронський а	в) сім'я - це офіційно узаконена форма відносин
г)Левін б	г) сім'я - зовнішня оболонка, необхідна частина суспільного устрою

Головні причини розриву суспільства з Анною: а) народження дитини від Вронського; б) порушення шлюбної вірності; в) розлука з сином; г) неприйняття брехні й обману.