Тема 7. Матеріальна і духовна культура племен України доби бронзи (2 год).

Історія вивчення періоду. Хронологічні рамки епохи бронзи, зміни в господарському культурному і соціальному житті племен. Закономірності в розташуванні поселень (топографія). Домобудування, його хронологічні і територіальні особливості. Збільшення площі поселень як вияв зростання кількості населення. Покращення інтенсивності землеробства (орне, перелогове). Скотарство – основа господарства степових районів. Осіле (придомне скотарство) – основна форма скотарства. Общинне ремесло. Шляхи імпорту сировини та готових виробів; розвиток місцевого бронзоливарного виробництва. Відособлення професіоналів металургів в середині 2 тисячоліття до н.е. у зрубних племен (скарби ливарників, майстерні по обробці міді). Спеціалізовані майстерні по виготовленню кременевих виробів. Роль виробів із каменю. Виділення заможної племінної верхівки (скарби, багатті поховання). Розквіт патріархату. нерівномірність соціально-економічного розвитку племен ( північна зона – зона безперервного розвитку споріднених племен). Степ – арена постійних переміщень і військових сутичок, їх значення у розповсюдженні культурних досягнень. Етнічні процеси на території України в епоху бронзи. Зміни в ідеологічних уявленнях (повсюдне поширення курганного обряду. Поширення обряду тілоспалення як вияв глибоких змін в області культу, соціальних відносин (культ сонця). Спеціальні культові місця. Мистецтво як вияв духовної культури.

Археологічні культури епохи бронзи на території України:

Ранній період: 1800-1600 рр. до н.е.

Три культурні і етнічні групи:

а) культури шнурової кераміки (середньодніпровська, городоцько-здовбицька, підкарпатська, стжижовська);

б) культури катакомбної спільності півдня України (в основному степ);

в) північ Лівобережної України (мар’янівська культура).

Середній період: 1600-1200 рр. до н.е.

Зміна археологічних культур: тшинецько-комарівська культура Правобережного лісостепу і Подністров’я, культура багатоваликової кераміки, зрубна культура лісостепу і степу Лівобережжя; мар’янівська культура Полісся.

Пізній період: 1200-800 рр. до н.е.

Нові зміни культур: білогрудівська культура Правобережного Лісостепу; бондарихинська культура Лівобережжя; білозерська культура степу; культура Ноа на Дністрі; станівська культура Закарпаття.

Література: А: 1-18, 24, 26, 27; V: 10, 11;VІІ: 1-100

Тема 8-9. Матеріальна і духовна культура населення України в ранньозалізну добу. – 4 год.

Використання метеоритного заліза.

Винайдення сиродутного способу добування заліза ( 16 ст. до н.е., Месопотамія; поч. ! тис. до н.е. – Південна Європа). Поява перших залізних виробів у племен пізньобронзової доби України (сабатинівській культурі 13-12 ст. до. н.е.; білозерській культурі 12-10 ст. до н.е.; білогрудівській і бондарихинській 12-10 ст. до н.е.).

VІІІ-VІІ ст. до н.е. – час освоєння сиродутного способу добування заліза в Україні. Перевага сиродутного перед металургійним процесом (різниця температуп 900-1000 і 1530 та відсутність стадії чавуну). Винайдення сталі. Гартування.

Розвиток ковальської справи. Інструменти. Вироби (знаряддя праці; зброя). Зменшення значення мідних і бронзових речей. Остаточне витіснення кам’яних знарядь праці і предметів озброєння.

Вдосконалення знарядь праці – основа прогресу у розвитку всіх видів виробництва і формування умов для подальших соціальних змін (збільшення продуктивності праці; поява надлишкового продукту, зростання масштабів обміну, його роль у нагромадженні багатств родоплемінної знаті. Вивільнення ремісників від участі у обробітку землі (як результат розвитку землеробства і обміну) – одна із складових прогресу розвитку ремесла. Поступове виділення ремісничого виробництва в окрему галузь, перетворення обміну в торгівлю.

Розвиток майнової нерівності. Поглиблення процесу розкладу первіснообщинного ладу. Виникнення ранніх форм державності на території України.

Періодизація ранньозалізної доби України (різні підходи). Передскіфський (VIIІ – 1 пол. VII ст. до н.е.) та скіфо-сарматський (2 пол. VII – поч. ІІІ ст. до н.е.; поч. ІІІ ст. до н.е. – середина ІV ст н.е.).

Култури передскіфського часу: чорноліська правобережна лісостепу; лужицька, висоцька культура в Середньому Придністров’ї. Кімерійські пам’ятки (степ). Культура (кизил-коба) (таври) в Криму. Різне порушення місцевих, культурних традицій (особливо в степу внаслідок вторгнення скіфів.

Культура ранньоскіфського часу:

Пам’ятники лісостепу: східно-подільська, західно-подільська, волинська, посульська, сейминська, сіверсько-донецька групи.

Пам’ятники степової Скіфії: старші царські кургани VII- V ст до н.е.; кургани простих скіфів; кургани багатих скіфів; кургани знатних скіфів ІV-ІІІ ст. до н.е.; пам’ятки осілості. Матеріальна культура: заняття і знаряддя праці. Кочове скотарство. Зброя, кінське спорядження, засоби захисту бойового коня; транспортня засоби. Одяг, прикраси, предмети побуту. Пам’ятки релігії і мистецтва. Звіринний стиль. Вплив причорноморських центрів грецької цивілізації на суспільство і культуру скіфів.

Пам’ятки племен, що не входили до складу Скіфії: куштановицька, підгірцівсько-милогрудська, юхновська культури

Археологічні пам’ятки сарматського періоду: поховання кочових сарматів, пізньоскіфські городища на Нижньому Дніпрі; пам’ятки пізніх скіфів в Криму (історія вивчення, періодизація, територія поширення, матеріальна культура).

Література: А: 1-16, 19, 20, 24, 26, 27;V: 10,11;VIIІ-ІХ: 1-380.