4.3.1.2. Виконання платежу та обмін технологічною інформацією в файловому режимі

Учасник СЕП вміщує початкові платежі файлового режиму в файли типу А.

Учасник СЕП має право відправляти тільки свої початкові платежі (реквізит “МФО банка А” дорівнює МФО банка-відправника файла). Винятком є робота за 3, 7 моделями консолідованого кореспондентського рахунку, коли головний банк має право відправляти і свої початкові платежі, і початкові платежі своїх філій. Забороняється відправляти платежі, отримувачем яких є цей самий учасник (докладніше ці умови розглядаються в розділі “Моделі обслуговування консолідованого коррахунку”).

Право відправляти в СЕП реальні дебетові платежі надається тільки ОПЕРУ НБУ і територіальним управлінням НБУ, а також установі НБУ, яка виконує функції розрахункового банку.

Унікальними реквізитами, які використовуються для ідентифікації платежу файлового режиму в СЕП, є пара реквізитів “Найменування файла А” і “Номер інформаційного рядку в файлі А”. Вони забезпечують унікальність платежу файлового режиму в СЕП протягом банківського року.

ЦОСЕП формує і надсилає учаснику-відправнику файла А файл-квитанцію T, в якій вказуються результати приймання цього файла А.

Файл А приймається або не приймається в СЕП в цілому. Навіть якщо у файлі А тільки частина платежів були хибними, решта правильних платежів з цього файла А також не приймається.

Якщо файл А приймається в ЦОСЕП, то запис про цей файл додається в таблицю оброблених файлів з нульовим кодом помилки, і обліковується сума за цим файлом в таблицях технічних коррахунків і технічних рахунків учасників. Платежі з прийнятих файлів A накопичуються в таблиці прийнятих платежів. Усі ці дії виконуються в момент оброблення файла А в ЦОСЕП.

Якщо файл А забраковується в ЦОСЕП, то запис про цей файл додається в таблицю оброблених файлів з ненульовим кодом помилки, який описує причину відбраковки. Обороти в таблицях технічних коррахунків та технічних рахунків за цим файлом не змінюються. Якщо до забраковки файла призвели конкретні платежі, то вони заносяться до таблиці забракованих файлів.

Оброблення файлів платежів і технологічної інформації виконується у вигляді сеансів приймання-передавання інформації. Тривалість сеансів визначається чинним регламентом роботи СЕП.

На етапі приймання:

• приймаються файли початкових платежів A і одразу формуються квитанції T про результати їх приймання,

• приймаються файли с керуючою інформацією (F.L, M.A), у разі їх успішного приймання одразу виконуються керуючі дії за цими файлами;

• приймаються квитанції S на файли B, сформовані раніше;

• приймаються протокольні звіти (файли Z) і одразу виконується звіряння інформації за ними.

На етапі передавання:

• прийняті, але ще не розіслані платежі з таблиці отриманих платежів групуються у файли платежів у відповідь B і надсилаються отримувачам;

• кожному безпосередньому учаснику СЕП надсилається файл K;

• головним банкам 4,7 моделі надсилається файл F.T;

• отримувачам платежів, які були виконані в он-лайновому режимі, розсилаються файли, які містять тексти цих платежів (C, V.S).

Усі файли заносяться до довідника оброблених файлів з відповідним кодом помилки.

Учасник приймає всі ці файли і обробляє згідно з їх змістом. На файл B учасник повинен сформувати і відправити до СЕП квитанцію S про результати його приймання.

Файл платежів у відповідь (B) вважається отриманим учасником, і сума платежів за цим файлом обліковується за технічним коррахунком і технічним рахунком учасника тільки в той момент, коли ЦОСЕП успішно приймає від учасника квитанцію S про успішне приймання файлу B в САБ учасника.

Файли B, на які протягом банківського дня не отримана квитанція S, вважаються непідтвердженими, їх сума обліковується на окремому транзитному рахунку “сум, не підтверджених отримувачем”. Наступного банківського дня ці файли наново відправляються отримувачу, і так доти, доки файл не буде підтверджено квитанцією (див.п. “”Нічні” файли B”).

Для випадків, коли платежі у відповідь мають бути обов’язково отримані учасником в цей банківський день, існує механізм “ручної квитовки” файлів В, яку виконує адміністратор ЦОСЕП. Внаслідок ручної квитовки файл В вважається підтвердженим, сума за цим файлом відображається на технічному рахунку.

Приводом для “ручної квитовки” можуть бути:

• виконання нормативно-правових актів Національного банку (наприклад, згідно з порядком виконання безакцептного списання);

• особливий регламент роботи СЕП, який вимагає отримання всіх файлів B (тобто зведення до нуля рахунків непідтверджених сум) певними учасниками (наприклад, при переведенні на іншу модель роботи за консолідованим коррахунком) або всіма учасниками (наприклад, при закритті банківського року).

Файл В, заквитований вручну, має бути проведеним в балансі банку цим самим банківським днем. Тому “ручна квитовка” супроводжується відповідними організаційними діями (укладання акту та надання банку заквитованого вручну файлу).

Приймання всіх типів файлів, які ЦОСЕП надсилає до учасника СЕП, і оброблення їх в САБ згідно з технологією роботи СЕП, описаною в нормативно-правових актах НБУ щодо СЕП та в цьому документі, є обов’язковим для всіх учасників СЕП.

Єдиним суто технологічним файлом, до оброблення якого в САБ не висувається ніяких вимог, є файл “_”. За допомогою файлів цього типу адміністратор ЦОСЕП надсилає учасникам СЕП термінові повідомлення. Отримавши файл “_”, АРМ-НБУ висвітлює його зміст на своєму екрані, записує в протокол роботи його текст і перекладає файл, що містить повідомлення, до каталогу вхідних файлів до САБ. Учасник СЕП може будувати у себе технологію роботи з цими файлами на свій розсуд, головне – забезпечити, щоб обслуговуючий персонал АРМ-НБУ та/або САБ вчасно ознайомлювався із змістом повідомлень і адекватно на них реагував.