
- •Система електронних платежів національного банку україни План
- •Задачі та функції сеп
- •2. Терміни, визначення, умовні позначення і скорочення
- •4.2. Ідентифікація учасників сеп
- •4.3. Технологія обміну інформацією між учасником сеп і цосеп
- •4.3.1. Обмін інформацією в файловому режимі
- •4.3.1.1. Типи і призначення файлів
- •4.3.1.2. Виконання платежу та обмін технологічною інформацією в файловому режимі
- •4.3.1.3. Підсумкова інформація дня за підсумками платежів, здійснених у файловому режимі
- •Учасники сеп
- •Принципи організації сеп
- •Поняття кореспондентського (субкореспондентського) рахунку
Система електронних платежів національного банку україни План
Задачі та функції СЕ
Терміни, визначення, умовні позначення і скорочення
Загальна технологія функціонування СЕП (структура)
Система електронних платежів Національного банку
1. Задачі та функції СЕП 1
2. Терміни, визначення, умовні позначення і скорочення 2
3. Загальна технологія функціонування СЕП 4
3.1. Побудова СЕП 4
3.1.2. Клієнт-серверна архітектура СЕП 5
4.2. Ідентифікація учасників СЕП 5
4.3. Технологія обміну інформацією між учасником СЕП і ЦОСЕП 7
4.3.1. Обмін інформацією в файловому режимі 8
Задачі та функції сеп
Система електронних платежів НБУ - це загальнодержавна платіжна система, яка забезпечує здійснення розрахунків в електронній формі між банківськими установами (та їх філіями) як за дорученнями клієнтів банків, так і за зобов’язаннями банків один перед одними на території України.
Основними задачами системи є:
задоволення потреб економіки, що реформується і розвивається;
удосконалення кредитно-монетарної політики, яку проводить НБУ, завдяки отриманню оперативної та точної інформації про переміщення грошових коштів і стан кореспондентських рахунків;
виконання міжбанківських етапу всіх видів безготівкових розрахунків;
мінімізація часу на виконання міжбанківських розрахунків та на обіг грошових коштів;
високий рівень безпеки міжбанківських розрахунків;
надання широкого спектру послуг для користувачів;
високий рівень внутрішнього бухгалтерського обліку та контролю;
мінімізація вартості банківського посередництва шляхом оптимізації платіжних засобів і раціоналізації систем.
Основними функціями СЕП є:
проведення розрахунків між банками України в національній валюті України та в ряді іноземних валют;
ефективне використання тимчасово вільних ресурсів банків;
контрольні функції НБУ за станом кореспондентських рахунків комерційних банків;
надання інформаційних послуг учасникам розрахунків;
забезпечення надійності розрахунків;
багатоступеневий контроль достовірності даних на всіх стадіях розрахунків;
багаторівневий захист інформації від несанкціонованого доступу, використання, викривлення та фальсифікації на всіх стадіях обробки.
2. Терміни, визначення, умовні позначення і скорочення
У цьому документі під скороченням “СЕП” розуміється нове покоління системи, тобто СЕП-2. У разі потреби послатися на функціонуючі зараз СЕП і СТП, такі посилання обов’язково містять спеціальне вказання “чинна” або “стара версія” або “що зараз функціонує”.
Позначення |
Зміст |
НБУ |
Національний банк України |
СЕП |
Система електронних платежів Національного банку |
СТП |
Система термінових переказів, що зараз функціонує і буде виведена з експлуатації із впровадженням СЕП-2 |
ОПЕРУ НБУ |
Операційне управління Національного банку (МФО 300001) |
ТУ НБУ |
Територіальне управління Національного банку. З точки зору учасника СЕП – підрозділ НБУ, в якому ведуться кореспондентські рахунки банків. Також кореспондентські рахунки банків ведуться в ОПЕРУ НБУ, тому ОПЕРУ НБУ з точки зору СЕП розглядається як одне з ТУ НБУ |
ЦОСЕП |
Центр оброблення СЕП – комплекс програмно-технічних засобів Центральної розрахункової палати, який здійснює оброблення платіжної і технологічної інформації СЕП |
v |
Однобайтний ідентифікатор валюти |
СР |
Службовий рядок файла / пакета |
РЗ |
Рядок заголовку файла / пакета |
ІР |
Інформаційний рядок файла / пакета |
Д+Ч |
Дата + час |
ЕЦП |
електронний цифровий підпис |
CrLf |
символи оформлення “кінця рядку” – “возврат каретки / перевод рядку” – два байти, які містять коди 13 і 10 десяткові (тобто chr(13) + chr(10)) |
КВ |
файл, що квитується. Так, якщо в описі файлу-квитанції зустрічаються терміни “найменування файлу” і “найменування КВ файлу”, то “найменування файлу” стосується самого файла, а “найменування КВ файлу” – того файла, для якого формується дана квитанція |
ЛТР |
ліміт технічного рахунку |
ЛТК |
ліміт технічного кореспондентського рахунку |
ЛПО |
ліміт початкових оборотів |
ЛТКНБУ |
ліміт технічного коррахунку для блокування коштів щодо операцій Національного банку |
пробіл |
символ “пропуск” (рос.мовою – “пробел”), код 32 десятковий |
МФО |
код банку |
БІР |
Блок інформаційних рядків |
САБ |
Система автоматизації банка |
ЦРП |
Центральна розрахункова палата НБУ |
документ СЕП |
електронний розрахунковий документ СЕП або електронне розрахункове повідомлення СЕП. Скорочений термін “документ СЕП” вживається у тих випадках, коли відмінність між розрахунковим документом і повідомленням (тобто чи здійснюється за даним документом переказ коштів чи ні) не має значення |
3. Загальна технологія функціонування СЕП
3.1. Побудова СЕП
3.1.1. Технологічна структура
3.1.2. Клієнт-серверна архітектура СЕП
Технічно СЕП побудована за трирівневою структурою “клієнт-сервер”.
На першому рівні знаходиться сервер бази даних (на рисунку – “Бази даних ЦОСЕП”). З точки зору учасника СЕП, там знаходиться база даних, яка складається з декількох таблиць. Учасникам СЕП надається опис таблиць, достатній для того, щоб учасник міг розуміти зміст інформації, яка в них зберігається і яку він може отримувати, реалізувавши засоби взаємодії САБ із СЕП згідно з наведеними нижче структурами таблиць і форматами обміну інформацією.
На другому рівні знаходяться сервери застосувань (на рисунку – “Сервер застосувань для обміну інформацією в он-лайновому режимі” та “Сервер застосувань для файлового обміну інформацією”).
На третьому рівні знаходяться клієнти. “Клієнтом” є АРМ-НБУ – робоче місце учасника СЕП, який є “шлюзом” між САБ учасника і СЕП.
Сервер бази даних і сервери застосувань знаходяться в Центральній розрахунковій палаті. Також в ЦРП знаходяться сервери застосувань і клієнтські місця, за допомогою яких виконується керування роботою СЕП (оскільки для учасників СЕП непринциповою є інформація про їхню технічну реалізацію, то в даному документі ні самі ці програмні комплекси, ні обмін інформацією між ними вони не розглядаються). З точки зору учасника СЕП, всі програмно-технічні комплекси СЕП, розташовані в ЦРП, являють собою єдиний складний програмно-технічний комплекс, який здійснює оброблення платіжної і технологічної інформації СЕП. Цей комплекс має назву “Центр оброблення СЕП” (скорочено ЦОСЕП).
Функції адміністратора СЕП виконує персонал ЦРП.