Малюнок 30

Дійсний вид 1Q2Q30 фігур перерізу отриманий способом зміни площин проекцій. У цьому прикладі горизонтальна площина проекцій Н замінена новою площиною, яка паралельна площині Р; нова вісь х, поєднана із слідом Pv (мал. 30, а).

Розгортку поверхні піраміди будують таким чином. Способом обертання знаходять дійсну довжину ребер піраміди і їх відрізків від основи до січної площини Р. Наприклад, дійсні довжини ребра SC і його відрізок СЗ рівні відповідно до довжини фронтальної проекції s'c] ребра і відрізок з\31 після повороту.

Потім будують розгортку трикутної неправильної піраміди(мал. 30, в). Для цього з довільної точки S проводять пряму, на якій відкладають дійсну довжину ребра SA. З точки s роблять зарубку радіусом Rp рівним дійсній довжині ребра SB, а з точки А - зарубку радіусомR2, рівним стороні основи піраміди АВ, внаслідок чого отримують точку Ъ1 і грань s1b1a1. Потім з точок s і Ьх,як з центрів, роблять зарубки радіусами, рівними дійсній довжині ребра SC і стороні ВС, і отримують грань SjbjCj піраміди. Також будується грань SjCjClj.

Від точок а1, Ь1 і с1 відкладають дійсні довжини відрізків ребер, які беруть на фронтальній проекції(відрізки а\1\,b\2'V c'^'j). Використовуючи метод тріангуляції,пристроюють основу і фігуру перерізу.

Малюнок 31

Для побудови ізометричної проекції усіченої піраміди(мал. 30, б) проводять ізометричну вісь х. По координатах т і п будують основу піраміди ABC. Сторона основи АС паралельна осі х або співпадає з віссю х. Як і в попередньому прикладі, будують ізометричну проекцію горизонтальної проекції фігури перерізу1^^2(використовуючи точки /, III і IV). З цих точок проводять вертикальні прямі, на яких відкладають відрізки, узяті з фронтальної або профільної проекції призми Кр К2 і К3.Отримані точки 1, 2, 3 сполучають прямими між собою і з вершинами підстави.

На мал. 31 показаний корпус бункера, який має форму чотирикутної усіченої піраміди. При виготовленні корпусу виконують побудову розгортки.

Переріз прямого кругового конуса площиною

Залежно від розташування січної площини Р по відношенню до осі прямого кругового конуса виходять різні фігури перерізи, обмежені кривими лініями.

Переріз прямого кругового конуса фронтально - проектуючою площиною Р розглядається на мал. 32.Основа конуса розташована на площині Н. Фігура перерізу в даному випадку буде обмежена еліпсом.

Фронтальна проекція фігури перерізу розташована на фронтальному сліді площини Р(мал. 32, а).

Малюнок 32

Для побудови горизонтальної проекції контура фігури перерізу горизонтальну проекцію основи конуса(коло)ділять, наприклад, на 12 рівних частин. Через точки ділення на горизонтальній і фронтальній проекціях проводять допоміжні ті, що утворюють. Спочатку знаходять фронтальні проекції точок перерізу Г-що 12',,що лежать на площині Рг Потім за допомогою ліній зв'язку знаходять їх горизонтальні проекції. Наприклад,горизонтальна проекція точки 2, розташованою на s2, що утворює, проектується на горизонтальну проекцію такою,що цією, що утворює ж в точку 2.

Знайдені горизонтальні проекції точок контура перерізу сполучають по лекалу. Дійсний вид фігури перерізу в цьому прикладі знайдений способом зміни площини проекцій. Площина Н замінюється новою площиною проекції Н.

На фронтальній площині проекції V фігура перерізу - еліпс зображається у вигляді прямої Г7', співпадаючої   проекцією січної площини Р. Ця пряма Г 7'є великою віссю еліпса. Мала вісь еліпса а'Ь' перпендикулярна до великої осі Г7' і проходить через її середину. Щоб знайти малу вісь перерізу, через середину великої осі Г7' еліпса проводять горизонтальну площину N, яка розітне конус по колу, діаметр якого дорівнюватиме малій осі еліпса(а0Ьд).

Щоб отримати нову горизонтальну проекцію якої-небудь точки еліпса, наприклад точки 2д, з точки 2' настроюють перпендикуляр і відкладають на нім відрізок, рівний відстані від горизонтальної проекції точки 2 до осі х. Дугу ділять на 12 частин і отримані точки сполучають з вершиною sg. Від вершини sg відкладають дійсні довжини відрізків що утворюють від вершини конуса до січної площини Р.

Дійсні довжини цих відрізків знаходять, як і в прикладі з пірамідою, способом обертання біля вертикальної осі,що проходить через вершину конуса. Так, наприклад, щоб отримати дійсну довжину відрізку S2, потрібно з 2'провести горизонтальну пряму до перетину в точці Ь' зтією, що контурною, що утворює конуса, дійсною її довжиною, що являється.

До розгортки конічної поверхні пристроюють фігури перерізу і основи конуса.

Побудову ізометричної проекції усіченого конуса(мал. 32,в) розпочинають з побудови основи - еліпса. Ізометричну проекцію будь-якої точки кривої перерізу знаходять за допомогою трьох координат, як показано на мал. 32, ст.

На осі х відкладають точки /-VII, узяті з горизонтальної проекції конуса. З отриманих точок проводять вертикальні прямі, на яких відкладають координати z,узяті з фронтальної проекції. Через отримані на похилій осі еліпса точки проводять прямі, паралельні осі у, і на них відкладають відрізки 6080, 4д100 і т. д., узяті на дійсному виді перерізи.

Знайдені точки сполучають по лекалу. Крайні нарисові ті,що утворюють проводять по дотичній до контура  основи конуса і еліпса. Приклад перерізу прямого кругового конуса наведений на мал. 32, р. Ковпак сепаратора є зварну конструкцію з тонкої листової сталі і складається з двох конусів.

Розгортка сферичної поверхні

Горизонтальну проекцію сферичної поверхні ділимо горизонтально - проектуючими площинами на декілька рівних частин(клинів), наприклад на 12(мал. 33, а).Фронтальну проекцію сфери поверхні теж ділять на декілька рівних частин(бажано на 12).