- •Проекції призм
- •Малюнок 10
- •Малюнок 11
- •Малюнок 12
- •Проекції пірамід
- •Малюнок 13
- •Проекції циліндрів
- •Малюнок 15
- •Проекції косинусів
- •Малюнок 16
- •Малюнок 17
- •Проекції кулі
- •Малюнок 18
- •Проекції кільця і тора
- •Малюнок 19
- •Малюнок 20
- •Малюнок 21
- •Комплексні креслення групи геометричних тіл і моделей
- •Малюнок 22
- •Малюнок 23
- •Поняття про перерізи геометричних тіл
- •Малюнок 24
- •Малюнок 25
- •Малюнок 26
- •Переріз призми площиною
- •Малюнок 27
- •Переріз циліндра площиною
- •Малюнок 28
- •Переріз піраміди площиною
- •Малюнок 30
- •Малюнок 31
- •Переріз прямого кругового конуса площиною
- •Малюнок 32
- •Малюнок 33
- •Малюнок 34
- •Малюнок 35
- •Малюнок 36
- •Малюнок 37
Переріз піраміди площиною
Правильна шестикутна піраміда, пересічена фронтально - проектуючою площиною Р, показана на мал. 29.
Як і в минулих прикладах, фронтальна проекція розрізу співпадає з фронтальним слідом Pv площини (рис. 29, а). Горизонтальну і профільну проекцію фігури розрізу будують по точках, які являються точками перетину площини точкам, перетину площини Р з ребрами піраміди. Дійсний вид фігури розрізу в цьому прикладі знайдений способом зміщення (площина Р разом з фігурою перетину зміщена з горизонтальною площиною проекції)
Розгортка бічної поверхні усіченої піраміди з фігурою перерізу і фігурою основи приведена на мал. 29, би.
Спочатку будують розгортку не усіченої піраміди, усі грані якої, що мають форму трикутника, однакові. На площині намічають точку Sj(вершину піраміди) і з неї, як з центру,проводять дугу кола радіусом R, рівним дійсній довжині бічного ребра піраміди. Дійсну довжину ребра можна визначити по профільній проекції піраміди, наприклад відрізки s"e" або s"b" оскільки ці ребра паралельні площині W і зображаються на ній дійсною довжиною Далі по дузі кола від будь-якої точки, наприклад a відкладають шість однакових відрізків, рівних дійсній довжині сторони шестикутника, - підстави піраміди. Дійсну довжину підстави піраміди отримуємо на горизонтальній проекції(відрізок ab). Точки я, -/7 сполучають прямими з вершиною sv Потім від вершини а, на цих прямих відкладають дійсні довжини відрізків ребер до січної площини.
На профільній проекції усіченої піраміди є дійсні довжини тільки двох відрізків - s"5" і s"2". Дійсні довжини інших відрізків визначають способом обертання їх навколо осі, що перпендикулярної до площини Н і проходить через вершину s. Наприклад, повернувши відрізок s"6" біля осі до положення, паралельного площині W, отримаємо на цій площині його дійсну довжину. Для цього досить через точку 6" провести горизонтальну пряму до перетину з дійсною довжиною ребра (SE чи SB). Відрізок s" 6'0' є дійсною довжиною відрізку S6 (див. мал. 29 )
Отримані точки 1р 2Р 31 і т. д. сполучають прямими і пристроюють фігури основи і перерізу, користуючись методом тріангуляції. Лінії згину на розгортці проводять штрихпунктирною лінією з двома точками.
Побудову ізометричної проекції усіченої піраміди розпочинають з побудови ізометричної проекції основи піраміди по розмірах, узятих з горизонтальної проекції комплексного креслення. Потім на площині основи по координатах точок 1-6 будують горизонтальну проекцію перерізу (див. тонкі сині лінії на мал. 29, в). З вершини отриманого шестикутника проводять вертикальні прямі,на яких відкладають координати, узяті з фронтальною або профільною проекцій призми, наприклад, відрізку Kj,К2, К3 і т. д. Отримані точки 1-6 сполучаємо, отримуємо фігуру перерізу. З'єднавши точки 1- 6 з вершинами шестикутника, основи піраміди, отримаємо ізометричну проекцію усіченої піраміди. Невидимі ребра зображують штриховими
Приклад перерізу трикутної неправильної піраміди фронтально - проектуючою площиною показаний на мал. 30.
Усі ребра на трьох площинах проекцій зображені із спотворенням. Горизонтальна проекція основи є його дійсним видом, оскільки основа піраміди розташована на площині Н.
