
- •2.1.1. Природний рух населення.
- •2.1.2. Механічний рух населення.
- •2.2. Система розселення населення
- •2.3. Трудові ресурси та зайнятість населення
- •Розділ 3 характеристика господарства району
- •3.1. Сільське господарство
- •3.1.1. Рослинництво.
- •Основні показники соціально-економічного Розвитку краснокутського району
- •Розділ 4 соціальна сфера
- •4.2. Культура
- •4.3. Охорона здоров'я
- •4.4. Туризм і рекреація
- •4.4.2.Туристичний маршрут Краснокутщини. Туристичний маршрут «Перлини Краснокутщини» (розроблено автором)
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Додатки
- •Володимирівська дача
- •Мурафський
- •Краснокутський
- •Дуб Петра і
- •Козіївська 1
- •Козіївська 2
- •Мурафська дача
- •Любівська
- •Краснокутський
- •Наталіївський
ВСТУП
В 2012 році для комплексної навчально-дослідницької студентської експедиції було обрано Краснокутський район Харківської області.
Об’єктом дослідження є Краснокутський район як адміністративна одиниця Харківської області.
Предметом дослідження виступає просторова та функціональна структура Краснокутського району як соціогеосистеми.
Мета дослідження – охарактеризувати територіальні особливості природно-ресурсного потенціалу, населення та господарства Краснокутського району, визначати проблеми та перспективи його розвитку.
Досягнення мети дослідження відбувалось через вирішення наступних завдань:
- проаналізувати історико-географічні особливості розвитку Краснокутського району;
- дати оцінку природним умовам та ресурсам;
- охарактеризувати демографічну та соціальну ситуацію;
- охарактеризувати систему розселення населення;
- проаналізувати рівень розвитку виробничої сфери в Краснокутському районі;
- дати оцінку розвитку основним галузям спеціалізації;
- проаналізувати сучасний рівень розвитку транспортної системи району;
- виявити особливості розміщення установ невиробничої сфери;
- дослідити рекреаційний потенціал району;
- охарактеризувати перспективні напрями соціально-економічного розвитку району.
У процесі дослідження використовувались матеріали управлінь та відділів Краснокутської районної державної адміністрації, дані паспортів сільських, селищних та міської рад району. Методи дослідження – спостереження, збір, систематизація, аналіз та синтез статистичних даних, описовий, картографічний та порівняльно-географічний методи.
РОЗДІЛ 1
ПРИРОДНІ ТА ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ
РОЗВИТКУ РАЙОНУ
1.1. Географічне положення
1.2. Природно-ресурсний потенціал
1.2.1. Природні умови.
1.2.2. Природні ресурси.
1.3. Історичний нарис
РОЗДІЛ 2
НАСЕЛЕННЯ І ТРУДОВІ РЕСУРСИ
2.1. Демографічна ситуація
Станом на 1 липня 2012 року, у Краснокутському районі мешкало 29130 осіб. Населення Краснокутського району постійно скорочується – так станом на 1 січня 2006 р. на цій території мешкало 30,8 тис. осіб. Одним з найважливіших компонентів цього скорочення стала депопуляція через перевищення смертності над народжуваністю. Насамперед через це, для нас надзвичайно актуальним є дослідження природного руху населення у цьому адміністративному утворенні.
2.1.1. Природний рух населення.
Рис. 2.1. Динаміка демографічних показників населення Краснокутського району Харківської області за 2005-2011 рр. (побудовано за даними [держкомстат])
Аналізуючи динаміку головних показників природного руху Краснокутського району за 2005-2011 рр. (рис. 2.1.), можна відмітити постійну депопуляцію населення, що має надзвичайно високі показники та загрожує навіть звичайному відтворенню населення. Проте можна помітити й деякі позитивні тенденції, що виявляються у повільному скороченні смертності, що можна пояснити деяким покращенням соціально-економічної ситуації у регіоні, зменшенням злочинності та загалом зменшенням кількості загиблих від зовнішніх причини смерті
Показник народжуваності загалом особливо не змінювався, але у 2006 році був зафіксований “стрибок” у народжуваності, що можна пояснити комплексом заходів прийнятих у 2005 році для підвищення народжуваності. Проте цей успіх не викликав подальшого стійкого зростання народжуваності. Це можна пояснити однобічністю цих програм, що орієнтовані виключно на матеріальне стимулювання народження дітей, а не на покращення загального стану і життєвого рівня матерів. До речі, відповідні результати характерні не тільки для досліджуваного району, а й для всієї Харківщини та й для всієї України.
Рис. 2.2. Територіальна диференціація показнику народжуваності у
місцевих радах Краснокутського району у 2011 році (побудовано за даними паспортів місцевих рад)
Аналізуючи рис. 2.2, можна зробити висновок, що у регіоні дійсно надзвичайно висока диференціація показнику народжуваності та ці показники територіально розпорошені. Найвища народжуваність у Краснокутській селищній, Козіївській та В`язківській сільських радах, що пояснюється кращими соціально-економічними умовами, які сприяють більшій народжуваності.
Рис. 2.3. Територіальна диференціація показнику смертності у місцевих радах Краснокутського району у 2011 році (побудовано за даними паспортів місцевих рад)
Аналізуючи рис. 2.3. можна зробити висновок, що у регіоні смертність неоднорідна: найменшою вона є у Краснокутській, Олексіївській та Пархомівській місцевих радах, а найвища у південних радах району.
Рис. 2.4. Територіальна диференціація показнику природного приросту у
місцевих радах Краснокутського району у 2011 році (побудовано за даними паспортів місцевих рад)
На рис. 2.4. помітно, що найкраща ситуація із природним приростом у Краснокутській, Олексіївській, В`язківській, Каплунівській та Козіївській міських радах. Насправді їх можна назвати такими лише частково, бо все одно – у них спостерігається депопуляція. Виключенням є Краснокутська селищна рада, що сконцентрувала у собі більшість об`єктів соціальної інфраструктури та робочих місць, що дозволяє практично компенсувати народжуваність і смертність. Але в цілому, депопуляція є явищем, що винищує основи життя сільського краю, якою є Краснокутщина.
2.1.2. Механічний рух населення.
Рис. 2.5. Динаміка міграції населення Краснокутського району Харківської області за 2005-2011 рр. (побудовано за даними [держкомстат]
Аналізуючи динаміку міграції Краснокутського району за 2005-2011 рр. (рис. 2.5), можна помітити, що практично завжди міграційне сальдо було додатнім. Це можна пояснити відносною близькістю до обласного центру, що дозволяє фінансово забезпеченим людям мешкати на цій території та кожен день їхати на роботу до Харкова. Значною мотивацією для цих людей є гарна екологічна ситуації у регіоні та відносна дешевизна землі та житла. Особливо потужний міграційний потік спостерігався у 2007 році, що пояснюється швидким зростанням життєвого рівня населення у цей час.
В цілому ж, ситуація із міграційним рухом населення є відносно непоганою – бо переважна кількість регіонів Харківщини характеризуються від`ємним сальдо зовнішньої міграції. Це дозволяє розраховувати на покращення ситуації із народонаселенням у досліджуваному адміністративному районі.