
- •1.1. Інтегровані автоматизовані системи управління
- •1.2. Функціональна інтеграція
- •1.3. Інформаційна інтеграція
- •1.4. Технічна та програмна інтеграція
- •1.4.1. Засоби людино-машинного інтерфейсу
- •1.4.2. Контролери
- •1.4.3. Периферійні засоби: перетворювачі та виконавчі механізми
- •1.4.5. Програмно-технічні засоби рівня асуп
- •1.5. Обчислювальні мережі в ієрархії іасу
- •2.1. Властивості промислових мереж
- •2.1.3. Обмін даними
- •2.2. Історія розвитку та стандартизації промислових мереж
- •2.3. Промислові мережі в контексті моделі iso osi
- •2.4. Основні робочі характеристики промислових мереж
1.4. Технічна та програмна інтеграція
Визначення задач та функцій, які повинна реалізувати автоматизована система, є важливим етапом при її створенні. Процес декомпозиції повинен враховувати особливості реалізації кінцевих функцій, тобто особливості вибраної структури системи. Тому процедура декомпозиції поставлених загально системних задач на окремі підзадачі носить ітераційний характер. Технічна та програмна інтеграції проводяться з урахуванням специфіки використовуваних засобів та технологій, на яких базується їх робота. Програмно-технічні засоби (ПТЗ), які використову-
18
ються в інтегрованих автоматизованих системах управління можна розділити на два класи: ПТЗ рівня АСУТП та ПТЗ рівня АСУП.
ПТЗ рівня АСУТП можна класифікувати за функціональним призначенням на:
засоби людино-машинного інтерфейсу;
контролери;
периферійні пристрої;
програматори/конфігуратори.
З технічної точки зору ПТЗ рівня АСУП є комп'ютери (ПК, сервери) з офісним та спеціалізованим програмним забезпеченням
Необхідність їх інтеграції в єдину систему диктується функціональними а відповідно й інформаційними зв'язками. Розглянемо це для кожного конкретного типу засобу.
1.4.1. Засоби людино-машинного інтерфейсу
Основним завданням цих засобів є збирання, зберігання, попередня обробка, передача і відображення технологічної інформації (даних процесу) для забезпечення ефективної взаємодії системи управління і оператора.
Технічно вони можуть бути реалізовані як (рис. 1.2):
термінали та операторські панелі (0/7);
автоматизовані робочі місця (АРМ) оператора, виконані на базі промислового чи офісного персонального комп'ютера з установленим спеціалізованим програмним забезпеченням — SCADA/HMI.
Термінали та операторські панелі — це мікропроцесорні засоби людино-машинного інтерфейсу (НМІІММІ — Human/Man Machine Interface), в яких обов'язково присутній хоча б один інтерфейс підключення до цифрової мережі, за допомогою якого відбувається обмін даними з контролерами. На сьогодні функціонально операторські панелі наближаються до ПК зі SCADA/HMI.
АРМ на базі ПК з виконавчою системою НМІ забезпечує відображення та зміну даних, що розміщені на серверах SCADA. Виконавчі системи SCADA (Supervisory Control And Data Acquisition — диспетчерське керування й збір даних) відіграють роль програм-серверів, які забезпечують збір, попередню обробку даних, опосередковану їх зміну та контроль значень (тривоги), ведення архіву та доступ до архівних даних. Таким чином НМІ системи повинні мати доступ до даних реального часу, які акумулюються в серверах SCADA. Останні, в свою чергу, доступаються до даних контролерів, периферійних засобів, до інших SCADA або до інших програмно-технічних засобів. Практично всі сучасні програмні пакети для побудови систем SCADA призначені також для побудови АРМ з функціями НМІ, тому вони мають назву SCADA/HMI. Крім того, виконавчі системи SCADA та НМІ в автоматизованих системах середньої складності, як правило, виконуються на одному ПК.
Незалежно від типу наведених вище засобів, їх вхідні дані процесу, як правило, повинні відновлюватись циклічно або періодично, із заданим інтервалом часу. Це обумовлено необхідністю контролю з боку оператора за процесом. У деяких
19
випадках необхідно налаштувати надходження вхідних даних процесу в SCADA тільки при певній події, яка буде визначатись у контролері. Те саме стосується надходження даних з контролерів або із серверів SCADA в НМІ. Більшість засобів SCADA/HMI передбачають можливість опитувати дані процесу з різною частотою. Передача даних у зворотному напрямку (8САОА->контролер, НМІ->SCADA, ОП->контролер) відбувається, як правило, при зміні їх значень.
Рис. 1.2. Реалізація засобів людино-машинного інтерфейсу в ІАСУ
Слід зазначити, що в інтегрованих автоматизованих системах управління може виникнути необхідність в обміні даними між ОП, системами SCADA/HMI у різній їх комбінації. Тобто програмна та технічна інтеграції для наведених засобів передбачають об'єднання їх з контролерами або периферійними засобами та між собою. В свою чергу, SCADA/HMI — системи можуть обмінюватися даними з ПТЗ рівня АСУП.
Так як ОП та засоби SCADA/HMI призначені для контролю за даними процесу з боку оператора, це виключає необхідність забезпечення передачі інформації в жорсткому реальному часі. У більшості автоматизованих систем запізнення даних (невчасне їх оновлення) не є аварійнонебезпечним, але сигналізується засобами аварійно-попереджувальної сигналізації (АПС). Таким чином, для засобів людино-машинного інтерфейсу виділимо такі характеристики зв'язку:
періодичне зчитування даних процесу з контролерів/периферійних засобів;
запис значень даних процесу при їх зміні;
м'який реальний час.