5.2. Питання для самоконтролю:

1. Термінальні стани. Клінічна та біологічна смерть.

2. Основні причини непрохідності дихальних шляхів у дітей та первинної зупинки серця в дорослих.

3. Передумови для успішної реанімації.

4. Основні дії при раптовій зупинці кровообігу.

5. Правила виконання непрямого масажу серця.

6. Правила виконання штучного дихання (рот до рота).

7. Критерії ефективності реанімаційних заходів.

8. Критерії для продовження чи припинення реанімаційних заходів на дошпитальному етапі.

9. Відмінності реанімації при її виконанні одним та двома реаніматорами.

10. Подальша тактика після успішної реанімації.

11. Основні ускладнення ЛСР.

12. Відмінності у виконанні реанімації у малих дітей та осіб похилого віку.

13. Патогенез та перебіг післяреанімаційної хвороби.

5.3. Тести для самоконтролю.

1. Оптимальні шляхи введення адреналіну при СЛР :

A. внутрішньом’язевим і внутрішньовенним;

B. підшкірним і внутрішньовенним;

C. внутрішньовенним і внутрішньосерцевим;

D. внутрішньокістковим і внутрішньом’язевим;

E. внутрішньом’язевим і внутрішньоартеріальним.

2. Співвідношення ШВЛ до непрямого масажу серця (один реаніматор) :

A. 1 до5;

B. 2 до 12;

C. 1 до 10;

D. 1 до 3;

E. 1 до 15.

3. Співвідношення ШВЛ до непрямого масажу серця (два реаніматори) :

A. 1 до 5;

B. 2 до 12;

C. 1 до 10;

D. 2 до 3;

E. 3 до 15.

4. Долікарська допомога при механічній асфіксії :

A. Внутрішньом’язеве введення адреналіну;

B. Внутрішньовенне введення мезатону;

C. Відкритий масаж серця;

D. Штучна вентиляція легень і закритий масаж серця;

E. Допомога згідно АВС за Сафаром (звільнення верхніх дихальних шляхів, ШВЛ, непрямий масаж серця).

5. Ознака, яка є характерною для клінічної смерті :

A. Затьмарення свідомості;

B. Ниткоподібний пульс на магістральних судинах;

C. Часте, поверхневе дихання;

D. Переривчасте, судомне, патологічне дихання;

E. Розширені зіниці без реакції на світло.

6. Початок реанімації при клінічній смерті

A. Внутрішньовенне введення препаратів;

B. Внутрішньо серцеве введення препаратів;

C. Відкритий масаж серця;

D. Штучна вентиляція легень і закритий масаж серця;

E. Внутрішньо артеріальне введення препаратів.

7. Назвіть симптом, який свідчить про ефективність СЛР:

A. звуження зіниць;

B. розширення зіниць;

C. збільшення ціанозу;

D. поява трупних плям;

E. набухання вен шиї. 8. Достовірна ознака біологічної смерті

A. Відсутність серцебиття понад 25 хв.;

B. Відсутність рогівкового рефлексу;

C. Трупні плями;

D. Розширені зіниці без реакції на світло;

E. Відсутність дихання понад 25 хв.

9. Оптимальний шлях введення препаратів при реанімації :

A. Ендотрахеальний;

B. Пероральний;

C. Внутрішньоартеріальний;

D. Внутрішньокістковий;

E. Внутрішньом’язевий.

Література.

1. Гроер К., Кавалларо Д. Сердечно-легочная реанимация : Карманный справочник. М.: Практика, 1996.

2. Канюк Й.І., Іванюшко В.Л. Невідкладні стани : Анестезіологічна тактика, реанімація та інтенсивна терапія. Львів, 1998.

3. Сафар П., Бичер Н.Д. Сердечно-легочная и церебральная реанимация (Пер. с англ.) . 2-е изд., перераб. и дополн. Москва: Медицина, 1997.

4. Усенко Л.В. Посібник для практичних занять з анестезіології та реаніматології. Київ: Здоров’я, 1993.

5. Чепкий Л.П. Реаніматологія та інтенсивна терапія : Посібник для медичних коледжів. Київ: Здоров’я, 1994.

6. Шевчук М.Г., Хохоля В.П. Хірургічні маніпуляції для фельдшерів і медичних сестер. Київ: Здоров’я, 1991.

7. Шлапак І.П. Зозуля І.С., Пилипенко М.М. Серцево-легенева реанімація : новітні напрямки досліджень // Острые и неотложные состояния в рпатике врача .- 2006р .- № 1 .- С.14-18.

Структурологічна схема заняття тема «Реанімаційні заходи у хірургічних хворих»

Причини

Захворювання

Травми

Нещасні випадки

Патогенез

Первинна / вторинна зупинка дихання

Ураження / травми мозку

Первинна / вторинна зупинка серця

↓

↓

↓

Припинення газообміну

Ішемія / гіпоксія мозку

Припинення капілярної перфузії

Клінічні форми

Преагонія

→

Агонія

→

Клінічна смерть

→

Біологічна смерть

Дисфункція / відсутність функції систем

Клінічні

прояви

ЦНС

серцево-судинної

дихальної

інших

Перша допомога

ЛСЦР згідно правила АВС

Реаніманія недоцільна при достовірних ознаках біологічної смерті

Ситуаційно : усунути етіологічний фактор забезпечити доступ повітря пункція трахеї / конікотомія

Лікування

консервативне

оперативне

оксигенація / ШВЛ дефібриляція холінолітики глікозиди кортикостероїди корекція КЛР препарати кальцію

трахеостомія пункція перикарда ліквідація пневмото­раксу кардіостимуляція відкритий масаж серця зупинка кровотечі ангіопластика

Результат

Ліквідація синдрому

Ситуаційні ускладнення

Післяреанімаційна хвороба

Орієнтовна карта для вивчення та відпрацювання практичних навичок з діагностики і першої допомоги при термінальних станах.

Дії реаніматора при виявленні людини у безсвідомому стані

(заходи базової підтримки життя).

1. Первинно оцінити ступінь розладу свідомості, наявність пульсації на магістральних артеріях та спонтанного дихання;

2. Констатація відсутності реакцій на зовнішні подразники;

3. * Викликати помічників і реанімаційну бригаду;

4. Правильно покласти потерпілого і забезпечити прохідність дихальних шляхів;

5. Провірити наявність самостійного дихання;

6. При відсутності/неадекватності самостійного дихання розпочати ШВЛ (два повільних повних видихи рот до рота);

7. Перевірити наявність пульсу;

8. ** При відсутності пульсу – розпочати непрямий масаж серця в поєднанні із ШВЛ і продовжувати їх до прибуття реанімаційної бригади; при наявності пульсу – продовжувати ШВЛ.

9. При відновленні спонтанного дихання і кровообігу – надати потерпілому “відновлювальне положення” (якщо нема даних за травму шийного відділу хребта).

Примітки :

(*) – у випадках ймовірної первинної зупинки дихання (у дітей перших років життя, втопленні, обструкції дихальних шляхів стороннім тілом, ураженні блискавкою, судомному припадку) реанімаційні заходи необхідно розпочинати негайно – до виклику реанімаційної бригади;

(**) – у пацієнтів похилого віку при відсутності пульсу або наявності фібриляції шлуночків нанести 1-2 прекордіальні удари (в першу хвилину розвитку колапсу) – в точку на межі середньої і нижньої третини грудини затиснутим кулаком з відстані 15-20 см.