73.Економічне співробітництво України з Європейським союзом.

Стосовно європейських перспектив України, на думку більшості експертів, “прориву” чекати не варто. Втім перше, що побачив для себе Янукович на цьому напрямі - “забезпечення енергетичної безпеки Європи” через “створення газотранспортного консорціуму”, де кожний учасник (Україна, РФ і ЄС) матимуть по 33,3% акцій.

При чому основною метою реалізації такого плану Янукович назвав збільшення обсягів транзиту російського газу в Європу до 200 мільярдів кубометрів на рік, що, на його думку, змусить РФ “згорнути проекти газопроводів “Північний потік” та “Південний потік”, які обходять Україну.

Між тим, названі цифри викликають серйозні сумніви: “паспортні” потужності української ГТС для країн Західної і Центральної Європи не перевищують 142,5 мільярдів кубометрів на рік (докладніше - на офіційному сайті НАК “Нафтогаз України”). Але тут, як стверджують фахівці, слід враховувати ще й фактор зношеності газової труби, який за кілька десятків років її експлуатації зменшує основний показник чи не на 25 мільярдів на рік.

Збільшити пропускні потужності технічно можливо, однак це потребує значних інвестицій, які, за підрахунками експертів, навряд чи будуть рентабельними. До того ж, Євросоюз останнім часом серйозно взявся за політику диверсифікації джерел енергопостачання. А це лише нарощує перспективи створення нових газопроводів (у тому числі, Південного й Північного потоків, Набукко).

Отже, що мав на увазі новоспечений український лідер, оприлюднивши таку заяву, - поки що не до кінця зрозуміло, оскільки цю ідею можна трактувати по-різному. Так само неоднозначно виглядає і майбутня доля української ГТС.

Наскільки пропозиція нового українського керманича є перспективною, залежатиме від її остаточного формулювання та наполегливості нової влади в її реалізації. Однак не слід забувати й про роль опозиції, яку, очевидно, рано чи пізно очолить Тимошенко. Адже реформи у схемах газопостачання через Україну, які відбулися впродовж останніх років, були ініційовані саме нею.

Що стосується решти напрямів розвитку співпраці України з ЄС, Янукович поки що обмежує себе в конкретних заявах. Натомість лідери європейських держав вже поспішили привітати його з перемогою на президентських виборах (ще до оприлюднення офіційних результатів).

За словами заступника голови фракції ПР Ганни Герман, президент Єврокомісії Баррозу, вітаючи Януковича з перемогою, запросив його відвідати Брюссель. Очевидно в ЄС хочуть скоріше визначитися з позицією обраного президента України, щоб, вочевидь, “скорегувати” тон нового діалогу з Києвом.

75.Економічне співробітництво України з країнами Азійсько-Тихоокеанського регіону та Близького Сходу.

Надзвичайно важливим для підтримки внутрішніх економічних реформ в Україні є азіатсько-тихоокеанський, латиноамериканський та африканський напрямки зовнішньополітичної діяльності нашої держави. Особливо перспективним щодо цього може бути налагодження взаємовигідних економічних зв’язків із країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону, який усе більше розглядається як регіон ХХІ століття і характеризується сьогодні найдинамічнішими темпами економічного розвитку у світі. Для України багато країн цього регіону можуть бути потенційними інвесторами в її економіку, бо свого часу частка України в загальносоюзному обсязі економічного співробітництва саме з цими країнами становила за деякими позиціями понад 50%.

Країни Латинської Америки, Азії та Африки також можуть стати дуже привабливим ринком для української малоконкурентоспроможної на Заході продукції. Саме на цьому зовнішньополітичному напрямку можна здійснити реалізацію багатьох взаємовигідних спільних економічних проектів. У цих країнах є інтерес, наприклад, до харківських тракторів, кременчуцьких вантажних автомобілів, київських екскаваторів, запорізьких «Таврій», антоновських літаків тощо. Необхідно пам’ятати і про те, що країни цих регіонів є джерелом важливих сировинних та інших матеріалів для підприємств нашої держави. Необхідно й надалі зміцнювати наші зв’язки з країнами Близького й Середнього Сходу. Надзвичайно важливим чинником для здійснення нашої ефективної зовнішньополітичної діяльності є зосередження в цьому регіоні значних резервів вільних капіталів та наявність містких ринків збуту для продукції українських підприємств. Іншою тенденцією всесвітнього розвитку є інтеграція, яка домінує в Західній Європі, Північній Америці, певною мірою в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, де складаються потужні «інтеграційні поля» (Європейський Союз, НАФТА, АСЕАН). Сучасне світове співтовариство сьогодні активно формується за умов могутнього глобального економічно-інтеграційного процесу, який охопив майже всі регіони світу.

З самого початку свого існування Україна опинилася у сфері впливу названих процесів, різнонапрямлених міжнародних тенденцій. Так, наприклад, саме виникнення української держави є одним із результатів дезінтеграції тоталітарної системи та одним з найважливіших геополітичних зрушень у повоєнній Європі [20]. Нині Україна як незалежна держава вирішує багато економічних, політичних та соціальних проблем свого розвитку. Водночас наша держава не може стояти осторонь світових глобальних та регіональних інтеграційних процесів, не може не намагатися вплинути на їх розвиток з метою забезпечення своїх національних інтересів. З цією метою Україна розширює свою діяльність у рамках ООН та ОБСЄ, співробітництво з ЄС і НАТО.

Україна, як самостійна держава, маючи великий природний, економічний, культурний та інтелектуальний потенціал, може зробити значний внесок у розвиток світової цивілізації та забезпечення міжнародної безпеки.