53.Відмінність факторів впливу управління людськими ресурсами (улр) в країні базування від міжнародного улр.

В системі міжн. менеджменту виділяють п’ять варіантів «фірмових» підходів міжнародних компаній до формування культури і кадрової політики: домінуючий стиль штаб-квартири і перенесення його елементів на філії; пристосування до умов країни перебування (домінують так названі «домашні» підходи); «сплав»(відбувається своєрідний синтез різних управлінських та культурних аспектів діяльності штаб-квартири і філії); універсалізм (установлюється деякий середній нейтральний стиль, прийнятий різними культурами); комбінований підхід (являє собою поєднання всіх перерахованих вище підходів стосовно до регіональних чи глобальних умов діяльності міжнародної фірми).Фактори що відрізняють управління людськими ресурсами: 1. Культурні фактори. 2. Економічні фактори. 3. Стиль і практика управління. 4. Відмінність ринків праці і фактори трудових виплат. 5. Проблеми переміщення людської праці. 6.Фактори відносин у промисловості. 7. Національна орієнтація. 8. Фактори контролю. Основні види діяльності апарату УЛР міжнародної фірми: планування персоналу; встановлення заробітної плати і системи стимулювання персоналу; орієнтація персоналу; підготовка і розвиток персоналу; трудові відносини; питання безпеки; кадрова політика; створення можливостей для просування персоналу.

54.Загальні підходи до підбору персоналу.Критерії підбору менеджерів у бнк.

Існують чи мало основних підходів до добору персоналу, що використовують БНК: 1. Егоцентризм. Управлінський персонал на всі ключові позиції, як в країні базування і за кордоном, підбирається з числа «домашніх» (місцевих) керівників.2.Полі центризм. Призначення на керівні посади за кордоном представників національностей базової країни. 3. Регіоцентризм-передбачається, що глобальні ринки повинні керуватися регіонально, і призначення на ключові посади визначається специфікою регіону.4. Геоцентризм-призначення на ключові посади визначається кваліфікацією працівника і не залежить від національності, культури, оточення.Для здійснення закордонних операцій в міжнародних фірмах БНК виділяють такі категорії працівників за професійними ознаками: вищі керівники; функціональні фахівці; фахівці з кризових ситуацій ( так звані «аварійні працівники»); оперативні працівники. Окрему категорію становлять експатріанти. Ними в міжнародному бізнесі прийнято вважати відряджених працівників, що залишають свою країну для тривалої роботи за кордоном. Головні критерії підбору менеджерів базової країни при закордонних призначення є такими: 1. Технічні й управлінські навички. 2. Мотиви і прагнення. 3. Соціальні навички. 4. Дипломатичні навички. 5. Зрілість і стабільність. 6. Сімейні фактори. 7. Інші фактори ( стать, вік і т.д.).Дані критерії можуть застосовуватися не тільки до менеджерів, але і інших категорій працівників , що направляються за кордон. При підборі персоналу для закордонних фірм використовується наступні додаткові критерії; 1. Адаптивність. 2. Сприйняття культури іншої країни. 3. Компетентність в галузі досліджень, уміння працювати з інформацією в умовах її відсутності. 4. Здоров’я. 5. Здатність до володіння мовою. 6. Стійкість до перевантажень. 7. Здатність працювати в екстремальних умовах. 8. Дослід роботи за рубежем.