Нормативи плати за скиди у водні об'єкти

Для забруднюючих речовин, що не ввійшли до таблиці 2.6.9, за нормативи збору беруться нормативи, наведені у таблиці 2.6.10.

Таблиця 2.6.10

Нормативи збору за скиди залежно від концентрації забруднюючих речовин

За скиди забруднюючих речовин, на які не встановлено гранично допустимих концентрацій або орієнтовно безпечних рівнів впливу, за гранично допустимі концентрації береться найменша величина гранично допустимих концентрацій, наведена у таблиці 2.6.10. У разі скидання забруднюючих речовин в озера, ставки та інші непроточні водні об'єкти норматив збору, який справляється за скид забруднюючих речовин у ці водні об'єкти, збільшується у 1,5 разів.

Суми збору, який справляється за скиди (Пс) визначається за формулою:

де Млі – обсяг скиду і–ої забруднюючої речовини в межах ліміту; Мпі –обсяг понадлімітного скиду (різниця між обсягом фактичного скиду і ліміту) і–ої забруднюючої речовини; Нбі – норматив збору за тонну і–ої забруднюючої речовини; Крб – регіональний (басейновий) коригувальний коефіцієнт, який враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого–економічні умови функціонування водного господарства; Кп – коефіцієнт кратності збору за понадлімітні скиди забруднюючих речовин – 5.

Регіональний (басейновий) коригувальний коефіцієнт, який враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого–економічні умови функціонування водного господарства наведено в табл. 2.6.11.

Таблиця 2.6.11

Регіональні (басейнові) коефіцієнти

2.6.4. Нормативи збору за розміщення відходів.

Ліміти на розміщення відходів визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України і встановлюються терміном на один рік і після затвердження місцевою державною адміністрацією доводяться до власників відходів до 1 жовтня поточного року. Ліміти на утворення та розміщення відходів розробляються, затверджуються і переглядаються в порядку, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2611998 р. № 1218. За понадлімітні обсяги розміщення відходів збір обчислюється і сплачується в п'ятикратному розмірі. Нормативи збору, який справляється за розміщення відходів наведено в табл. 2.6.12.

Таблиця 2.6.12

Нормативи збору, який справляється за розміщення відходів

*Норматив збору для приладів, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням – 55 грн. за одиницю.

За розміщення відходів, для яких не встановлено класів небезпечності, за норматив збору береться норматив, встановлений для відходів першого класу небезпечності в розмірі 55 гривень за тонну.

За розміщення відходів, на які не встановлено класів небезпечності, за норматив збору береться норматив збору, встановлений за розміщення відходів першого класу небезпечності.

Суми збору, який справляється за розміщення відходів (Прв), обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року на підставі затверджених лімітів виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, нормативів збору та коригувальних коефіцієнтів, наведених у таблицях 2.6.14 та 2.6.15 і визначаються за формулою:

Прв = (Нбі * Млі * Кт * Ко) + (Кп * Нбі * Мпі * Кт * Ко),

де: Млі – обсяг відходів і–того виду в межах ліміту (згідно з дозволами на розміщення), у тоннах (г); Мпі – обсяг понадлімітного розміщення відходів (різниця між обсягом фактичного розміщення відходів і лімітом) і–того виду, у тоннах (т); Нбі – норматив збору за тонну відходів і–того виду в межах ліміту, у гривнях за тонну (грн/т); Кг – коригувальний коефіцієнт, який враховує розташування місця розміщення відходів; Ко – коригувальний коефіцієнт, який враховує характер обладнання місця розміщення відходів; Кп – коефіцієнт кратності збору за понадлімітне розміщення відходів – 5.

Коригувальний коефіцієнт, який враховує розташування місця розміщення відходів у навколишньому природному середовищі наведено в табл.2.6.13.

Таблиця 2.6.13