2.6.2. Порядок встановлення нормативів збору за забруднення нпс і погіршення якості природних ресурсів.

Нормативи збору за забруднення навколишнього природного середовища встановлюються як фіксовані суми в гривнях за одиницю основних забруднюючих речовин та розмішених відходів. Органи Мінекобезпеки разом з органами місцевого самоврядування або з місцевими державними адміністраціями визначають перелік платників збору та подають його до органів державної податкової служби. Нормативи збору встановлюються відповідно до виду забруднюючих речовин та класу небезпеки відходів.

Платниками збору с суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації; громадяни, які здійснюють на території України викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.

Об'єктами обчислення збору є:

• для стаціонарних джерел забруднення – обсяги забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря або скидаються безпосередньо у водний об'єкт, та обсяги відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах;

• для пересувних джерел забруднення – обсяги фактично використаних видів пального, в результаті спалення яких утворюються забруднюючі речовини.

Розміри збору за забруднення НПС справляються за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти; розміщення відходів.

♦ Нормативи збору за викиди основних забруднюючих речовин стаціонарними джерелами встановлюються відповідно до виду забруднюючих речовин та класу небезпеки відходів ( табл. 2.6.1).

Таблиця 2.6.1

Нормативи збору за викиди

Нормативи збору за викиди забруднюючих речовин, які не ввійшли до цієї таблиці слід застосовувати залежно від установленого класу небезпечності даної забруднюючої речовини, згідно з табл. 2.6.2.

Таблиця 2.6.2

Нормативи збору залежно від класу небезпечності

Для забруднюючих речовин, які не ввійшли до табл. 2.6.1 та на які не встановлено класів небезпечності, нормативи збору застосовуються залежно від установлених орієнтовно безпечних рівнів впливу згідно з табл. 2.6.3.

Таблиця 2.6.3

Нормативи збору залежно від рівнів впливу

Для забруднюючих речовин, на які не встановлено класів небезпечності та орієнтовно безпечних рівнів впливу, норматив збору встановлюється за викид забруднюючої речовини І класу небезпечності.

Ліміти викидів стаціонарними джерелами забруднення визначаються органами Мінекобезпеки для платників збору на підставі затверджених проектів нормативів гранично допустимих викидів терміном на п'ять років на підставі затверджених проектів нормативів гранично допустимих викидів. Для пересувних джерел забруднення ліміти викидів забруднюючих речовин не встановлюються.

Порядок обчислення збору регламентується Постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. № 303 "Про затвердження порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору." Суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди і розміщення відходів, обчислюються платниками збору самостійно на підставі затверджених лімітів виходячи з фактичних обсягів викидів, скидів і розміщення відходів, нормативів збору та коригуючих коефіцієнтів, наведених відповідно в табл. 2.6.4 –2.6.5.

Суми збору за викиди стаціонарними джерелами забруднення (Пвс) визначається за формулою:

де Млі – обсяг викиду і–ої забруднюючої речовини в тоннах у межах ліміту; Мпі – обсяг понадлімітного викиду (різниця між обсягом фактичного викиду і ліміту) і–ої забруднюючої речовини в т; Нбі – норматив збору за тонну і–ої забруднюючої речовини, у гривнях (грн/т); Кнас – коригувальний коефіцієнт, який враховує чисельність жителів населеного пункту; Кф – коригувальний коефіцієнт, який враховує народногосподарське значення населеного пункту; Кп – коефіцієнт кратності збору за понадлімітний викид в атмосферу забруднюючих речовин – 5.

Значення коефіцієнту Кнас наведено в табл. 2.6.4.

Таблиця 2.6.4