2.2.3. Нормування якості грунту

Нормативи ГДКгр розроблені для речовин, які можуть мігрувати в атмосферне повітря або грунтові води, знижувати врожайність або погіршувати якість сільськогосподарської продукції, а також продуктів харчування рослинного походження.

Нормування забруднюючих речовин в ґрунті здійснюється за трьома напрямками:

• нормування вмісту шкідливих хімічних речовин в орному шарі грунту;

• нормування накопичення токсичних речовин на території підприємства;

• нормування забруднення грунту в житлових районах, переважно в місцях збереження побутових відходів.

Значення ГДК деяких хімічних речовин в грунтах наведено в табл.2.3.8.

Таблиця 2.3.8

Значення ГДК хімічних речовин в грунті

Номенклатура ГДК хімічних речовин в ґрунті складає декілька видів найменувань. За ступенем шкідливості хімічні речовини за умови їх систематичного проникнення у ґрунт розташовуються в такій послідовності: пестициди та їх метаболіти, важкі метали, мікроелементи, нафтопродукти, сірчисті сполуки, речовини органічного синтезу тощо. В грунтах нормується в основному вміст пестицидів, тобто отрутохімікатів, які використовуються для боротьби із шкідниками, хворобами, бур'янами, паразитами, гризунами – інсектицидів, фунгіцидів, гербіцидів, акарицидів тощо. Деякі нормативи вмісту пестицидів наведені в таблиці 2.3.9.

Таблиця 2.3.9

Нормативи вмісту пестицидів в грунті та допустимих залишкових кількостях в продуктах харчування

Пестициди – це хімічні сполуки (речовини), які використовуються як засоби захисту рослин і тварин від шкідливих організмів. Залежно від ступеня небезпечності для людей і тварин пестициди поділяють на:

> високотоксичні – 50–200мг*кг^–1;

> середньо токсичні – 200–1000мг*кг^–1;

> малотоксичні – понад 1000мг*кг^–1.

Цілком придатну оцінку екологічного стану земель можна отримати за допомогою даних, що характеризують рівень пестицидного навантаження, однак для більшої об'єктивності необхідно мати інформацію про залишкову кількість пестицидів у грунтах і рослинах. Рівень забрудненості грунтів та рослинної маси залишками пестицидів визначають шляхом порівняння фактичного вмісту пестицидів у ґрунті або у сільськогосподарській продукції з ГДК. Перевищення фактичного вмісту залишкової кількості пестицидів відносно ГДК є показником небезпечності екологічної ситуації. У таблиці 2.3.10 наведено нормативи оцінок пестицидного забруднення грунтів.

Таблиця 2.3.10

Нормативи оцінок пестицидного забруднення грунтів

Оскільки грунти досить часто є забрудненими одночасно декількома елементами, то для них розраховують сумарний показник забрудненості, який відображає комплексний ефект впливу всієї групи елементів:

де: Z_С – сумарний показник забрудненості грунтів; К_ci – коефіцієнт концентрації і–того хімічного елементу в пробі грунту; n – кількість врахованих хімічних елементів.

Коефіцієнт концентрації визначається за формулами:

або

де: С – реальний вміст визначеного хімічного елементу в фунті, мг*кг^–1; С_ф – фоновий вміст визначеного хімічного елементу в ґрунті, мг*кг^–1; ГДК –гранично допустима концентрація забрудненої речовини, мг*кг^–1.

Сумарний показник забрудненості може бути визначений як для всіх елементів однієї проби, так і для ділянки території за геохімічною вибіркою.

Оцінка небезпечності забруднення грунтів комплексом хімічних елементів за показником Z_С виконується за оціночною шкалою, градація якої розроблена на підставі вивчення стану здоров'я населення, яке мешкає на територіях з різними рівнями забрудненості грунтів (табл. 2.3.11).

Таблиця 2.3.11

Орієнтовна оціночна шкала небезпечності забруднення грунтів за сумарним показником Z_С

Приклад. Грунт в населеному пункті одночасно забруднений кількома хімічними інгредієнтами, їх концентрація, мг*кг^–1 становить:

• нітрати – 390; суперфосфат – 290;

• фториди – 67; миш'як –18.

Необхідно визначити сумарний показник забруднення грунтів. ГДК цих інгредієнтів наведено в табл. 2.3.8.

Розв'язок. Розраховується сумарний показник забруднення грунтів хімічними інгредієнтами (не органні сполуки):

Висновок. Оцінка небезпеки забруднення грунту в населеному пункті (згідно табл. 2.3.11) допустима.

Оціночні показники санітарного стану ґрунту населених пунктів та сільськогосподарських угідь. Санітарна оцінка стану Грунтів здійснюється за спеціальними показниками, що розглянуті в параграфі 2.2.3: санітарне число, титр кишкової палички та титр одного з анаеробів, число яєць гельмінтів в 1кг ґрунту, наявністю личинок та лялечок мух в 0,25 м² поверхні грунту (табл. 2.3.12).

Ця номенклатура показників повинна застосовуватися при розробці нормативно–технічної документації з охорони грунтів від забруднень, а також при контролі стану грунтів. Контроль стану єдиного державного земельного фонду здійснюється за спеціальними методиками санітарними лікарями, санітарно–епідеміологічними станціями, а контроль хімічних забруднень – агрохімічними лабораторіями, СЕС та організаціями охорони природи.

Таблиця 2.3.12

Оціночні показники санітарного стану ґрунту населених пунктів та сільськогосподарських угідь