Едк біогенних речовин

Водойма	ЕДК, мг / л–1
	Nмін	Рмін
Невська губа (Росія): • північна частина • транзитна частина • південна частина Копорська губа (Росія) Нарвська затока (Естонія) Затока Залер (Німеччина)	1,5 4,0 1,3 0,15 0,12 0,09	0,025 0,075 0,020 0,010 0,010 0,013

Для Невської губи, крім біогенів, розраховані ЕДК і інших ! забруднюючих речовин (табл. 2.1.5).

Таблиця 2.1.5

ЕДК деяких забруднюючих речовин у воді Невської губи.

Забруднюючі речовини	ЕДК,мг/л	ГДК, мг/л
		гігієнічні	рибогосподарські
Іони амонію (NН4+) Нітрити Нітрати Фосфати БСКповн Ртуть (валовий вміст)	1,0 0,1 0,4 0,05 4,0 0,0001	1,0 0,1 10,3 1,1 3,0 0,0005	0,5 0,02 9,1 0,2 3,0 0,0001

Наведені в табл. 2.1.4 та табл. 2.1.5 дані показують, що, по–перше, ЕДК в окремих районах Балтійського моря відрізняються залежно від природних та антропогенних регіональних умов, по–друге, ЕДК відрізняються від гігієнічних та рибогосподарських ГДК: вони можуть бути більш жорсткими (за нітратами, фосфатами), менш жорсткими (за БСКповн) або співпадати з ГДК (за NH₄⁺, ртуті).

Звичайно, можливе використання інших інтегральних показників станів водойм і інших підходів до оцінки ЕДК та ємності екосистем.

Але в будь–якому випадку інтегральні критерії полегшують вирішення багатьох прикладних задач: спрощується побудова математичних моделей екосистем, оскільки різко знижується число змінних; з'являється перспектива створення інструментальних експрес–методів контролю за екологічним станом природних систем; на основі комп'ютерних банків даних полегшується вибір пріоритетних (лімітуючих) факторів; які керують конкретною екосистемою, і одержання статистичних залежностей,, придатних для розрахунків ЕДК, екологічної ємності, ЕДС, ЕДН забруднюючих речовин, інших інженерних розрахунків (наприклад, ступеня очистки стоків і викидів), прогнозів екологічних порушень.

Екологічне нормування повинно стати частиною загальнодержавної програми забезпечення екологічної безпеки природних ресурсів України. Без створення екологічних норм, правил та регламентів формування еколого–сопіально–економічних систем неможливе і Закон про охорону природи залишиться тільки на папері.

Проте для практичної реалізації підходів, які пропонуються, та розробки нових критеріїв та методів оцінки ємності екосистем необхідні подальші дослідження та державна підтримка, особливо в області впровадження уже існуючих розробок.