1.2. Гуманістичні основи ділового спілкування

1. Етика як наука про мораль.

2. Гуманістична етика.

3. Гуманістична психологія.

Завдання:

1. Проаналізувати гуманістичні засади ділового спілкування.

2. Дати відповіді на контрольні і проблемні питання.

Теоретична довідка

Етика – наука про мораль, її розвиток, принципи, норми і роль у суспільстві.

Мораль – форма суспільної свідомості, відображена в усвідомлюваних людьми принципах, правилах, нормах поведінки, сформованих на основі уявлень про добро і зло. Добро є провідною ідеєю моральної свідомості.

Етика є наукою, а мораль – соціальним явищем, яке вона вивчає.

Слід розрізняти поняття «мораль» і «моральність». Моральність здебільшого розуміють як втілення відображених у свідомості моральних принципів, правил і норм у реальній поведінці людей та стосунках між ними. Таке втілення має особливий зміст, зумовлений досвідом спілкування конкретних людей та спільнот, до яких вони належать.

Моральність є основою моральної культури особистості.. До структури моральної культури особистості входять: етичні знання, моральні переконання, моральні почуття, культура поведінки (зокрема етикет).

Гуманістична етика – філософський напрям (К. Гарнет, О. Левін, Ж.-П. Сартр, Е. Фромм, У. Фойт), що базується на положенні про тісний зв’язок моральності з психологією людини. На думку представників цього напряму, індивід самостійно набуває суто людських якостей і несе відповідальність за те, що відбувається з ним і з іншими людьми. Людина вважається унікальною і неповторною. Вона є суб’єктом життєдіяльності і взаємодії з іншими. Тому її буття треба розглядати у площинах: буття в собі, буття для себе і буття для іншого (Ж.-П. Сартр).

Добром вважається те, що дає змогу людині розкрити та реалізувати свої можливості (самореалізуватися), а злом – передусім безвідповідальність щодо світу, людей, себе. Це положення дає підстави для розуміння сутності добра і зла у контексті психічних особливостей, властивостей і якостей людини.

Згідно з поглядами Е.Фромма, найвищою цінністю людського життя є любов до себе і до інших. На цій основі та у взаємозв’язку з іншими людина отримує здатність до визначення критеріїв моральності, зокрема добра і зла, доброчинності і пороку

Гуманістична психологія – (А. Маслоу, Г. Олпорт, К. Роджерс) визнає своїм головним предметом особистість як унікальну цілісну систему, що є відкритою для розвитку всіх її елементів, тобто має можливість для самоактуалізації.

Уявлення про людину в межах цього підходу сконцентровані навколо положення про те, що вона є вільною від будь-яких зовнішніх обмежень і здатна детермінувати себе сама, отже, є відповідальною. Людина живе в теперішньому часі, черпає досвід у минулому і спрямована в майбутнє. Визначальним чинником людського буття є його смисл. Ця категорія є заданою не в площині досягнення, а в контексті повноти й глибини ставлення до життя як до цінності. Відповідно важливими стають такі виміри буття особистості, як свобода і відповідальність, пошук смислу, повнота буття (самореалізація) й усвідомлення небуття, усвідомлення самотності й переживання спілкування та персонального “Я” як цінності.

Представники гуманістичного підходу вважають головним джерелом розвитку особистості її вроджені тенденції до самоактуалізації, тобто реалізації у своєму житті вродженого потенціалу.

На думку гуманістів, розвиток особистості відбувається протягом усього її життя, проте важливим є період дитинства та юності. Розвиваючись, людина поступово усвідомлює саму себе, шукає сенс свого буття, аналізує минуле, планує майбутню діяльність, тобто свідомо, довільно творить саму себе. Її внутрішній світ не є безпосереднім відображенням дійсності. Кожна людина сприймає світ суб’єктивно, залежно від засвоєного нею досвіду. Водночас вона піддається зовнішнім впливам, що мають місце у процесі виховання. Смисл виховання особистості полягає у розвитку її цілісності, тобто допомозі стати цілковито діючою особистістю, зокрема оволодіти гармонійним спілкуванням з людьми; усвідомити те, ким вона є і ким хотіла б бути; забезпечити максимальну відкритість її суб’єктивного світу.

Це стає можливим за умови зосередження уваги не так на самій людині – її треба приймати такою, якою вона є, поважати, розуміти, створити сприятливий психологічний клімат, в якому вона може бути самою собою. Таке ставлення уможливлює зростання самостійної, самодостатньої особистості, котра сама розв’язує свої проблеми.

Контрольні питання:

1. Що таке етика?

2. Які існують відмінності між етикою і мораллю?

3. У чому полягає відмінність моралі від моральності?

4. Охарактеризуйте основні ідеї гуманістичної етики.

5. Назвіть відомих представників гуманістичної етики.

6. Охарактеризуйте основні теоретичні концепції гуманістичної психології.

7. Які уявлення про особистість та її розвиток в гуманістичній психології?

8. Які можливості ділової діяльності щодо сприяння творчому розвитку особистості?

9. Назвіть представників напряму гуманістичної психології.

10. Чому ідеї гуманізму важливо втілювати у практику ділового спілкування? Чи не має розбіжності між спрямованістю на забезпечення життєдіяльності організації та досягнення прибутків і гуманістичними принципами ділового спілкування?

11. Яке значення етико-психологічної підготовки у формуванні особистості професіонала?

12. Який рівень ділового спілкування можна назвати високим?

Теми рефератів:

1. Соціальні аспекти гуманістичної етики Е.Фромма.

2. Теорія потреб особистості в гуманістичній психології та її врахування у діловій діяльності.

3. Гуманістичні аспекти розвитку творчої особистості професіонала в діловому спілкуванні.

Література:

1. Етика ділового спілкування / Т.К.Чмут, Г.Л.Чайка, М.П.Лукашевич, І.Б.Осечинська. – К., 1999.

2. Малахов В. Етика: Курс лекцій. – К., 1996.

3. Маслоу А. Дальние пределы человеческой психики. – СПб., 1997.

4. Фромм Э. Душа человека / Пер. с англ. – М., 1992.

5. Фромм Э. Иметь или быть. – М., 1990.

6. Фромм Э. Психоанализ и этика. – М., 1998.

7. Фромм Э. Человек для себя. – Мн., 1992.

8. Чмут Т.К. Етика ділового спілкування: Навч. посіб. / Т.К. Чмут, Г.Л. Чайка. – К., 2002.