2.7. Складання звітності про діяльність підприємства

Основу інформаційного забезпечення оцінки фінансового аналізу становить бухгалтерська звітність. Фінансова інформація - це набір даних (систематизований у певний спосіб) про:

- склад господарських ресурсів, зобов'язань і фінансових джерел фірми;

- рівень прибутку й витрат, які дають змогу оцінити очікувані доходи та пов'язані з ними ризики;

- обороти фірми та якість її активів;

- обсяг та якість потоків грошових коштів.

Основним інформаційним джерелом для фінансового аналізу є фінансова звітність.

Фінансова звітність – це сукупність форм звітності, що відображають майновий та фінансовий стан підприємства на визначену дату, а також фінансові результати діяльності за звітний період, рух коштів підприємства та склад власного капіталу.

Мета складання фінансової звітності – інформаційне забезпечення прийняття обґрунтованих рішень в рамках операційної, фінансової та інвестиційної діяльностей підприємства.

Правові засади складання та подання фінансової звітності в Україні визначено Законом «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Фінансова звітність підприємства включає: «Баланс» (форма №1); «Звіт про фінансові результати» (форма №2); «Звіт про рух грошових коштів» (форма №3); «Звіт про власний капітал»(форма №4); «Примітки до фінансових звітів» (форма №5).[12]

Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства починається з оцінювання фінансового стану за даними балансу.

Бухгалтерський баланс підприємства – це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певний момент часу його активи (А), зобов’язання (З) та власний капітал (ВК).

Основне рівняння балансу: А = ВК + З.

Баланс є статичним документом, що відображає фінансовий стан підприємства на визначену дату (як миттєва фотографія).

Головна мета балансу – показати фінансову стабільність чи нестабільність підприємства. Він демонструє, чим володіє підприємство (активи) і як саме фінансується володіння активами (пасиви). Баланс не претендує на відображення ринкової вартості всього підприємства або окремих його активів, він здебільшого спирається на первісну вартість.

Баланс підприємства містить числові дані, які знаходяться у тісному взаємозв'язку. Ця обставина спонукає сприйняти баланс в цілому до того, як кожний його елемент буде підлягати спеціальному вивченню.

Показники бухгалтерського балансу підприємства досліджуються шляхом горизонтального та вертикального аналізу.

При проведенні вертикального аналізу балансу необхідно звернути увагу на наступне:

- аналізують майно підприємства, досліджуючи абсолютні показники, порівнюючи вартість майна на початок та кінець звітного періоду, з даними минулих періодів;

- особлива увага приділяється статтям балансу, що свідчать про можливі недоліки та незадовільну роботу підприємства, тобто "негативним" статтям балансу;

- при здійсненні аналізу проводять об'єктивну оцінку вартості майна в цілому, а також тієї частки, що реально знаходиться у власності та розпорядженні підприємства;

Звіт про рух грошових коштів – це звіт про надходження і видатки грошових коштів та їх еквівалентів у результаті всіх видів діяльності підприємства за звітний період.

Звіт про рух грошових коштів показує, за рахунок чого на підприємстві відбулася зміна залишків грошових коштів, тобто фактично дає пояснення розділу ІІ активу балансу.

Для складання звіту про рух грошових коштів використовують показники балансу, звіту про фінансові результати та дані аналітичного бухгалтерського обліку.

Чистий рух грошових коштів дорівнює приросту грошових коштів та їх еквівалентів за звітний період. Чистий рух грошових коштів розраховують як арифметичну суму руху коштів від усіх видів діяльності: операційної, інвестиційної та фінансової.

Основою розрахунку загального руху грошових коштів є операційний рух грошових коштів, який характеризує частину виручки від реалізації, яка залишається в розпорядженні підприємства після здійснення всіх грошових видатків операційного характеру.

Цей показник можна розглядати як критерій оцінювання внутрішнього потенціалу фінансування підприємства. Достатній розмір операційного руху грошових коштів створює сприятливі умови для залучення фінансових ресурсів із зовнішніх джерел.

Наявність операційного руху грошових коштів характеризує здатність підприємства фінансувати інвестиції за рахунок внутрішніх фінансових джерел, погашати фінансову заборгованість та виплачувати дивіденди.

Останнім часом все більшої популярності набуває показник незалежний рух грошових коштів (Free Cash-flow). Це сума грошових надходжень у рамках операційної та інвестиційної діяльностей. Характеризує здатність підприємства забезпечити операційну діяльність та планові інвестиції за рахунок внутрішніх джерел.

Серед економістів немає єдності щодо методології визначення руху грошових коштів. Існує прямий і непрямий методи розрахунку руху грошових коштів. Звіт про рух грошових коштів побудований за допомогою непрямого методу.[14]