
- •1.Потужність множини. Зчисленні множини та їх властивості. Зчисленність множини раціональних чисел.
- •Доведення Рефлексивність:
- •Транзетивність:
- •Доведення
- •Далі записуємо підряд всі числа, які є в таблиці
- •2.Незчисленні множини. Незчисленність множини дійсних чисел.
- •Доведення
- •3. Відображення множин (функції). Границя ф-ії та її неперервність. Різні означення та їх еквівалентність. Відображення множин (функції).
- •Границя ф-ії та її неперервність. Різні означення та їх еквівалентність.
- •Т.1 (перший критерій граничної точки).
- •Означення границі ф-ії по множині.
- •О.1’ .Означення границі ф-ії по Гейне (на мові послідовностей).
- •4. Класифікація функцій за їх властивостями.
- •Достатність.
- •Монотонні ф-ії
- •Парні та непарні ф-ії.
- •Періодичні ф-ії.
- •Теорема 4.(друга теорема Вейєрштрасса).
- •Т.5 (критерій неперервності монотонної ф-ії).
- •Т.6 (Кантора про рівномірну неперервність неперервної на сегменті ф-ії)
- •6. Поняття границі числової послідовності, її властивості.
- •7. Теорема Больцано-Вейєрштраса. Критерій Коші збіжної числової послідовності.
- •8. Означ. І вл. Рац степеня. Означення та степення з ірац показником. Степенева ф-я та її вл. Степенева ф-я в комплексній обл.
- •9. Показникова ф-я та її вл.. Розклад показн. Ф-ї в степен. Ряд. Показн. Ф-я компл. Обл.. Ф-ли. Ейлера.
- •10. Логарифмічна ф-я її властивості. Розклад логар. Ф-ї в степеневий ряд. Лог. Ф-я в компл. Обл. Інтегральне озн. Логарифма.
- •11. Тригонометричні ф-ї та їх властивості.
- •12. Похідна ф-ії однієї змінної, її геометричний і механічний зміст. Основні правила диференціювання.
- •1.Задача про миттєву швидкість матеріальної точки.
- •13. Диференційовані функції однієї змінної, критерій диференційовності. Диференціал в точці, його геометричний зміст, застосування до наближенихо бчислень. Диференціали вищих порядків.
- •15. Екстемуми ф-ії. Необхідні умови естемуму. Достатні умови екстремуму.
- •16. Опуклість, вгнутість та точки перегину графіка ф-ї.
- •17.Первісна ф-я та неознач. Інтеграл. Інтегрування підстановкою та частинами.
- •18.Означений інтеграл. Необхідна умова інтегрованості функцій. Критерій інтегровності. Інтегровн. Неперерв. Функції.
- •19. Означений інтеграл зі змінною верхнею межею, його властивості. Існування первісої для неперер ф-й. Ф-ла Ньютона-Лейбніца.
- •20. Поняття площі плоскої фігури. Квадрові фігури.Застосування означеного інтеграла
- •20. Поняття площі плоскої фігури. Квадрові фігури, застосування означеного інтеграла
- •21. Поняття кривої. Спрямлювані криві та їх довжини. Теорема Жордана. Обч. Довжини дуги при допомозі озн. Інтеграла.
- •22. Застос визн інтегр до обч тіл обертання та площ поверхонь обертання.
- •23. Додатні числові ряди, вл-ті збіжних рядів, критерій зб. Теореми про порівняння рядів. Ознака Даламбера та інтеграл. Ознака Коші.
- •24. Знакозмінні ряди. Ознака Лейбніца. Абсолютно та умовно збіжні ряди.
- •25. Функціональні послідовності і ряди. Збіжність, область збіжності. Рівномірна збіжність. Ознака Веєрштрса.
- •26. Степеневі ряди в комплексній обл. Круг збіжності.
- •28. Метричні простори. Відкриті та замкнені множини. Повні метричні простори.
- •29. Теорема Банаха про стиск відображення та її застосування.
- •30. Похідна функції комплексної змінної. Умови диферент.Поняття аналітичної функції.
7. Теорема Больцано-Вейєрштраса. Критерій Коші збіжної числової послідовності.
Т1.
(Больцано-Вейєрштраса)
Із будь-якої обмеженої послідовності
можна виділити збіжну підпослідовність.
Дов.
Нехай посл
обмеж, тобто існує відрізок
,
що для всіх
викон нерів
.
Поділимо
пополам. Тоді принаймні в одній половині
буде міст нескін м-на еле-ів посл
.
Позн цю половину
.
Поділимо тепер відрізок
на два рівних відрізки і знову виберемо
той із них, у якому міститься нескін
множ елементів посл
.
Позначимо його
.
Продовжуючи цей процес, дістанемо
послідовність укладених відрізків
,
у яких довжина
-го
відрізка
прямує до нуля при
.
Отже, за теоремою про вкладені відрізки
.
Побуд
підпосл
посл
виконаємо так: у значенні
виберемо дов елемент із
,
який належ
,
у значенні
дов елемент із
,
котрий належить відрізку
і т. д. Оскільки для вибраних таким чином
елементів виконується нерівність
,
то за теор. про границю проміжної
послідовності:
,
отже
збіжна.
Озн.
Послід.
наз. фундаментальною, якщо
Т2. (Кр.Коші). Для того, щоб послідовність була збіжною необхідно і досить, щоб вона була фундаментальною.
Дов.
Необхідність.
Нехай послідовність
збіжна,
.
Тоді
.
Візьмемо
,
Тоді
Достатність.
фундаментальна. Зафіксуємо деякий
номер
,
,
Звідси випл що
обмеж посл. За попер теор з неї можна
вибрати збіжну підпосл. Нехай
,
це означає що
.
Доведемо, що
.
Розглянемо:
.
Якщо вибрати номер
,
,
то
.
Візьмемо довільне
і поклад у попер міркув
,
тоді
.
Маємо,що
.Це
означає, що
8. Означ. І вл. Рац степеня. Означення та степення з ірац показником. Степенева ф-я та її вл. Степенева ф-я в комплексній обл.
Озн.
Нехай
і
,
тоді розуміють
Озн.
Степенем числа
з рац. показникам
,
де
наз. число
.
Степінь числа 0 визначений тільки для
додатних показників.
.
Зауваж.
Для
- додатного і
,
число
- додатне.
Зауваж.
Будь-яке рац. число можна записати по
різному у вигляді дробу, оце
,
для
,
значення а також не залежить від форми
запису рац. числа r.
Справді
Вл:
-додатніх
1)
Дов.
2)
;
3)
;
4)
;
5)
;
6)
Нехай
і
,
тоді
,
якщо
і
,
якщо
.
7)
Для
із неперервності
,
якщо
і
,
якщо
.
8)
.
Лема
1.
Для
,
при
Дов.
(вл.8), тоді (за теор.)
(озн. Гейне)
-задов.
вибраній умові
,
;
.
В силу обмеження
-
сторонній корінь;
Лема2.
Якщо показникову ф-ю
розглядати як м-ну рац. чисел, то для
всякого іррац.
Озн.
Якщо
-ірац.
число, то під степенем числа
з показником
розуміють число
,
,
зростаюча і не перерв.
тому для неї існує обернена яка є зрост.
і неперервною на
.
-
обернена. Ф-я
-
теж є визначеною і зрост. на
,
як композиція зрост. ф-й
.,
.
Крім того, ф-я
є не перерв. на
то і
,
як композиція неперервний ф-й є непер.
на
.
Все це справедливо і при
,
але при цьому треба розглядати м-ну
.
Озн.
Ф-я
задана ф-єю
,
на степеневою з показником степеня
.
Якщо
,
то степенева ф-я визначена і для
бо
.
При цілих
степенева ф-я визначена і для
.
Для парних
,
ця ф-я парна, для непарних
-непарна.
Тому степеневу ф-ю достатньо
дослідити
на
.
В
Л:
1)
,
2)
.
3)
Теор.
Степенева
ф-я
з
додатнім показником є зростаючою і
неперер. на
.
Якщо показник від’ємний то цей факт
справедливий на
і
ф-я спадатиме.
В
комплексній обл.
1)
-
однозначна
2)
3)
,
де
.
У цьому випадку ф-я є зліченою.