- •1.Потужність множини. Зчисленні множини та їх властивості. Зчисленність множини раціональних чисел.
- •Доведення Рефлексивність:
- •Транзетивність:
- •Доведення
- •Далі записуємо підряд всі числа, які є в таблиці
- •2.Незчисленні множини. Незчисленність множини дійсних чисел.
- •Доведення
- •3. Відображення множин (функції). Границя ф-ії та її неперервність. Різні означення та їх еквівалентність. Відображення множин (функції).
- •Границя ф-ії та її неперервність. Різні означення та їх еквівалентність.
- •Т.1 (перший критерій граничної точки).
- •Означення границі ф-ії по множині.
- •О.1’ .Означення границі ф-ії по Гейне (на мові послідовностей).
- •4. Класифікація функцій за їх властивостями.
- •Достатність.
- •Монотонні ф-ії
- •Парні та непарні ф-ії.
- •Періодичні ф-ії.
- •Теорема 4.(друга теорема Вейєрштрасса).
- •Т.5 (критерій неперервності монотонної ф-ії).
- •Т.6 (Кантора про рівномірну неперервність неперервної на сегменті ф-ії)
- •6. Поняття границі числової послідовності, її властивості.
- •7. Теорема Больцано-Вейєрштраса. Критерій Коші збіжної числової послідовності.
- •8. Означ. І вл. Рац степеня. Означення та степення з ірац показником. Степенева ф-я та її вл. Степенева ф-я в комплексній обл.
- •9. Показникова ф-я та її вл.. Розклад показн. Ф-ї в степен. Ряд. Показн. Ф-я компл. Обл.. Ф-ли. Ейлера.
- •10. Логарифмічна ф-я її властивості. Розклад логар. Ф-ї в степеневий ряд. Лог. Ф-я в компл. Обл. Інтегральне озн. Логарифма.
- •11. Тригонометричні ф-ї та їх властивості.
- •12. Похідна ф-ії однієї змінної, її геометричний і механічний зміст. Основні правила диференціювання.
- •1.Задача про миттєву швидкість матеріальної точки.
- •13. Диференційовані функції однієї змінної, критерій диференційовності. Диференціал в точці, його геометричний зміст, застосування до наближенихо бчислень. Диференціали вищих порядків.
- •15. Екстемуми ф-ії. Необхідні умови естемуму. Достатні умови екстремуму.
- •16. Опуклість, вгнутість та точки перегину графіка ф-ї.
- •17.Первісна ф-я та неознач. Інтеграл. Інтегрування підстановкою та частинами.
- •18.Означений інтеграл. Необхідна умова інтегрованості функцій. Критерій інтегровності. Інтегровн. Неперерв. Функції.
- •19. Означений інтеграл зі змінною верхнею межею, його властивості. Існування первісої для неперер ф-й. Ф-ла Ньютона-Лейбніца.
- •20. Поняття площі плоскої фігури. Квадрові фігури.Застосування означеного інтеграла
- •20. Поняття площі плоскої фігури. Квадрові фігури, застосування означеного інтеграла
- •21. Поняття кривої. Спрямлювані криві та їх довжини. Теорема Жордана. Обч. Довжини дуги при допомозі озн. Інтеграла.
- •22. Застос визн інтегр до обч тіл обертання та площ поверхонь обертання.
- •23. Додатні числові ряди, вл-ті збіжних рядів, критерій зб. Теореми про порівняння рядів. Ознака Даламбера та інтеграл. Ознака Коші.
- •24. Знакозмінні ряди. Ознака Лейбніца. Абсолютно та умовно збіжні ряди.
- •25. Функціональні послідовності і ряди. Збіжність, область збіжності. Рівномірна збіжність. Ознака Веєрштрса.
- •26. Степеневі ряди в комплексній обл. Круг збіжності.
- •28. Метричні простори. Відкриті та замкнені множини. Повні метричні простори.
- •29. Теорема Банаха про стиск відображення та її застосування.
- •30. Похідна функції комплексної змінної. Умови диферент.Поняття аналітичної функції.
4. Класифікація функцій за їх властивостями.
Обмежені та необмежені функції .
О.1
Функція
назив.
обмеженою зверху на множині
,
якщо існує таке дійсне число
таке, що
Наприклад.
.
Розглядувана функція обмежена на
множині А, через те що існує таке дійсне
число
,
таке що
.
О.2
Функція
назив.
обмеженою зверху на множині
,
якщо існує таке дійсне число
таке, що
О.3
Функція
назив.
обмеженою на множині
,
якщо на цій множині вона обмежена і
зверху і знизу, тобто якщо існують і
такі дійсні числа
,
такі
що
Т.1
Для того, щоб ф-ія
була обмежена на мн.
необхідно і досить, щоб існувало дійсне
число
,
таке що
.
Доведення
Необхідність.
Нехай ф-ія
є
обмеженою на мн.
А,
тоді існують такі дійсні числа
,
такі
що
,
тоді будемо мати , що
.
.
Достатність.
Нехай існує таке що .
А це означає, що ф-ія обмежена.
О.4
Якщо ф-ія
обмежена зверху (обмежена знизу,
обмежена) на своїй області визначення
,
то її називають просто обмеженею зверху
(обмеженою знизу, обмеженою).
О.5
Функція
назив.
необмеженою зверху на множині
,
якщо для будь-якого дійсного числа
існує
такий
що
.
Наприклад.
.
Розглядувана функція обмежена на
множині А, через те що існує таке дійсне
число, таке що
.
О.6
Функція
назив.
необмеженою зверху на множині
,
якщо для будь-якого дійсного числа
існує
такий
що
.
О.7 Функція назив. необмеженою на множині , якщо на цій множині вона необмежена і зверху, або необмежена знизу, або необмежене і зверху і знизу.
Т.2
Для того, щоб ф-ія
була необмежена на мн.
необхідно і досить, щоб для будь-якого
,
існувало б
таке, що
.
Доведення
Необхідність.
Нехай ф-ія
-
необмежена на мн. А. Нехай ф-ія
необмежена
зверху. Тоді для
:
.
Якщо
ж ф-ія
необмежена знизу , то для дійсного числа
буде існувати точка
,
що
Достатність.
Нехай для будь-якого
,
,
.
Доведемо,
що ф-ія
необмежена
на мн. А. Дійсно, якщо вона б була обмежена
на мн. А, то згідно з Т.1 існувало б
,
.
Але з іншого боку за умовою нашої теореми
повинне існувати
,
таке, шо
.
Ми отримали суперечність, яка і доводить, що ф-ія є необмеженою на мн. А.
Т. доведено.
О.8 Якщо ф-ія необмежена на області визначення знизу, то вона назив. необмеженою знизу.
О.9 Якщо ф-ія необмежена на області визначення зверху, то вона назив. необмеженою зверху.
О.10 Якщо ф-ія необмежена на області визначення, то вона назив. необмеженою.
Монотонні ф-ії
О.1
Ф-ія
називається зростаючою на мн.
,
якщо для довільних
та
виконується
нерівність
.
О.2
Ф-ія
називається неспадною на мн.
,
якщо для довільних
та
,
що належать А,
виконується
нерівність
.
О.3
Ф-ія
називається спадною на мн.
,
якщо для довільних
та
,
що належать А,
виконується
нерівність
.
О.4
Ф-ія
називається не зростаючою на мн.
,
якщо для довільних
та
,
що належать А,
виконується
нерівність
.
О.5 Зротаючі спадні, не зростаючі неспадні ф-ії називаються монотонними. Зростаючі спадні називаються строго монотонними.
Т.1 Монотонні ф-ії мають наступні властивості:
1. Сума двох зростаючих (спадних) ф-ій є ф-єю зростаючою(спадною).
2. Добуток двох зростаючих (спадних) ф-ій є ф-єю зростаючою(спадною).
3. Для
того, щоб ф-ія
була зростаючою(спадною) необхідно і
досить, щоб ф=ія
була спадною (зростаючою).
4. Для
того, щоб ф-ія
була зростаючою необхідно і досить,
щоб ф=ія
була спадною.
5. Нехай
ф-ія
зростає
на мн. А, а ф-ія
зростає
на мн.
,
тоді складена ф-ія
буде зростаючою на мн. А.
6. Нехай ф-ія зростає на мн. А, а ф-ія спадає на мн. , тоді складена ф-ія буде спадною на мн. А.
Т.2
Нехай ф-ія
є
строго монотонною ф-єю на мн.
.
І нехай
-
звуження ф-ії а на мн. А. Тоді ф-ія
є
оборотною на мн. А і більше того, ф-ія
є зростаючою ф-єю, якщо зростаючою ф-єю
була
і ф-ія
є спадною, якщо спадною є ф-ія
.
