
- •1.Потужність множини. Зчисленні множини та їх властивості. Зчисленність множини раціональних чисел.
- •Доведення Рефлексивність:
- •Транзетивність:
- •Доведення
- •Далі записуємо підряд всі числа, які є в таблиці
- •2.Незчисленні множини. Незчисленність множини дійсних чисел.
- •Доведення
- •3. Відображення множин (функції). Границя ф-ії та її неперервність. Різні означення та їх еквівалентність. Відображення множин (функції).
- •Границя ф-ії та її неперервність. Різні означення та їх еквівалентність.
- •Т.1 (перший критерій граничної точки).
- •Означення границі ф-ії по множині.
- •О.1’ .Означення границі ф-ії по Гейне (на мові послідовностей).
- •4. Класифікація функцій за їх властивостями.
- •Достатність.
- •Монотонні ф-ії
- •Парні та непарні ф-ії.
- •Періодичні ф-ії.
- •Теорема 4.(друга теорема Вейєрштрасса).
- •Т.5 (критерій неперервності монотонної ф-ії).
- •Т.6 (Кантора про рівномірну неперервність неперервної на сегменті ф-ії)
- •6. Поняття границі числової послідовності, її властивості.
- •7. Теорема Больцано-Вейєрштраса. Критерій Коші збіжної числової послідовності.
- •8. Означ. І вл. Рац степеня. Означення та степення з ірац показником. Степенева ф-я та її вл. Степенева ф-я в комплексній обл.
- •9. Показникова ф-я та її вл.. Розклад показн. Ф-ї в степен. Ряд. Показн. Ф-я компл. Обл.. Ф-ли. Ейлера.
- •10. Логарифмічна ф-я її властивості. Розклад логар. Ф-ї в степеневий ряд. Лог. Ф-я в компл. Обл. Інтегральне озн. Логарифма.
- •11. Тригонометричні ф-ї та їх властивості.
- •12. Похідна ф-ії однієї змінної, її геометричний і механічний зміст. Основні правила диференціювання.
- •1.Задача про миттєву швидкість матеріальної точки.
- •13. Диференційовані функції однієї змінної, критерій диференційовності. Диференціал в точці, його геометричний зміст, застосування до наближенихо бчислень. Диференціали вищих порядків.
- •15. Екстемуми ф-ії. Необхідні умови естемуму. Достатні умови екстремуму.
- •16. Опуклість, вгнутість та точки перегину графіка ф-ї.
- •17.Первісна ф-я та неознач. Інтеграл. Інтегрування підстановкою та частинами.
- •18.Означений інтеграл. Необхідна умова інтегрованості функцій. Критерій інтегровності. Інтегровн. Неперерв. Функції.
- •19. Означений інтеграл зі змінною верхнею межею, його властивості. Існування первісої для неперер ф-й. Ф-ла Ньютона-Лейбніца.
- •20. Поняття площі плоскої фігури. Квадрові фігури.Застосування означеного інтеграла
- •20. Поняття площі плоскої фігури. Квадрові фігури, застосування означеного інтеграла
- •21. Поняття кривої. Спрямлювані криві та їх довжини. Теорема Жордана. Обч. Довжини дуги при допомозі озн. Інтеграла.
- •22. Застос визн інтегр до обч тіл обертання та площ поверхонь обертання.
- •23. Додатні числові ряди, вл-ті збіжних рядів, критерій зб. Теореми про порівняння рядів. Ознака Даламбера та інтеграл. Ознака Коші.
- •24. Знакозмінні ряди. Ознака Лейбніца. Абсолютно та умовно збіжні ряди.
- •25. Функціональні послідовності і ряди. Збіжність, область збіжності. Рівномірна збіжність. Ознака Веєрштрса.
- •26. Степеневі ряди в комплексній обл. Круг збіжності.
- •28. Метричні простори. Відкриті та замкнені множини. Повні метричні простори.
- •29. Теорема Банаха про стиск відображення та її застосування.
- •30. Похідна функції комплексної змінної. Умови диферент.Поняття аналітичної функції.
28. Метричні простори. Відкриті та замкнені множини. Повні метричні простори.
Озн.
Множина
називається метричним простором, якщо
за певним правилом у відповідності
кожній впорядкованій парі ел-ів
цієї множини поставлене дійсне число
,
яке називається віддалю між елементами
і
і задовільняє умовам:
1)
2)
симетр;
3)
непер-сть.
Озн.
Метричним простором називається
сукупність
,
де
- деяка множина,
- метрика на цій множині.
Озн.
Нехай U-деяка множина метричного простору
M тоді
називається граничною для множини U
якщо в кожному околі точки
принаймні 1-на точка
,
.
Якщо
точок
яка збігається до
.
Озн.
Нехай U
множина точок метричного простору M.
Тоді
називається внутрішньою точкою множини
якщо ця точка входить в множину
з деяким своїм околом.Озн.
Множина
метричного простору
називається замкненою, якщо вона містить
в собі всі свої граничні точки.Озн.
Множина G
метричного простору
називається відкритою якщо кожна точка
цієї множини є її внутрішньою точкою.
Теор.
Множина G метричного простору M є
відкритою
коли її доповнення
множина замкнена.
Теор. 1) Об’єднання скінченої сукупності замкнених множин є множиною замкненою.
2) Перетин довільної сукупності замкнених множин є множиною замкненою.
Д.
1) Дано:
,
- замкнена. Довести:
- замкнена.
- довільна гранична т. множини
.
Доведемо, що
.
Згідно означення:
.
Всіх точок
безліч, а множина
скінчена к-сть, тому принаймні в одній
з множині
міститься нескінчена послід
,
.
За властивістю: з того, що
,
то
- гранична точка множини
За умовою множини
замкнені, то
,
а отже
.
2)
Дано:
,
- замкнені. Довести:
- замкнена.
- гран т. множини
.
Покажемо, що
- замкнені, то
.
- замкнена.
Теор. 1) Об’єднання довільної сукупності відкритих множин є множиною відкритою.
2) Перетин скінченої сукупності відкритих множин є множина відкрита.
Озн.
Якщо в лінійно-нормованому просторі
кожна фундаментальна послідовність
збіжна, то простір
називають повним, або банановим.
Озн.
Послідовність
називається фундаментальною, або
збіжною в собі якщо
Теор.
В
метр просторі
збіжна послідовність є фундаментальною.
Озн.
Послід
точок метричного простору називається
фундаментальною, якщо різниця
,
тобто
.
Теор.
В повному метричному просторі
всяка послідовність вкладених одна в
одну замкнених куль, радіуси яких
і має єдину спільну точку.
Теор.
Метричний простір
є повним тоді і тільки тоді, коли
стяжна система його замкнених куль має
єдину спільну точку.
29. Теорема Банаха про стиск відображення та її застосування.
Розгл
відобр дов метричного простору
в себе. Їх наз операторами і позн
.
Пи розгл рівнянь є такі, які можна подати
у вигляді
(1), де
- деяка точка з
,
-оператор
з
.
Розв’язати (1) означає знайти ті точки
,
при яких (1) вірна. Їх наз розв’язками
опер
.
Перед тим, як розв (1) треба дізнатись,
чи має (1) розв’язок, скільки найпростіш
це пит розв для операторів стиску.
О.
Відобр
метричного простору
в себе наз оператором стиску, якщо
.
Кожне
стиснуте відобр є неперерв відобр
.
Т.
(Банаха) Всяке стискуюче відобр
повного метр простору
в себе має в просторі
єдину нерухому точку.
Д. Проводиться методом послідовних наближень шуканої нерухомої точки, який полягає в тому, що будується послідовність, яка прямує до шуканої точки. Вона будується так:
Нех
Покажемо,
що ця послід фундамент в
.
Пок, що
.
а)
б)
.
Отже
(2);
.
Отже, ця послід фундамент. Оск простір
повний, то посл
є зб, тобто
.
Т.
є шуканою нерухомою точкою. Щоб в цьому
переконатись, досить в посл
перейти до границі. Але
-неп
оператор то при
маємо:
-нерухома
точка відобр
,
і до того ж єдина. Якби поряд з
нерухомою була б ще й т
,
то мали б:
,
.
Теор
Банаха
застосов при д-ні теореми про
неявної ф-ї, при д-ні теор Пікара про
розв’язку диф р-ня.