- •1.Потужність множини. Зчисленні множини та їх властивості. Зчисленність множини раціональних чисел.
- •Доведення Рефлексивність:
- •Транзетивність:
- •Доведення
- •Далі записуємо підряд всі числа, які є в таблиці
- •2.Незчисленні множини. Незчисленність множини дійсних чисел.
- •Доведення
- •3. Відображення множин (функції). Границя ф-ії та її неперервність. Різні означення та їх еквівалентність. Відображення множин (функції).
- •Границя ф-ії та її неперервність. Різні означення та їх еквівалентність.
- •Т.1 (перший критерій граничної точки).
- •Означення границі ф-ії по множині.
- •О.1’ .Означення границі ф-ії по Гейне (на мові послідовностей).
- •4. Класифікація функцій за їх властивостями.
- •Достатність.
- •Монотонні ф-ії
- •Парні та непарні ф-ії.
- •Періодичні ф-ії.
- •Теорема 4.(друга теорема Вейєрштрасса).
- •Т.5 (критерій неперервності монотонної ф-ії).
- •Т.6 (Кантора про рівномірну неперервність неперервної на сегменті ф-ії)
- •6. Поняття границі числової послідовності, її властивості.
- •7. Теорема Больцано-Вейєрштраса. Критерій Коші збіжної числової послідовності.
- •8. Означ. І вл. Рац степеня. Означення та степення з ірац показником. Степенева ф-я та її вл. Степенева ф-я в комплексній обл.
- •9. Показникова ф-я та її вл.. Розклад показн. Ф-ї в степен. Ряд. Показн. Ф-я компл. Обл.. Ф-ли. Ейлера.
- •10. Логарифмічна ф-я її властивості. Розклад логар. Ф-ї в степеневий ряд. Лог. Ф-я в компл. Обл. Інтегральне озн. Логарифма.
- •11. Тригонометричні ф-ї та їх властивості.
- •12. Похідна ф-ії однієї змінної, її геометричний і механічний зміст. Основні правила диференціювання.
- •1.Задача про миттєву швидкість матеріальної точки.
- •13. Диференційовані функції однієї змінної, критерій диференційовності. Диференціал в точці, його геометричний зміст, застосування до наближенихо бчислень. Диференціали вищих порядків.
- •15. Екстемуми ф-ії. Необхідні умови естемуму. Достатні умови екстремуму.
- •16. Опуклість, вгнутість та точки перегину графіка ф-ї.
- •17.Первісна ф-я та неознач. Інтеграл. Інтегрування підстановкою та частинами.
- •18.Означений інтеграл. Необхідна умова інтегрованості функцій. Критерій інтегровності. Інтегровн. Неперерв. Функції.
- •19. Означений інтеграл зі змінною верхнею межею, його властивості. Існування первісої для неперер ф-й. Ф-ла Ньютона-Лейбніца.
- •20. Поняття площі плоскої фігури. Квадрові фігури.Застосування означеного інтеграла
- •20. Поняття площі плоскої фігури. Квадрові фігури, застосування означеного інтеграла
- •21. Поняття кривої. Спрямлювані криві та їх довжини. Теорема Жордана. Обч. Довжини дуги при допомозі озн. Інтеграла.
- •22. Застос визн інтегр до обч тіл обертання та площ поверхонь обертання.
- •23. Додатні числові ряди, вл-ті збіжних рядів, критерій зб. Теореми про порівняння рядів. Ознака Даламбера та інтеграл. Ознака Коші.
- •24. Знакозмінні ряди. Ознака Лейбніца. Абсолютно та умовно збіжні ряди.
- •25. Функціональні послідовності і ряди. Збіжність, область збіжності. Рівномірна збіжність. Ознака Веєрштрса.
- •26. Степеневі ряди в комплексній обл. Круг збіжності.
- •28. Метричні простори. Відкриті та замкнені множини. Повні метричні простори.
- •29. Теорема Банаха про стиск відображення та її застосування.
- •30. Похідна функції комплексної змінної. Умови диферент.Поняття аналітичної функції.
25. Функціональні послідовності і ряди. Збіжність, область збіжності. Рівномірна збіжність. Ознака Веєрштрса.
Озн.
Послідовність членами якої є функції
задані
на множині
називається
функціональною послідовністю заданою
на
.
Озн.
Функціональною послідовністю заданою
на
називається відповідність за яким
кожному натуральному числу
ставиться
у відповідність функція
задана на
Множину E називають областю визначення, або областю задання функціональної послідовності.
Нехай
-функціональна
послідовність задана на
.
Зафіксуємо т.
.Тоді
числова
послідовність, а про числову послідовність
можна говорити чи збіжна вона, чи
розбіжна.
Озн.
Нехай
-функціональна
послідовність задана на
,
.
Якщо числова послідовність
збігається (розбігається), то кажуть,
що функціональна послідовність
збігається
(розбігається) в т.
.
Озн.
Нехай
-функціональна
послідовність задана на
.
Кажуть, що
збігається (розбігається) на множині
,
якщо вона збігається (розбігається) в
усіх точках цієї множини.
Озн.
Нехай
-функціональна
послідовність задана на
.
Множина
називається областю збіжності
функціональної послідовністі
,
якщо функціональна послідовність
збігається в усіх точках множини F
і розбігається на множині
Озн.
Нехай
-
функціональна послідовність задана
на
.
-її
область збіжності. Функція
задана на F
така що
називається границею функціональної
послідовністі
Озн.
Нехай
-
функціональна послідовність задана
на
,
F-її
область збіжності,
-її
границя. Кажуть, що функціональна
послідовність
-збігається
рівномірно до своєї границі
на множині
.
Якщо
Теор(ознака
рівномірної збіжності функціональної
послідовністі). Нехай
-
функціональна послідовність задана
на
,
-функція
задана на
,
така що
-нескінчено
мала послідовність. Тоді функціональна
послідовність
на
.
Дов.
Візьмемо
.
За умовою теореми
нескінчено
мала послідовність. Отже
.
Тому
звідси та з умови теореми маємо:
це і означає, що
Теор
(критерій Коші рівномірної збіжності
функціональної послідовністі). Нехай
-
функціональна послідовність задана
на
.
Для того щоб вона збігалась на
рівномірно необхідно і досить, щоб
Озн.
Нехай
-ф.п. задана на
Символ виду
або
називається функціональним рядом
заданим на
.
Множину називають областю визначення функціонального ряду.
Озн.
Нехай
-функціональний
ряд заданий на
Функцію
задану на
будемо називати 1-ю частковою сумою
функц. ряду
.
Функцію
задану на
будемо називати n-ю
частковою сумою функціонального ряду
.
Озн.
Кажуть, що функціональний ряд
заданий на
збігається (розбігається) в т.
,
якщо в цій точці збігається (розбігається)
послідовність його часткових сум, тобто
якщо
(
),
або ж якщо збігається (розбігається)
числовий ряд
.
Озн.
Кажуть, що функціональний ряд
заданий на
збігається (розбігається) в т.
якщо в цій точці збігається (розбігається)
послідовність його частиних сум.
Озн.
Кажуть, що функціональний ряд
заданий на
збігається (розбігається) на
якщо він збігається (розбігається) в
кожній точці цієї множини.
Озн.
Якщо функціональний ряд
заданий на
збігається на множині
і розбігається на множині
,
то множина
наз. областю збіжності функціонального
ряду
.
Озн.
Нехай
-
функціональний ряд заданий на
,
-його
область збіжності,
-його
сума. Кажуть, що функціональний ряд
рівномірно збігається до своєї суми
на
,
якщо послідовність часткових сум
збігається до
рівномірно на
тобто
.
Заув. Якщо функціональний ряд збгається на своїй області збіжності, то його називають рівномірно збіжним рядом.
Озн.
Нехай функціональний ряд
заданий на
тоді функціональний ряд виду:
називається n-м
залишком
Озн.
функціональний ряд
заданий на
рівномірно збігається на
,
якщо
Теор
(критерій Коші рівномірної збіжності
функціонального ряду). Для того, щоб
функціональний ряд
заданий на
збігався рівномірно на
необхідно і досить, щоб
Озн.
Кажуть, що додатний числовий ряд
є мажорант ним для функціонального
ряду
на
якщо
.
Теор.
(ознака Веєрштраса рівномірної збіжності
функціонального ряду) Якщо для
на
збіжний додатний мажорантний ряд
,
то на
цей функціональний ряд збігається
абсолютно і рівномірно.
Дов.
За умовою теореми числовий ряд
є збіжним числовим рядом, а тому згідно
з критерієм Коші рівномірної збіжності
числового ряду будемо мати, що
з отриманог робим висновок, що
функціональний ряд
на
збігається рівномірно. Також із виписаних
вище співвідношень робим висновок і
про абсолютну збіжність функціонального
ряду.
Теор.
(озн абс зб Веєрштрс) Якщо для функц
ряду
,
заданого на мнж
,
можна вказати такий зб додатній числовий
ряд
,
що
,
то даний ряд на мнж
збіг рівномірно.
