- •1.Потужність множини. Зчисленні множини та їх властивості. Зчисленність множини раціональних чисел.
- •Доведення Рефлексивність:
- •Транзетивність:
- •Доведення
- •Далі записуємо підряд всі числа, які є в таблиці
- •2.Незчисленні множини. Незчисленність множини дійсних чисел.
- •Доведення
- •3. Відображення множин (функції). Границя ф-ії та її неперервність. Різні означення та їх еквівалентність. Відображення множин (функції).
- •Границя ф-ії та її неперервність. Різні означення та їх еквівалентність.
- •Т.1 (перший критерій граничної точки).
- •Означення границі ф-ії по множині.
- •О.1’ .Означення границі ф-ії по Гейне (на мові послідовностей).
- •4. Класифікація функцій за їх властивостями.
- •Достатність.
- •Монотонні ф-ії
- •Парні та непарні ф-ії.
- •Періодичні ф-ії.
- •Теорема 4.(друга теорема Вейєрштрасса).
- •Т.5 (критерій неперервності монотонної ф-ії).
- •Т.6 (Кантора про рівномірну неперервність неперервної на сегменті ф-ії)
- •6. Поняття границі числової послідовності, її властивості.
- •7. Теорема Больцано-Вейєрштраса. Критерій Коші збіжної числової послідовності.
- •8. Означ. І вл. Рац степеня. Означення та степення з ірац показником. Степенева ф-я та її вл. Степенева ф-я в комплексній обл.
- •9. Показникова ф-я та її вл.. Розклад показн. Ф-ї в степен. Ряд. Показн. Ф-я компл. Обл.. Ф-ли. Ейлера.
- •10. Логарифмічна ф-я її властивості. Розклад логар. Ф-ї в степеневий ряд. Лог. Ф-я в компл. Обл. Інтегральне озн. Логарифма.
- •11. Тригонометричні ф-ї та їх властивості.
- •12. Похідна ф-ії однієї змінної, її геометричний і механічний зміст. Основні правила диференціювання.
- •1.Задача про миттєву швидкість матеріальної точки.
- •13. Диференційовані функції однієї змінної, критерій диференційовності. Диференціал в точці, його геометричний зміст, застосування до наближенихо бчислень. Диференціали вищих порядків.
- •15. Екстемуми ф-ії. Необхідні умови естемуму. Достатні умови екстремуму.
- •16. Опуклість, вгнутість та точки перегину графіка ф-ї.
- •17.Первісна ф-я та неознач. Інтеграл. Інтегрування підстановкою та частинами.
- •18.Означений інтеграл. Необхідна умова інтегрованості функцій. Критерій інтегровності. Інтегровн. Неперерв. Функції.
- •19. Означений інтеграл зі змінною верхнею межею, його властивості. Існування первісої для неперер ф-й. Ф-ла Ньютона-Лейбніца.
- •20. Поняття площі плоскої фігури. Квадрові фігури.Застосування означеного інтеграла
- •20. Поняття площі плоскої фігури. Квадрові фігури, застосування означеного інтеграла
- •21. Поняття кривої. Спрямлювані криві та їх довжини. Теорема Жордана. Обч. Довжини дуги при допомозі озн. Інтеграла.
- •22. Застос визн інтегр до обч тіл обертання та площ поверхонь обертання.
- •23. Додатні числові ряди, вл-ті збіжних рядів, критерій зб. Теореми про порівняння рядів. Ознака Даламбера та інтеграл. Ознака Коші.
- •24. Знакозмінні ряди. Ознака Лейбніца. Абсолютно та умовно збіжні ряди.
- •25. Функціональні послідовності і ряди. Збіжність, область збіжності. Рівномірна збіжність. Ознака Веєрштрса.
- •26. Степеневі ряди в комплексній обл. Круг збіжності.
- •28. Метричні простори. Відкриті та замкнені множини. Повні метричні простори.
- •29. Теорема Банаха про стиск відображення та її застосування.
- •30. Похідна функції комплексної змінної. Умови диферент.Поняття аналітичної функції.
23. Додатні числові ряди, вл-ті збіжних рядів, критерій зб. Теореми про порівняння рядів. Ознака Даламбера та інтеграл. Ознака Коші.
Нех
- деяка числ послід, тоді
наз додатнім числовим рядом, якщо всі
його члени невід’ємні.
-
перша частинна сума.
…
-
-та
частинна сума.
Числов
ряд наз зб, якщо
скінчена
послідовності його частинних сум. Цю
гран наз сумою ряду
.
Всі інші наз розбіжн.
В-ті збіжних рядів:
Т.
Якщо числові ряди
,
є зб відповідно до чисел
і
,
то
,
ряд
- зб, при чому до числа
.
О.
Ряд вигляду
наз
-тим
залишком ряду
і позн
.
Т.
ряд і його
-тий
залишок збіг до розб одночасно.
Т.
(критерій зб додатного числового ряду)
Для того, щоб додатній числовий ряд
зб н і д, щоб послідовність його частинних
сум
була обмежена зверху.
Д.
Необхідність.
Нех ряд
- збіжний числовий ряд, тоді
=
S=sup
,
(по всіх n) – за теоремою Веєрсштрасса
про існування границі обмеженої
монотонної послідовності. Звідки маємо,
що всі члени
≤S,
для будь-яких n, а це означає, що
послідовність
- є обмеженою.
Достатність.
Нехай послідовність (
)
– обмежена, але ця послідовність
встановлена вище, є крім того неспадною
послідовністю, а тому за теоремою
Вейрсштрасса про існування границі
обмеженої монотонної послідовності
=
S,
а це означає, що ряд
- збіжний.
Ознаки порівняння:
Якщо
для невід’ємних рядів
(1),
(2) при
справедливе співвідн
,
то з зб ряду (2)
зб ряду (1), а з розб ряду (1)
розб ряду (2).
Якщо
для невід’ємн рядів
(1),
(2)
,
то
1)
з зб (2)
зб
(1)
2)
,
з розб (2)
розб (1).
Н.
Якщо для невід рядів
(1),
(2)
,
- дод конкретне число, то ряди (1) і (2) зб
або розб одночасно.
Т.
(озн Даламбера) Якщо для дод числового
ряду
,
то
1)
,
- розб.
2)
,
- зб.
3)
,
сумнівний випадок.
Д.
1) нех
(1). За ММІ покажемо
.
Справді:
1)
2)
нех
3)
розгл
(показ)
Нех
,
- зб за І озн порівн.
- зб, отже
- зб.
2)
нех
,
.
Тоді
-
розб.
3)
нех
- розб,
Нех
- зб.
Т.
(інтегр озн збіжності) Якщо для дод
числового ряду
можна вказати ф-ю
таку, що:
1)
означ на
і монотонно
на ньому;
2)
неперервна на
;
3)
,
то зб чи розб даного ряду співпадає з
зб чи розб невласного інтегр
.
Озн
Коші.
Якщо для ряду (1)
то ряд зб, якщо
,
що
то ряд розб.
Т.
(інт озн Коші) Якщо для (1)
така непер, невід, незрост ф-я
на
,
що
,
то для того, щоб (1) зб н і д щоб зб невласний
інт
.
24. Знакозмінні ряди. Ознака Лейбніца. Абсолютно та умовно збіжні ряди.
О.
Ряд вигляду
наз знакозм.
Т.
(озн Лейбніца) Якщо ряд
- знакозм і в ньому
,
члени по модулю не зрост, тобто
,
то такий ряд зб.
Д.
Розгл для знакозм ряду част суми
.
Наступний член цієї послід буде
.
Якщо врахув, що
,
то
.
Тоді
,
тобто
.
Пок, що посл
обм зверху
.
Отже,
,
тоді
- обм зверху. Ми довели, що послід
частинних сум з парними номерами
,
обм зв (Т. Веєрштрс).
- зб
.
Поговоримо про послід част сум з
непарними номерами:
,
.
,
маємо,
,
(за
вл границь послід)
виход з
зб ряду, знакозм ряд буде зб.
- зб. Тр дов.
О.
Ряд
наз абсол зб, якщо ряд
- зб.
О.
Ряд
наз умовно зб, якщо ряд
- розб.
Т.
Абсол зб ряд є зб, причому
.
Т.
Якщо
ряд
є абс зб до числа
,
то й ряд утв з нього шляхом перестановки
членів також буде абс зб, причому до
того ж самого числа
.
Т.
(Рімана)
Якщо ряд
зб умовно, то яке б не було дійсне число
,
члени цього ряду можна так переставити,
щоб утворений ряд зб до
.
Нех
маємо числові ряди
(1),
(2).
Ряд виду
,
де
наз добутком рядів (1) і (2).
Т.
Якщо ряди
і
абс зб до чисел
і
відповідно, то їх добутком за Коші також
є абс зб числовим рядом, причому до
числа
.
