- •1.Потужність множини. Зчисленні множини та їх властивості. Зчисленність множини раціональних чисел.
- •Доведення Рефлексивність:
- •Транзетивність:
- •Доведення
- •Далі записуємо підряд всі числа, які є в таблиці
- •2.Незчисленні множини. Незчисленність множини дійсних чисел.
- •Доведення
- •3. Відображення множин (функції). Границя ф-ії та її неперервність. Різні означення та їх еквівалентність. Відображення множин (функції).
- •Границя ф-ії та її неперервність. Різні означення та їх еквівалентність.
- •Т.1 (перший критерій граничної точки).
- •Означення границі ф-ії по множині.
- •О.1’ .Означення границі ф-ії по Гейне (на мові послідовностей).
- •4. Класифікація функцій за їх властивостями.
- •Достатність.
- •Монотонні ф-ії
- •Парні та непарні ф-ії.
- •Періодичні ф-ії.
- •Теорема 4.(друга теорема Вейєрштрасса).
- •Т.5 (критерій неперервності монотонної ф-ії).
- •Т.6 (Кантора про рівномірну неперервність неперервної на сегменті ф-ії)
- •6. Поняття границі числової послідовності, її властивості.
- •7. Теорема Больцано-Вейєрштраса. Критерій Коші збіжної числової послідовності.
- •8. Означ. І вл. Рац степеня. Означення та степення з ірац показником. Степенева ф-я та її вл. Степенева ф-я в комплексній обл.
- •9. Показникова ф-я та її вл.. Розклад показн. Ф-ї в степен. Ряд. Показн. Ф-я компл. Обл.. Ф-ли. Ейлера.
- •10. Логарифмічна ф-я її властивості. Розклад логар. Ф-ї в степеневий ряд. Лог. Ф-я в компл. Обл. Інтегральне озн. Логарифма.
- •11. Тригонометричні ф-ї та їх властивості.
- •12. Похідна ф-ії однієї змінної, її геометричний і механічний зміст. Основні правила диференціювання.
- •1.Задача про миттєву швидкість матеріальної точки.
- •13. Диференційовані функції однієї змінної, критерій диференційовності. Диференціал в точці, його геометричний зміст, застосування до наближенихо бчислень. Диференціали вищих порядків.
- •15. Екстемуми ф-ії. Необхідні умови естемуму. Достатні умови екстремуму.
- •16. Опуклість, вгнутість та точки перегину графіка ф-ї.
- •17.Первісна ф-я та неознач. Інтеграл. Інтегрування підстановкою та частинами.
- •18.Означений інтеграл. Необхідна умова інтегрованості функцій. Критерій інтегровності. Інтегровн. Неперерв. Функції.
- •19. Означений інтеграл зі змінною верхнею межею, його властивості. Існування первісої для неперер ф-й. Ф-ла Ньютона-Лейбніца.
- •20. Поняття площі плоскої фігури. Квадрові фігури.Застосування означеного інтеграла
- •20. Поняття площі плоскої фігури. Квадрові фігури, застосування означеного інтеграла
- •21. Поняття кривої. Спрямлювані криві та їх довжини. Теорема Жордана. Обч. Довжини дуги при допомозі озн. Інтеграла.
- •22. Застос визн інтегр до обч тіл обертання та площ поверхонь обертання.
- •23. Додатні числові ряди, вл-ті збіжних рядів, критерій зб. Теореми про порівняння рядів. Ознака Даламбера та інтеграл. Ознака Коші.
- •24. Знакозмінні ряди. Ознака Лейбніца. Абсолютно та умовно збіжні ряди.
- •25. Функціональні послідовності і ряди. Збіжність, область збіжності. Рівномірна збіжність. Ознака Веєрштрса.
- •26. Степеневі ряди в комплексній обл. Круг збіжності.
- •28. Метричні простори. Відкриті та замкнені множини. Повні метричні простори.
- •29. Теорема Банаха про стиск відображення та її застосування.
- •30. Похідна функції комплексної змінної. Умови диферент.Поняття аналітичної функції.
20. Поняття площі плоскої фігури. Квадрові фігури, застосування означеного інтеграла
Озн. Довільну обмежену множинну точок площини наз. плоскою фігурою, при цьому під обмеженою будемо розуміти множину, яка повністю міститься в деякому крузі в центрі початку координат.
Будемо
вважати що кожен многокутник має площу.
Фігура що має площу-
квадровна. Властивості площі квадровних фігур: 1. Невід’ємна (площа квадровної фігури є невід’ємною). 2. Адетивність (площа квадровної фігури, що є об’єднанням 2 неперервних квадровних фігур = сумі їх площ ).
3. інваріантність ( площа 2 рівних квадровних фігур рівні між собою). 4. Монотонність (якщо квадровна фігура К1 включається в квадровну фігуру К2, то S(К1)≤ S(К2)).
Т.(1критерій
квадровності плоскої фігури).
Для того, щоб плоска фігура G була
квадровною н. і д., щоб ( для будь-якого
>0) існували клітинні фігури (клітинною
фігурою будемо наз. плоску фігуру, яку
можна подати у вигляді об’єднання
скінченного числа попарно неперетинних
прямокутників ) А’, В’, такі, що А’
включаєт. G вкл. В’ і S(В’)-S(А’)<
.
Т.(2 критерій квадровності плоскої фігури). Для того, щоб плоска фігура G була квадровною н. і д., щоб ( для будь-якого >0) існували квадрові плоскі фігури P<G<R, і S(R)-S(P)< .
Розглянемо всі вписані і описані многокутники . Кожний многокутник має площу маємо . . Множина обмежена з верху площиною тому вона має . нижня площа ф-ри 0. Оскільки за озн. є найменша зверху межа мн. , а - довільна верхня межа, то множина обмежена знизу числом , тому множ. і цей є . У випадку коли фігура наз. квад подібною. А число S- називають її площею.
Теор. Плоска фігура є квадровною т. і т.т., коли послідовність многокутників і і таких що і і вони рівні між собою. При цьому спільне значення цих = площі фігури .
Теор. Якщо ф-я невід’ємна і неперервна на , то криволінійна трапеція, яка обмежена з верху графіком цієї ф-ї є квадровною. І площа її обчислюється за ф-лою: .
Дов.
Утвор дов. подін
розглянемо
суми
Дарбу для цього поділу
оскільки ф-я
неперервна на
,
то вона но цьому відрізку також
неперервна. І за критерієм інтегровності
(1).
Геометрично являє собою площу деякої східчастої фігури, яка є многокутною вписаної в трапецію . Аналогічно площа східчастої фігури, тобто многокутника описаного навколо . Рівність (1) тоді буде означати, що площ східчастої фігури вписаних і описаних навколо , вони= інтегр. (1). Виберемо послідовний поділ , так що , тоді отримаємо послідовність многокутників вписаних і описаних навколо , які відповідають інтегральним сумам . Значить існує послідовність многокутників і і таких що на підставі рівності (1) при ,тоді за критерієм квадровності це і означає, що криволінійна трапеція квадровна і її площа= інтегралу (1). Т.д.(теор. довед.)
