- •1.Потужність множини. Зчисленні множини та їх властивості. Зчисленність множини раціональних чисел.
- •Доведення Рефлексивність:
- •Транзетивність:
- •Доведення
- •Далі записуємо підряд всі числа, які є в таблиці
- •2.Незчисленні множини. Незчисленність множини дійсних чисел.
- •Доведення
- •3. Відображення множин (функції). Границя ф-ії та її неперервність. Різні означення та їх еквівалентність. Відображення множин (функції).
- •Границя ф-ії та її неперервність. Різні означення та їх еквівалентність.
- •Т.1 (перший критерій граничної точки).
- •Означення границі ф-ії по множині.
- •О.1’ .Означення границі ф-ії по Гейне (на мові послідовностей).
- •4. Класифікація функцій за їх властивостями.
- •Достатність.
- •Монотонні ф-ії
- •Парні та непарні ф-ії.
- •Періодичні ф-ії.
- •Теорема 4.(друга теорема Вейєрштрасса).
- •Т.5 (критерій неперервності монотонної ф-ії).
- •Т.6 (Кантора про рівномірну неперервність неперервної на сегменті ф-ії)
- •6. Поняття границі числової послідовності, її властивості.
- •7. Теорема Больцано-Вейєрштраса. Критерій Коші збіжної числової послідовності.
- •8. Означ. І вл. Рац степеня. Означення та степення з ірац показником. Степенева ф-я та її вл. Степенева ф-я в комплексній обл.
- •9. Показникова ф-я та її вл.. Розклад показн. Ф-ї в степен. Ряд. Показн. Ф-я компл. Обл.. Ф-ли. Ейлера.
- •10. Логарифмічна ф-я її властивості. Розклад логар. Ф-ї в степеневий ряд. Лог. Ф-я в компл. Обл. Інтегральне озн. Логарифма.
- •11. Тригонометричні ф-ї та їх властивості.
- •12. Похідна ф-ії однієї змінної, її геометричний і механічний зміст. Основні правила диференціювання.
- •1.Задача про миттєву швидкість матеріальної точки.
- •13. Диференційовані функції однієї змінної, критерій диференційовності. Диференціал в точці, його геометричний зміст, застосування до наближенихо бчислень. Диференціали вищих порядків.
- •15. Екстемуми ф-ії. Необхідні умови естемуму. Достатні умови екстремуму.
- •16. Опуклість, вгнутість та точки перегину графіка ф-ї.
- •17.Первісна ф-я та неознач. Інтеграл. Інтегрування підстановкою та частинами.
- •18.Означений інтеграл. Необхідна умова інтегрованості функцій. Критерій інтегровності. Інтегровн. Неперерв. Функції.
- •19. Означений інтеграл зі змінною верхнею межею, його властивості. Існування первісої для неперер ф-й. Ф-ла Ньютона-Лейбніца.
- •20. Поняття площі плоскої фігури. Квадрові фігури.Застосування означеного інтеграла
- •20. Поняття площі плоскої фігури. Квадрові фігури, застосування означеного інтеграла
- •21. Поняття кривої. Спрямлювані криві та їх довжини. Теорема Жордана. Обч. Довжини дуги при допомозі озн. Інтеграла.
- •22. Застос визн інтегр до обч тіл обертання та площ поверхонь обертання.
- •23. Додатні числові ряди, вл-ті збіжних рядів, критерій зб. Теореми про порівняння рядів. Ознака Даламбера та інтеграл. Ознака Коші.
- •24. Знакозмінні ряди. Ознака Лейбніца. Абсолютно та умовно збіжні ряди.
- •25. Функціональні послідовності і ряди. Збіжність, область збіжності. Рівномірна збіжність. Ознака Веєрштрса.
- •26. Степеневі ряди в комплексній обл. Круг збіжності.
- •28. Метричні простори. Відкриті та замкнені множини. Повні метричні простори.
- •29. Теорема Банаха про стиск відображення та її застосування.
- •30. Похідна функції комплексної змінної. Умови диферент.Поняття аналітичної функції.
17.Первісна ф-я та неознач. Інтеграл. Інтегрування підстановкою та частинами.
Озн.
Первісною
функції
називається функція
яка диференційовна на проміжку
і
.
Теор.
Нехай
функція
є первісною для
на
.
Для того щоб функція
була первісною для
на
необхідно і досить щоб існувала стала
С,
така що:
.
Дов.
Необхідність.
первісна
на
.
Потрібно довести що
,
така що:
.
бо
і
є первісними для
,
тому маємо, що
звідки
робимо
висновок, що функція
є сталою, тобто існує таке число С,
що
,
або
ж
.
Достатність.
В достатності дано що існує така стала
С,
що
,
тоді функція
є первісною.
.
Отже
є первісною на
.
Т.Д.
Озн.
Множину
усіх первісних функцій
на
називають невизначеним інтегралом
функції
,
і позначають
.
Властивості.
1.
(
2.
3.
Підстановки в заг. вигляді.
Теор.Нехай
функція
задана на проміжку
,
функція
задана
на
,
строго монотонна і диференційовна на
цьому проміжку і крім того
.
Якщо
первісна функція
на
то має місце формула
Дов.
Зауважимо
перш за все що в силу монотонності
ф-ції
існує функція обернена до неї
,
яка крім того диференційована. Маємо
крім того що функція
є первісною для
.
Врахувавши
все вище сказане за т. про похідну
складеної та оберненої функції будемо
мати що
.
є первісною. Т.Д.
Інтегрування частинами.
Теор.
Нехай
функції
i
– диференційовані на
,
і на цьому проміжку існує первісна для
ф-ції
тоді на цьому проміжкубуде існувати
первісна для
функції
і більше того
Дов.
Функції U
та
V
диференційовані
на проміжку
а тому за теоремою про похідну добутку
двох дифер. Функції – дифер. Буде ф-ція
і більше того
.
(4). Для ф-ції
первісною буде
.
Для
за умовою теореми превісна існує, а
тому за властивістю лінійності
невизначеного інтеграла буде існувати
первісна для функції
,
тобто для
.
Крім того за цією ж властивістю лінійності
з рівності (4) будемо мати
. Т.Д.
18.Означений інтеграл. Необхідна умова інтегрованості функцій. Критерій інтегровності. Інтегровн. Неперерв. Функції.
Озн1.
Сукупність
точок
виду
наз.
розбиттям сегмента
і позначається буквою
.
.
Озн2.
Нехай
- довільне розбиття сегмента
.
Сегменти
, будемо називати відрізками розбиття,
а число
де
,
будемо називати діаметром розбиття
.
Озн3.
Нехай
– ф-ція задана на сегменті
,
- довільне розбиття цього сегменту.
Виберемо довільним чином точки
із сегм.
розбиття. Суму виду
називають
інтегральною сумою, складеною для
функції
,
що відповідє розбиттю
сегмента
,
та вибору точок
із відрізків розбиття.
Озн4.
Число
називають границею інтегральних сум
при умові що
якщо
Озн5.
Якщо
існує
скінченна границя
інтегральних сум
при умові, що
,
то функцію
називають інтегрованою на сегменті
,
а значення цієї границі
називають визначеним інтегралом і
позначають:
.
Таким
чином:
.
Таким
чином число
називають визначеним інтегралом, якщо:
для
.
Теор. (необхідна умова інтегровності). Якщо функція інтегровна на сегменті , то вона обмежена на сегменті.
Заув.
що обернена теорема невірна, не кожна
обмеж ф-я є інтегровна. Н-д для ф-ї Діріхле
.
Gозначимо
через
.
.
Позначимо через
-
нижня і верхня інт. Суми Дарбу. Очевидно
.
Теор.(критерій).
Для того щоб обмежена на сегменті
функція була інтегрованою на цьому
сегменті необхідно і досить щоб
.
Насл.
Для
того щоб обмежена на сегм.
функція була інтегрованою на цьому
сегменті необхідно і досить щоб
Теор. Всяка неперервна на сегменті функція є інтегрованою на цьому сегменті.
Теор. Всяка монотонна на сегменті функція є інтегрованою на цьому сегменті.
