- •1.Потужність множини. Зчисленні множини та їх властивості. Зчисленність множини раціональних чисел.
- •Доведення Рефлексивність:
- •Транзетивність:
- •Доведення
- •Далі записуємо підряд всі числа, які є в таблиці
- •2.Незчисленні множини. Незчисленність множини дійсних чисел.
- •Доведення
- •3. Відображення множин (функції). Границя ф-ії та її неперервність. Різні означення та їх еквівалентність. Відображення множин (функції).
- •Границя ф-ії та її неперервність. Різні означення та їх еквівалентність.
- •Т.1 (перший критерій граничної точки).
- •Означення границі ф-ії по множині.
- •О.1’ .Означення границі ф-ії по Гейне (на мові послідовностей).
- •4. Класифікація функцій за їх властивостями.
- •Достатність.
- •Монотонні ф-ії
- •Парні та непарні ф-ії.
- •Періодичні ф-ії.
- •Теорема 4.(друга теорема Вейєрштрасса).
- •Т.5 (критерій неперервності монотонної ф-ії).
- •Т.6 (Кантора про рівномірну неперервність неперервної на сегменті ф-ії)
- •6. Поняття границі числової послідовності, її властивості.
- •7. Теорема Больцано-Вейєрштраса. Критерій Коші збіжної числової послідовності.
- •8. Означ. І вл. Рац степеня. Означення та степення з ірац показником. Степенева ф-я та її вл. Степенева ф-я в комплексній обл.
- •9. Показникова ф-я та її вл.. Розклад показн. Ф-ї в степен. Ряд. Показн. Ф-я компл. Обл.. Ф-ли. Ейлера.
- •10. Логарифмічна ф-я її властивості. Розклад логар. Ф-ї в степеневий ряд. Лог. Ф-я в компл. Обл. Інтегральне озн. Логарифма.
- •11. Тригонометричні ф-ї та їх властивості.
- •12. Похідна ф-ії однієї змінної, її геометричний і механічний зміст. Основні правила диференціювання.
- •1.Задача про миттєву швидкість матеріальної точки.
- •13. Диференційовані функції однієї змінної, критерій диференційовності. Диференціал в точці, його геометричний зміст, застосування до наближенихо бчислень. Диференціали вищих порядків.
- •15. Екстемуми ф-ії. Необхідні умови естемуму. Достатні умови екстремуму.
- •16. Опуклість, вгнутість та точки перегину графіка ф-ї.
- •17.Первісна ф-я та неознач. Інтеграл. Інтегрування підстановкою та частинами.
- •18.Означений інтеграл. Необхідна умова інтегрованості функцій. Критерій інтегровності. Інтегровн. Неперерв. Функції.
- •19. Означений інтеграл зі змінною верхнею межею, його властивості. Існування первісої для неперер ф-й. Ф-ла Ньютона-Лейбніца.
- •20. Поняття площі плоскої фігури. Квадрові фігури.Застосування означеного інтеграла
- •20. Поняття площі плоскої фігури. Квадрові фігури, застосування означеного інтеграла
- •21. Поняття кривої. Спрямлювані криві та їх довжини. Теорема Жордана. Обч. Довжини дуги при допомозі озн. Інтеграла.
- •22. Застос визн інтегр до обч тіл обертання та площ поверхонь обертання.
- •23. Додатні числові ряди, вл-ті збіжних рядів, критерій зб. Теореми про порівняння рядів. Ознака Даламбера та інтеграл. Ознака Коші.
- •24. Знакозмінні ряди. Ознака Лейбніца. Абсолютно та умовно збіжні ряди.
- •25. Функціональні послідовності і ряди. Збіжність, область збіжності. Рівномірна збіжність. Ознака Веєрштрса.
- •26. Степеневі ряди в комплексній обл. Круг збіжності.
- •28. Метричні простори. Відкриті та замкнені множини. Повні метричні простори.
- •29. Теорема Банаха про стиск відображення та її застосування.
- •30. Похідна функції комплексної змінної. Умови диферент.Поняття аналітичної функції.
13. Диференційовані функції однієї змінної, критерій диференційовності. Диференціал в точці, його геометричний зміст, застосування до наближенихо бчислень. Диференціали вищих порядків.
Нехай функція y=f(x) задана на інтервалі (a;b), x0 - фіксована точка інтервалу.
Означення
1. Функція
y=f(x)
називається
диференційована в точці x0,
якщо її приріст в цій точці можна подати
у вигляді
,
де A
– фіксоване R
число, α(Δx)
– н.м.ф. при Δx→0.
Теорема 1. Для того, щоб функція y=f(x) була диференційована в т. x0 необхідно і досить, щоб в цій т. x0 функція мала похідну.
Доведення: необхідність. Нехай функція y=f(x) диференційована в т. x0, тоді її приріст в цій точці можна подати у вигляді: , де A - число, α(Δx) - н.м.ф.
З існування останньої границі робимо висновок про існування похідної функції f(x) в т. x0 крім того f′(x0)=A.
достатність.
Нехай існує
,
За
теоремою про зв’язок між функцією, її
границею та деякою н.м.ф. з останньої
рівності можемо записати
,
α(Δx)
– н.м.ф., Δx→0
Звідси,
;
A=
;
А це означає, що f(x) диференційована в т. x0. Т.д.
Зауваження 1. Доведення теореми дозволяє ототожнити поняття диференційованості функції з існуванням в неї похідної.
Зауваження 2. Операцію знаходження похідної в подальшому будемо називати диференціюванням.
Зауваження 3. Функція f(x) називається диференційованою на множині М, якщо вона диференційована в кожні точці цієї множини.
Зауваження
4.
Число А,
що фігурує в означенні диференційованості
функції =
,
тобто якщо функція диференційована,
то її повний приріст подається в такому
вигляді
.
Теорема 2. Якщо функція y=f(x) диференційована в т. x0, то вона в цій точці неперервна.
Геометричний зміст поняття диференціала.
О.
Головна лінійна частина по
приросту
ф-ії y=f(x)
в
т.х
називається
її диференціалом в цій точці, де
.
Приріст аргумента
називається дифернціалом незалежної
змінної і позначається
.
Нехай
функція y=f(x)
диференційована в деякій точці x,тоді
як відомо в т. з координатами x,
(x;t(x))
буде існувати дотична до графіка функції
y=f(x),
яка утворює кут α з віссю ОХ
, такий, що tgα=
.
Т.
x
надамо приросту Δx
і отримаємо т. x+Δx
маємо, що
;
;
;
Таким чином y=f(x) диференціал функції в довільній т. x чисельно дорівнює приросту ординати дотичної, який вона отримує при переході з т. x в т. x+Δx. В цьому і полягає геометричний зміст поняття диференціалу.
Наближення обчислень за допомогою диференціала.
Через
те, що диференціал – головна частина
приросту функції, то ми можемо записати
наближену функцію
,
;
.
Диференціали вищих порядків.
О. Диференціалом n-го порядку назив. диференціал 1-го порядку від диференціала n-1-го порядку.
.
Доведення
Доводимометодом від супротивного.
;
;
.
В силу принципа математичної індукції робим висновок, що отримана вище формула для диф. n-го порядку має місце для будь-якого натурального числа n.
