
- •19. Поняття, ознаки та класифікація функцій держави.
- •20. Форми і методи здійснення функцій держави
- •21. Правова держава: сутність, ознаки та принципи.
- •22. Співвідношення громадянського суспільства та правової держави.
- •26.Форма держави сучасної України
- •29.Ознаки, що відрізняють державу від інших організацій у соціально - неоднорідному суспільстві.
- •30.Відмінність державної влади від влади первинного суспільства.
- •31.Поняття праворозуміння та його основні напрями.
- •32.Причини, умови та основні закономірності виникнення права.
- •33. Поняття права та його основні ознаки.
- •34. Принципи права: поняття, види
- •Сутність функцій права та їх види.
- •36.Взаємозвязок держави та права.
- •Співвідношення права і політики; права і демократії.
- •Співвідношення права і закону.
- •Соціальні норми та їх класифікація.
- •40. Поняття правової норми та її ознаки
- •41.Співвідношення норм права і норм моралі; норм права і корпоративних норм.
- •42. Поняття гіпотези та її види.
- •43.Поняття та види диспозиції.
- •44. Поняття та види санкцій правових норм.
- •45.Класифікація норм права.
- •46.Поняття та види форм (джерел) права
- •47.Поняття та ознаки нормативно-правових актів, їх структура.
- •49.Дія нормативно-правових актів у часі, просторі та за колом осіб.
- •50. Поняття та види спеціалізованих норм права.
- •Поняття закону, його основні ознаки та види.
- •52 Підзаконні нормативно-правові акти: поняття, види
- •54.Поняття, ознаки та стадії правотворчості.
- •55.Принципи
- •57. Стадії законодавчого процесу в Україні.
- •58. Поняття та елементи структури права.
- •59. Система законодавства: поняття, структура
- •60. Систематизація нормативно-правових актів
Співвідношення права і політики; права і демократії.
Політика — це система відносин між людьми та їх об'єднаннями з приводу влади, держави, демократії. Боротьба за владу та її утримання, участь у справах держави, формування і функціонування інститутів демократії — це сфера політики.
Політика і право тісно взаємозалежні. Процес прийняття закону (законодавчий процес) також є політичним за своїм характером. Принципи справедливості та свободи, закладені в праві, здійснюються соціальними групами, класами, народами (націями), а процес їх реалізації в будь-якому випадку набуває політичного характеру. Якщо політика спотворює принципи справедливості та свободи, то відповідною праву вона не стає й існує у формі довільного законодавства.
Право залежить від політики:
— будь-які інтереси людей перед тим, як стати правом, мають бути опосередковані державною політикою (діяльністю законодавчих та інших правотворчих органів держави);
— політика в праві формується у вигляді формально закріплених прав та обов'язків. Політичні вимоги стають правом лише в тій мірі, у якій вони закріплені в системі загальнообов'язкових норм, що охороняються державою.
Політика залежить від права, яке є засобом вираження політики, її реалізації, гарантом пропаганди на користь визначеної політики.
Право впливає на політику:
— конституційне закріплює політичний лад суспільства, механізм дії політичної системи (поділ влади, політичний плюралізм, статус партій, виборче право та ін.), політичні права та свободи громадян;
— робить легітимними політичні рішення і органи державної влади, що забезпечує їм підтримку населення (у тому числі не допускає протидії владі у разі прийняття непопулярних рішень), визначає межі та можливості діяльності як опозиції, так і правлячих структур;
— гарантує (охороняє і захищає) політичні права і свободи громадян, забезпечує механізм їх реалізації.
У демократичній державі легітимація офіційної політики передбачає її відповідність праву, а легалізація — закріплення в правовому законі.
Співвідношення демократії й права є кардинальною, але малодослід-женою проблемою державного будівництва. При цьому діапазон наукового підходу широкий – від позитивного до протиставлення цих суспільних категорій. Це пояснюється, певною мірою, різним тлумаченням природи і соціального призначення демократії й права.
Демократія і право – різні соціальні явища, форми зв’язку між ними непрямолінійні, неоднозначні. Аналіз глибинних процесів суспільного розвитку, елементами (компонентами) яких є демократія, держава та право, свідчить, що і в співвідношенні їх немає первинності й вторинності. Кожна з названих соціальних категорій має свої закономірності розвитку, свій зміст і форму. Тут не повинно бути протиставлення або переважання однієї з них. Вони самостійні, але перебувають у постійній тісній взаємодії й взаємозалежності.
Демократія безпосередньо пов’язана і з режимом законності. Законність – це правовий режим у державі, на основі якого реалізується діяльність усіх державних органів, юридичних і фізичних осіб. Законність – невід’ємний елемент демократії. Справжня демократія не існує поза законом і над законом, загальність закону є визначальним принципом демократичної організації та реалізації державної влади.
Взаємодія демократії й законності має вирішальне значення у сфері державного управління, їхня взаємодія виявляється передусім у механізмі функціонування управління1. Демократизм і законність виступають як метод, засіб державного управління.