12.2. Поняття адміністративного права України, адміністративні правовідносини.

Адміністративне право — галузь права України, регулююча суспільні відносини у сфері державного управління.

Адміністративно-правове відношення — це управлінське відношення, врегульоване нормою адміністративного права. Специфіка цього виду правових відносин полягає в тому, що вони носять владний характер: ці відносини виникають між владним і підвладним, між суб'єктами нерівними один одному. Таке, наприклад, правовідношення між водієм автотранспортного засобу і інспектором дорожно-патрульної служби ДАІ, що зупинив його.

Структура адміністративно-правового відношення:

1) суб'єкти. Один з учасників адміністративно-правового відношення—посадова особа або орган державної виконавчої влади, що діє в межах своєї компетенції. Другим учасником може виступати фізична або юридична особа.

Адміністративна правоздатність фізичної особи (громадянина України, іноземного громадянина або підданого, особи без грома-дянства) виникає з моменту народження і припиняється його смертю.

Адміністративна дієздатність фізичної особи залежить від віку. Часткова дієздатність громадян України виникає з досягненням шкільного віку. Громадяни України, що досягли 16 років, зобов'язані мати паспорт. Повна адміністративна дієздатність виникає з досягненням 18 років.

Адміністративна деліктоздатність (здатність нести юридичну відповідальність за порушення норм адміністративного законодавства) залежить від віку і осудності. Загальний вік, з якого можливо настання адміністративної відповідальності, визначений Кодексом про адміністративні правопорушення і складає 16 років. Осудність — це такий психічний стан, при якому особа у момент здійснення провини здатна усвідомлювати свої дії і керувати ними.

Адміністративна правосуб'єктність юридичної особи виникає у момент його державної реєстрації;

2) об'єкт. Об'єктом адміністративного правовідношення є те соціальне благо, з приводу якого виникло дане відношення. Наприклад, нормальне функціонування органів державної влади, правопорядок і громадський порядок;

3) зміст. Змістом адміністративного правовідношення є права і обов'язки його учасників.

Проаналізуємо структуру правовідношення, що виникло між інспек-тором дорожно-патрульної служби ДАІ і водієм автомобіля, що переви-щив допустиму швидкість руху. Суб'єктами виступають представник державної влади і підвладна особа. Об'єктом є — безпека дорожнього руху, його учасників. Змістом є право інспектора ДПС ДАІ вимагати припинення правопорушення і обов'язок водія підкорятися законній вимозі.

12.3. Поняття адміністративної провини.

Адміністративна провина — це протиправна, винна дія або бездіяльність, що скоює замах на соціальні блага, що охороняються адміністративним законодавством.

Ознаки адміністративної провини:

1) протиправність. Дія або бездіяльність визнається адміністра-тивною провиною тільки тоді, коли вони прямо порушують конкретну норму адміністративного законодавства;

2) антигромадський характер. Адміністративна провина або завдає реального збитку особі, суспільству, державі, або створює загрозу нанесення такої шкоди;

3) винність. Провиною визнається тільки винне діяння. Провина — психічне відношення особи до здійснюваного ним діяння і його наслідків. Провина існує у формах наміру і необережності;

4) караність. Адміністративне законодавство встановлює вигляд і міру стягнення за здійснення адміністративної провини.

Адміністративна провина може бути здійснена у формі дії (наприклад, розпивання спиртних напоїв на виробництві) або бездіяльності (невиконання батьками або особами, що їх заміняють, обов'язків по вихованню дітей).