
- •Тема 12: Основи адміністративного права України.
- •12.1. Поняття державного управління, статус державних службовців.
- •12.2. Поняття адміністративного права України, адміністративні правовідносини.
- •12.3. Поняття адміністративної провини.
- •12.4. Види адміністративних стягнень.
- •Тема 13: Основи кримінального права України.
- •13.1. Поняття кримінального права України.
- •13.2. Поняття і ознаки злочину.
- •13.3. Класифікація злочинів.
- •13.4. Стадії скоєння злочину.
- •13.5. Співучасть в злочині.
- •13.6. Покарання і його види.
Тема 12: Основи адміністративного права України.
12.1. Поняття державного управління, статус державних службовців.
Адміністративне право є системою правових норм, покликаних регулювати суспільні відносини управлінського характеру в сфері державно - управлінської діяльності органів виконавчої влади. У широкому сенсі під терміном «управління» розуміють цілеспрямовану дію системи, що управляє, на керовану з метою впорядкування останньої, тобто забезпечення її функціонування в належному порядку.
У широкому сенсі державне управління є частиною соціального управління, тобто управління людьми і їх колективами з боку державних органів, оскільки органи всіх гілок державної влади (законодавчої, виконавчої, судової) надають певну управлінську дію. У вузькому сенсі (як предмет адміністративного права) державне управління здійснюється органами державної виконавчої влади.
Державному управлінню властиві такі риси:
- діяльність по реалізації завдань і функцій держави;
- здійснення такої діяльності спеціально створеними для цього державними органами і посадовцями;
- державні органи діють за дорученням держави, від його імені і мають державно-владні повноваження;
- форми і методи роботи державних управлінських органів регламентуються нормами права.
Таким чином, державне управління — це підзаконна виконавча і розпорядлива діяльність органів державного управління, направлена на практичне виконання законів в процесі повсякденного і безпосе-реднього управління господарським, соціально-культурним і адмі-ністративно-політичним будівництвом.
Державна влада реалізує свої функції через відповідні органи господарчого управління. У свою чергу ці органи реалізують свої повноваження шляхом використання різних форм і методів державного управління.
Визначаючи предмет такої самостійної галузі як адміністративне право необхідно відзначити наступні його ознаки:
1. Регульовані відносини охоплюють будь-які аспекти державно-управлінської діяльності.
2. Вони здійснюються суб'єктами виконавчої влади.
3. Регульовані відносини зв'язані з практичною реалізацією повно-важень, наданих суб'єктам виконавчої влади відповідними нормативно-правовими актами для здійснення ними державно-управлінської діяльності.
Державною службою в Україні є професійна діяльність осіб, що посідають посади в державних органах і їх апараті на яких покладено практичне виконання завдань і функцій держави.
Виходячи з принципу розподілу влади, розрізняють державну службу в органах законодавчої, виконавчої і судової влади.
Право на проходження державної служби надається громадянам України незалежно від їх походження, соціального і майнового стану, расової і національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань і місця мешкання; для її проходження вони повинні здобути відповідну освіту і професійну підготовку, пройти в установле-ному порядку конкурсний відбір або іншу процедуру, передбачену чинним законодавством і іншими нормативно-правовими актами.
Основними обов'язками державних службовців є:
- додержання Конституції України і інших законодавчих актів;
- забезпечення ефективної роботи і виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції;
- недопущення порушень прав і свобод людини і громадянина;
- безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів або посадовців, розпоряджень і вказівок керівництва;
- забезпечення державної таємниці, нерозголошування конфиден-ціальної інформації громадян, яка стала їм відома при виконанні обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка, відповідно до діючого законодавства, не підлягає розголошуванню.
Державний службовець, згідно законодавству, має право:
- користуватися правами і свободами, гарантованими Конституцією і законами України;
- брати участь в розгляді питань і винесенні по ним рішень в межах своїх повноважень;
- одержувати від державних органів, підприємств і організацій, органів місцевого і регіонального самоврядування необхідну інформацію з питань, які входять в його компетенцію;
- на пошану до своєї особи, справедливе і коректне відношення до себе з боку керівників, співробітників і громадян;
- вимагати виконання визначеного керівництвом об'єму службових повноважень на певній посаді;
- на оплату праці залежно від посади, привласненого рангу, якості, досвіду і стажу роботи;
- на просування по службових сходах з урахуванням кваліфікації і здібностей, добросовісного виконання службових обов'язків, участь в конкурсах на заміщення посад вищої категорії;
- вимагати службового розслідування з метою зняття безпідстав-них, на думку службовця, звинувачень або підозр;
- на соціальний і правовий захист відповідно до його статусу;
- захищати свої законні права і інтереси в найвищих державних органах і в судовому порядку.