
- •61.Парламентська монархія: характерні риси (навести 5 прикладів).
- •62. Дуалістична монархія: характерні риси (навести приклади).
- •63. Поняття та види систем престолоспадкування.
- •65. Конституційно-правові ознаки президентської республіки (навести 5 прикладів).
- •66. Конституційно-правові ознаки парламентської республіки (навести 5 прикладів).
- •67.Конституційно-правові ознаки змішаної республіки (навести 5 прикладів)
- •68. Суперпрезидентська та монократична республіки
- •69. Нетипові форми правління (навести 3 приклади).
- •71. Національна і територіальна автономії: порівняльний аналіз (навести приклади).
- •72. Політична та адміністративна автономії: порівняльний аналіз (навести приклади).
- •74.Поняття та конституційно-правові ознаки федерацій (навести 5 прикладів).
- •75. Види федерацій (навести приклади)
- •76. Принципи утворення федерацій (навести приклади).
- •77. Конституційно-правові ознаки демократичного політичного режиму (навести 5 прикладів).
- •78. Конституційно-правові ознаки тоталітарного політичного режиму (навести 3 приклади).
- •79. Конституційно-правові ознаки авторитарного політичного режиму (навести 3 приклади).
- •81. Форми прямої демократії в зарубіжних державах
- •82. Відзив депутата (представника): поняття, сутність (навести приклади).
- •84. Види виборів за опосередкованістю волі виборців (навести приклади).
- •85. Опосередковані та багатоступеневі вибори: характерні риси (навести приклади).
- •87. Виборчі цензи: поняття та види.
- •88. Конституційно-правовий зміст поняття виборчої системи
- •90. Сутність мажоритарної системи відносної більшості (навести приклади країн та органів, для формування яких вона застосовується).
71. Національна і територіальна автономії: порівняльний аналіз (навести приклади).
Територіальна автономія – означає певну ступінь самостійності всіх чи більшості територіальних частин держави незалежно від складу населення. Її суть полягає у внутрішньому самоуправлінні певного регіону (території), які відрізняються соціокультурними, побутовими, історичними, лінгвістичними, рідше – національними особливостями. Напр.. Сицилія і Сардинія в Італії...
Автономні регіони володіють самостійною у вирішенні питань освіти, соціальної сфери, місцевого господарства, але меншою самостійністю ніж політич. автономії.
Представницькі органи державної влади в автономії мають обмежені повноваження, акти, які вони приймають повинні відповідати загальнонаціональним законодавству. Виконавчі органи влади контролюються центральним урядом.
Національна автономія – надання особл.додаткових п-в нац.меншинам, які проживають дисперсно, для роз-ку і збереж.мови, нац.к-ри, традицій.Напр.. вірмени, курди, турки активно використовують ці форми автономій.
72. Політична та адміністративна автономії: порівняльний аналіз (навести приклади).
Політична автономія має деякі ознаки державності:
- має право законодавства з місцевих питань;
- іноді їй належить право вирішення деяких загальнодержавних питань;
- більш самостійно може мати власне громадянство
- створюється місцевий парламент, іноді двопалатний : Великобританія, Франція(Корсика), Фінляндія, Данія(Гренландія).
Адміністративна автономія являє собою територіальну одиницю держави, органи наділяються ширшими правами у галузі управління в порівнянні з органами в звичайних адміністративно-територіальних одиницях.
- немає права видавати свої місцеві закони, хоча її представницькі органи приймають нормативні акти в межах своїх повноважень.
Наприклад Китай Представницькі органи автономних утворень можуть приймати акти про автономію, можуть змінювати або скасовувати акти вищестоящих органів держави. Можуть брати участь у зовнішньоекономічних відносинах відповідно до ЗУ.
Адміністративна автономія існує в Нікарагуа, Молдові ,Індії.
73. Поняття та особливості регіоналістичних держав (навести приклади)
Регіоналістична держава- це проста держава, уся територія якої складається з автономних утворень.
До регіоналі стичних держав належать Іспанія, Італія, Шрі-Ланка.
Зазначені автономії можуть бути:
територіальними (більшість областей Італії)
побутово-географічними (окремі області Італії, наприклад Сицилія)
етнічними (країна Басків, Андалузія Іспанія)
змішаними (Шрі-Ланка скл-я з етнічної провінції, що населена таміланами та дев’ятьма сингальськими провінціями).
У регіоналістичних державах автономні утворення своїх конституцій не мають, але в конституціях зазначених держав за ними закріплюються певні повноваження, для реалізації яких автономії можуть приймати певні нормативно-правові акти. Самі автономії діють на підставі певних статутів, які затверджуються загальнодержавним парламентом.
Поряд з місцевими органами представницької та виконавчої влади, на тер. автономій діють представники центру – комісари, губернатори тощо.