- •Системний підхід до вивчення міжнародних відносин.
- •Поняття системно-трансформуючих воєн. Причини і наслідки Першої світової війни.
- •Визначальні чинники зовнішньополітичної поведінки держав. Роль лідерів у прийнятті зовнішньополітичних рішень.
- •Рівні аналізу мв.
- •Культурно-цивілізаційна парадигма мв.
- •Найновіші теоретичні підходи до вивчення мв у контексті постмодерного виклику.
- •Версальсько-Вашингтонська система міжнародних відносин.
- •Характер та цілі першої світової війни.
- •Геополітичні наслідки першої світової війни
- •Причини першої світової війни
- •Створення Ліги націй та її діяльність
- •Завершення першої світової війни та її наслідки
- •Основні проблеми міжнародних відносин після першої світової війни (мирне врегулювання, Російське та Німецьке питання)
- •Мирна програма Вільсона (14 пунктів)
- •Концептуальні підходи держав переможець до розробки мирних договорів з Німеччиною та її союзниками на Паризькій конференції
- •Мандатна система
- •Російське питання на Паризькій мирній конференції
- •Вашингтонська конференція та її рішення
- •Генуезька конференція
- •Рапальський договір
- •Перша криза Версальської системи та її врегулювання (репарації, Рурська криза, план Дауеса)"
- •Конференція в Локарно
- •Підготовка та підписання пакту Бріана-Келлога
- •Агресивні дії Німеччини, срср, Італії та їх вплив на мв 1939-1941 рр.
- •Зміст і мета спроб створення колективної безпеки в Європі у 1933 -1935 рр.
- •Політика невтручання в іспанські справи. Криза Ліги Націй
- •Становлення блоку агресорів
- •Агресивні дії Японії проти Китаю та криза Вашингтонської системи
- •Аншлюс Австрії, його наслідки та позиція великих держав.
- •Мюнхенська угода.
- •Англо-франко-радянські переговори щодо пакту про взаємодопомогу.
- •Початок Другої світової війни. Причини поразки Польщі.
- •Капітуляція Франції та її міжнародні наслідки.
- •Ялтинська і Потсдамська конференція: їх основні ухвали.
- •Основні тенденції розвитку міжнародних відносин в повоєнний період. Докорінні зміни у повоєнному світоустрої
- •Початок “холодної війни” і виникнення військово-політичних блоків у Європі і Америці.
- •Радянсько-югославський конфлікт.
- •Угорська криза 1956 року та реакція світового співтовариства.
- •«Празька весна» 1968 р. Втручання країн овд у справи Чехословаччини. Доктрина Брежнєва.
- •Втручання Франції в Індокитаї та його наслідки. Утворення дрв. Боротьба в'єтнамського народу проти французької агресії
- •Китай і сша
- •Американська агресія у в'єтнамі. Паризька угода.
- •Паризька угода
- •Крах мандатної системи на Близькому Сході. Утворення держави Ізраїль. Арабо-ізраїльська війна 1948 рр.
- •Утворення нато, основний зміст Північноатлантичного договору.
- •Трансформація нато наприкінці 80х- у 90х рр. Розширення нато на Схід у 90-х рр. Хх ст.
- •Західноєвропейська інтеграція у 50-х рр.
- •Еволюція єес в 60-80 рр.
- •Підписання Маастрихтського договору. Утворення єс.
- •Проблема безпеки Перської затоки в мв хх ст.
- •Кувейтська криза: коротка довідка
- •Історичні коріння та причини кризи в Перській затоці.
- •Утворення антиіракської коаліції.
- •Політика срср.
- •Роль оон у врегулюванні кризи.
- •Мв на Близькому Сході у 90-х рр. Хх ст.
- •Зміни у взаєминах провідних держав Європи і Америки в іі пол. 1950-х – на поч. 60-х рр.
Початок Другої світової війни. Причини поразки Польщі.
Друга світова війна не була випадковістю. Не була вона й результатом помилок якогось уряду, хоч таких помилок у міжнародних відносинах тоді було доволі. До другої світової війни спричинилося різке загострення суперечностей між великими державами, угруповання і коаліції яких протистояли одна одній.
Після укладення пакту Молотова — Ріббентропа Гітлер уже відкрито загрожував Польщі війною. Проте короткозорість європейських політиків була дивовижною. Так, польський міністр закордонних справ Бек гордовито заявляв 27 серпня: «Гітлер не зважиться зараз на війну».
Президент США Рузвельт 24 серпня звернувся з посланням до Гітлера й президента Польщі І. Мосцицького, закликаючи до полюбовного врегулювання суперечок. Рузвельт, папа римський, бельгійський король, уряди Англії та Франції гарячково намагалися знайти можливість для «компромісу» з польського питання. В умовах загострення кризи в Європі уряд Англії 25 серпня уклав угоду з Польщею про взаємодопомогу.
Те ж саме робив уряд Франції. Даладьє в посланні Гітлеру зазначав, що «проблема Данціга» не може бути причиною війни, «найважливіше для нас — зміцнення між нашими країнами не тільки миру, а й щирого співробітництва».
Гітлер вимагав приїзду до Берліна надзвичайного повноважного представника Польщі. Але зв'язок з Варшавою був порушений, польський посол Й. Ліпський мусив сам увечері 31 серпня з'явитися на виклик Ріббентропа. Німецький міністр закордонних справ напередодні настільки брутально поводився з послом Англії Гендерсоном, що ледве не дійшло до рукоприкладства. Ліпського він примусив довго чекати в приймальні, а потім просто виставив з кабінету. Тим часом Гітлер уже проголошував промову в рейхстазі про початок війни проти Польщі. Він говорив, що «не заінтересований у війні, але змушений». Підкреслював, що розраховує на Італію, але її підтримки не потребує, підтверджував гарантії західних кордонів і вірність договорові про ненапад з Радянським Союзом. Німецькі війська тоді вже вступили в Данціг (Гданськ), а о 4.45 ранку 1 вересня з трьох боків по всьому кордону вони вдерлися в Польщу.
Співвідношення сил було не на користь Польщі. Німеччина кинула проти неї 44 з 52 діючих піхотних дивізій, усі 5 бронетанкових і 13 моторизованих дивізій — загалом 57 піхотних дивізій, 2500 танків, 2000 бойових літаків тощо. Польща тоді мала близько 33 дивізій, здебільшого кавалерійських, її авіація (771 літак) була знищена в перші ж дні.
Німеччина оголосила війну Польщі тільки після зруйнування 36 основних польських стратегічних пунктів. Як привід до війни гітлерівці використали провокацію. Есесівці з допомогою групи в'язнів, одягнених у польську форму, розіграли «напад» на радіостанцію в прикордонному німецькому м. Глайвіце.
Посли Англії та Франції лише ввечері 1 вересня вручили Ріббентропу ноти, де їхні уряди повідомляли, що «дізналися» про вторгнення німецьких військ у Польщу і що, як «їм здається», це вимагає виконання Англією і Францією своїх зобов'язань перед Польщею. Якщо Німеччина не представить «запевнень» про припинення воєнних дій проти Польщі й «готовність виведення» своїх військ з її території, Англія й Франція змушені будуть виконати свої зобов'язання.
Громадськість західних держав вимагала рішучих дій. Їхні уряди змушені були діяти. Об 11.15 3 вересня Чемберлен по радіо оголосив війну Німеччині.
З 17.00 Франція вступила у війну. Потім війну Німеччині оголосили англійські домініони.
Друга світова війна вибухнула. Її початком вважається 1 вересня 1939 р. — день нападу Німеччини на Польщу.
Англія та Франція ніякої допомоги Польщі не надали. Сама ж Польща припинила опір за 2-3 тижні, уряд Бека— Ридз-Смігли—Мосцицького покинув свою країну й утік до Румунії.
Чому так швидко капітулювала Польща?
Основна причина — цілковита неспроможність і гнилість державного устрою, економічна та воєнна відсталість Польщі. Вона не була готова до війни, Німеччина мала безперечну перевагу.
Нереалістична польська зовнішня політика спрямовувалася на створення «Великої Польщі». Бек та інші керівники Польщі бачили головну загрозу для своєї держави на Сході. Варшава плекала ілюзії, що Гітлер не піде війною проти Польщі.
Шовіністична внутрішня політика уряду позбавила його підтримки непольського населення країни. В той же час майже 40% населення становили національні меншини — в тому числі 13 мільйонів українців і білорусів, які мешкали в основному на сході Польщі — на територіях, захоплених нею в 1920 р.
Ще однією причиною швидкої капітуляції Польщі стала провокаційна, віроломна політика союзників — урядів Англії й Франції, які мали з Польщею договори про взаємодопомогу (відповідно від 25 серпня й 7 вересня 1939 р.), проте нічого не зробили, щоб її врятувати. Вони спокійно спостерігали агонію свого союзника.
23.
