Поняття про знак. Види знаків

Знак – це матеріальний об`єкт, явище, подія, використаний у процесі пізнання або спілкування в якості представника якого-небудь об`єкта

Три типи знаків:

Знаки – індекси пов`язані з уявленням об`єктів як наслідок з причинами

Знаками – копіями є ті знаки, котрі самі по собі несуть інформацію про уявні ними об`єкти

Знаки – символи не пов`язані причинно і не подібні з уявними ними об`єктами

Знаки мають значення:

Предметні

(денотат)

Смислові

(смисл)

Предметним є той об`єкт, котрий представляється знаком

Смислові значення виражаються знаком характеристики об`єкта, представником якого є знак

Визначення імені

Ім`я – це мовний знак, що позначає предмет

Поділ імені:

1. прості, складні або описові

2. власні

3. загальні

Кожне ім`я має власне значення і сенс

значенням, або сенсом імені, є спосіб, яким ім`я позначає предмет, тобто інформацію про предмет, яка міститься в імені

Семіотика

Семіотика – це наука, що вивчає знаки та знакові процеси

Розділи семіотики:

• Синтактика

• Семантика

• Прагматика

С

Основні категорії мовних виразів

Іменами є мовні вирази, підстановка котрих за формулою «S, якщо P» замість змінних S і P дає обдумання речення

Фактор – це мовний вираз, який не є ні іменем, ні висловленням і слугує для утворення нових імен або висловлень з уже існуючих

Речення – це мовний вираз, який є істинним або хибним.

емантичні категорії

Відношення знакового процесу

Синтаксичні – це відношення між знаками, котрі фіксуються у способах та правилах утворення і перетворення мовних виразів

Семантичні відношення знакової системи носять інший характер. Вони виникають між знаками і тим, що знаки позначають, і фіксуються правилами приписування значень і сенсу мовних виразів

Прагматичні відношення – це відношення, які виникають між споживачем знакової системи і самою знаковою системою

План семінарського заняття за модулем

«Предмет логіки та її зв`язок з мовою»

Питання для обговорювання:

1. Походження логіки та основні етапи її розвитку.

2. Мислення та шляхи пізнання істини.

3. Міркування та його логічна форма.

4. Співвідношення мислення і мови.

Реферати, доповіді:

1. Арістотель – засновник формальної логіки.

2. Розвиток логіки у ХХ ст. та в сучасних умовах.

(з історії логіки в Україні).

3. Теоретичне і практичне значення логіки.

4. К.Д. Ушинський про логічне мислення школярів.

5. В.А. Сухомлинський та його роботи для вивчення логіки.

6. Мова як знакова інформаційна система.

7. Зв`язок логіки з філософією та іншими науками.

Питання для самостійної роботи до семінару

1. Наведіть відомі Вам значення терміна «Логіка». Наведіть приклади цих значень.

2. Приведіть визначення логіки як науки. Що є предметом науки логіки?

3. Чим предмет логіка відрізняється від предметів інших наук, які вивчають мислення (філософія, психологія та інші)?

4. Коли та де з’явилася логіка? Хто є її засновником? Що таке традиційна логіка?

5. Як розвивалися відношення між логікою, схоластикою та діалектикою у період розвитку середньовічної філософії?

6. Хто ввів у науковий зворот термін «формальна логіка»? Що розумів цей філософ під даним терміном?

7. Коли з’являється символічна або математична логіка? Які ідеї знаходилися в її основі?

8. Чим відрізняється традиційна логіка від символічної і в чому заключається їх сходство?

9. Що таке мислення? Його характеристика з точки зору психології.

10. Яка роль мислення в пізнанні, що таке форми мислення?

11. Що представляє собою чуттєва свідомість, в яких формах вона існує?

12. Що представляє собою абстрактна (раціональна) свідомість, в яких формах вона існує?

13. Привести декілька прикладів понять, суджень та умовиводів?

14. Що таке закони логіки? Яку роль вони займають у нашому мисленні?

15. Що є спільного і відмінного у поняттях «мислення», «міркування», «розміркування»?

16. Визначення мови та її загальна характеристика.

17. Зв’язок мови та мислення.

18. Загальна характеристика семіотики. Європейський та американський напрямок розвитку семіотики.

19. Що таке знак та його види? Наведіть приклади.

20. Що таке визначення знака та яка його структура?

21. Які Вам відомі рівні знакового процесу? Що таке рівень знакового процесу?

22. Що таке вимір знакового процесу, як вони називаються?

23. Що таке ім’я? Які види імен ви знаєте? Наведіть приклади.

24. Що таке міркування? Яка структура міркування? Наведіть приклади.

25. Що таке логіна помилка? Які види логічних помилок можна виділити?

26. Що таке софизми? Наведіть приклади.

27. На ваш погляд, навіщо необхідна людині логіка? Яку роль вона іграє вона в його житті.

28. Назвіть відомі вам значення терміна «Логіка».

29. Наведіть декілька прикладів речень, у яких термін «Логіка»

має різні значення.

30. Чим предмет логіка відрізняється від предметів інших наук, які вивчають мислення (психологія, філософія та ін.)?

31. Чим відрізняється предмет традиційної (формальної) логіки від предмета логіки сучасної?

32. Що є спільного і відмінного у поняттях «мислення», «міркування» і «розмірковування»?

33. Які основні форми абстрактного мислення? Наведіть приклади понять і суджень.

34. У чому різниця між мовою і мовленням?

35. Які вам відомі функції мови? Розкрийте їх.

36. Що таке ім`я? Які види імен ви знаєте? Наведіть приклади.

37. Що таке знак та які його види? Наведіть приклади.

38. Яке практичне значення має логіка для вашої спеціальності?

39. Що вивчає логіка як наука? Розкрийте і обґрунтуйте.

40. Хто є засновником формальної (традиційної) логіки? Що ви можете про нього розповісти?

41. Що таке міркування? Яка структура міркування? Наведіть приклади.

42. Що таке логічна помилка? Які види логічних помилок можна виділити?

Тести

1. Яке значення логіки як науки Ви вважаєте правильним?

а) логіка – це наука, яка досліджує мислення людини;

б) логіка – це наука, яка досліджує мислення людини, виражене в мові;

в) логіка – це наука, яка досліджує закони, форми та правила мислення людини.

2. Хто є фундатором традиційної логіки?

а) Платон;

б) Кант;

в) Арістотель.

3. Міркування буде правильним, якщо воно

а) відповідає законам і формам мислення;

б) адекватно виражає об`єктивну реальність;

в) спирається на істинні посилання;

г) має форму А В

4. У перекладі з грецької мови «logos» - це:

а) слово, смисл;

б) річ думка;

в) подія, процес.

5. Хто є фундатором сучасної логіки?

а) Лейбніц;

б) Ф. Бекон;

в) Демокріт.

6. Софізм – це:

а) правильний умовивід;

б) спосіб доведення;

в) хибний умовивід.

7. Хронологія традиційного етапу розвитку логіки:

а) IV сторіччя до н.е. – середина ХІХ сторіччя;

б) ІІІ сторіччя до н.е. – середина ХІХ сторіччя;

в) І сторіччя до н.е. – початок ХХ сторіччя.

8. Розрізняють два типи значення знака:

а) предметне та смислове;

б) об`єктне та смислове;

в) предметне та змістове.

9. Що таке логічна помилка?

а) порушення правил та законів логіки;

б) порушення правил та законів спілкування людей;

в) порушення правил та законів мислення.

10. Засновник класичної логіки – це:

а) Платон;

б) Демокріт;

в) Арістотель.

11. Які види логічних помилок Ви знаєте?

а) софізми та паралогізми;

б) софізми та парадокси;

в) паралогізми та парадокси.

12. Яке визначення семіотики як науки є правильним:

а) семіотика – це наука, яка вивчає знаки та знакові процеси;

б) семіотика – це наука, яка вивчає мовні знаки та процеси, в яких вони функціонують;

в) семіотика – це наука, яка вивчає не мовні знаки та процеси, в яких вони функціонують.

13. Формальна логіка вивчає:

а) закони і форми правильного мислення;

б) закони розвитку об`єктивного світу;

в) закони природи.

14. Які історичні етапи розвитку логічного знання Ви знаєте?

а) традиційний та сучасний;

б) класичний та некласичний;

в) класичний та сучасний.

15. Чи можливі ситуації, коли у знака відсутнє предметне значення?

а) Так;

б) Ні.

Завдання. Вправи

1. На прикладає проведення уроків в початкових класах розкрити практичне значення вивчення логіки в школі.

2. Розкрити використання форм емпіричного (чуттєвого) ступеня пізнання у діяльності педагога.

3. Розкрити використання форм абстрактного (раціонального) ступеня пізнання у діяльності педагога.

4. Роль мови у культурі викладача школи.

5. Знаки символи та їх значення у процесі навчання і виховання школярів.

6. Дайте аналіз структури таких знакових процесів.

Алгоритм розв’язання:

Для того щоб визначити структуру знакового процесу, необхідно з’ясувати:

1. Знаковий засіб (те що є знаком).

2. Значення (те, на що вказує знак).

3. Інтерпретатора (те, що сприймає знак).

4. Інтерпретанту (дії, поведінки, реакції того, хто сприймає знак).

Приклад: Розглянемо знаковий процес: «Депутати Верховної Ради обговорюють законопроект».

1. Знаковий засіб – законопроект внесений в Верховну Раду.

2. Значення – зміст цього законопроекту.

3. Інтерпретатора – депутати.

4. Інтерпретанту – як депутати обговорюють це законопроект, їх позиції тощо.

Завдання:

1. Студент відповідає на семінарському занятті.

2. Викладач проводе лекцію зі студентами.

3. Учитель робить зауваження учню на уроці.

4. Людина чує оголошення: «Потяг Київ – Харків прибуває на першу колію»

5. Грає симфонічний оркестр.

6. По телебаченню показують спортивні новини.

7. Поет виголошує свій твір перед аудиторією.

8. Вчений історик працює з джерелами архіву.

9. Гість вітає ювіляра з днем народження.

10. На вулиці перехожий розповідає чоловікові, як йому доїхати до харківського художнього музею.

7. Визначити значення мовних виразів.

Зразок виконання практичного завдання.

Визначте значення мовного виразу «Студент».

Алгоритм розв’язання:

Для того, щоб визначити значення мовного виразу, необхідно:

1. Визначити предметне значення (денотат), тобто предмет, позначений цим виразом, зверніть увагу на те, що предметні значення різноманітні: це може бути окремий предмет, клас предметів, явище, процес, властивості предметів, відношення між ними тощо.

2. Визначити смислове значення, тобто сукупність суттєвих характеристик предмета, позначеного цим виразом.

Приклад: мовний вираз «студент».

Предметним значенням цього знака буде виступати певний клас людей, що навчаються у вищих навчальних закладах. Смисловим значенням у різних знакових ситуаціях можуть бути ті чи інші властивості цієї людини, групи людей тощо:

Приклад: «відмінний студент, який навчається у ХГПА»

Завдання: Держава, Україна, Конституція, Харків, Київ, Патріот, Академія, Ярослав Мудрий, Богдан Хмільницький, Твір Лесі Українки.

9. Дайте визначення логіки як науки.

10. Дайте характеристику емпіричного (чуттєвого) ступеня пізнання.

11. Розкрийте характеристику раціонального (абстрактного) ступеня пізнання.

12. Розкрийте характеристику відношення «мислення» й «мова».

13. Розкажіть про поняття «знак». Які види знаків вам відомі?

14. Визначте предметне та смислове значення мовних виразів: «Держава», «Україна», «Харків», «Львів», «Патріот».

15. Визначте виміри таких знакових ситуацій:

• Депутати Верховної Ради обговрюють законопроект;

• Грає симфонічний оркестр;

• Людина чує оголошення: «Потяг «Харків-Київ» прибуває на другу колію».

16. Спробуйте з`ясувати логічну форму наведених висловів:

• Якщо він піде у відпустку, то поїде до моря;

• Логіка або наука, або мистецтво;

• Якщо логіка – це мистецтво, тоді вона не є наукою;

• Логіка – це наука і мистецтво.

44