Під терміном логіка розуміють:

Послідовність мислення

Науку, яка вивчає мислення

Етапи

Традиційний етап

(традиційна логіка)

Сучасний етап

(сучасна логіка)

Часові рамки:

IV ст. до н.е. – друга пол. XIX ст.

Фундатор:

давньогрецький філософ

Арістотель (384-322 рр. до н.е.)

Основним змістом його логіки є теорія дедукції.

Часові рамки:

друга пол. XIX ст. – до нашого часу.

Фундатор:

Г. Лейбніц (1646 – 1716 рр)

Сучасна логіка суттєво відрізняється від традиційної, але вона є її продовженням.

Мислення – властивість матерії, яка не існує поза нею; це функція людського мозку – органо-мислення людини; це вища сторона відображення, пізнання

Мислення – це процес активного, цілеспрямованого, узагальненого, опосередкованого, суттєвого та системного відтворення дійсності і вирішення проблем її творчого перетворення в таких логічних формах, як поняття, судження, умовиводи, категорії

Пізнання є побудовою смислового змісту

у свідомості людей. Воно має

два ступені:

Чуттєвий

Раціональний

(абстрактне мислення)

Від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього до практики – такий діалектичний шлях пізнання істини, пізнання об`єктивної реальності.

В.І. Ленін

Відчуття – це суб`єктивний образ об`єктивного світу, перетворення енергії зовнішнього подразника у факт свідомості

Сприйняття є цілісним відображенням зовнішнього предмета, безпосередньо впливає на органи чуття

Уявлення – це чуттєвий образ предмета в даний момент нами не сприйманий, але котрий раніше в тій чи іншій формі сприймався

Уявлення може бути відтворени

Уявлення може бути творчим

Форма мислення

• це спосіб відображення предметів і явищ об`єктивної реальності.

Логічною формою конкретної думки є її будова, тобто спосіб зв`язку її складових частин

Логічні закони:

1. Закон тотожності.

2. Закон суперечності.

3. Закон виключеного третього.

4. Закон достатньої підстави.

Мислення людини відбувається у певних логічних формах і підлягає певним законам логіки

Формальна логіка

- це наука про закони і форми правильного мислення

Поняття – форма мислення, у якій відображаються істотні ознаки одного класу однорідних предметів; виражається іменником, прикметником або ж їх сполученням

Судження – це форма мислення, в якій про щось стверджується або заперечується про предмети, їх властивості або відношення; виражається у формі розповідного речення

Умовивід – це форма мислення, за допомогою якої одне чи декілька суджень називають посилками, за певними правилами висновків отримаємо кінцевий результат

Мислення – є функцією людського мозку, котра нерозривно пов`язана з мовою

Функції мови: зберігати інформацію, бути засобом вираження емоцій, бути засобом пізнання.

Всі мови можуть бути поділені на:

1. природні або національні

2. штучні, спеціально створені

3. частково штучні

Мова – необхідна умова виникнення думки і процесу мислення. За допомогою мови відбувається перехід від сприймання й уявлень до понять, здійснюється формування узагальненої думки