Лекція №9 Тема: технологія розробки, прийняття та реалізації управлінських рішень

ПЛАН

1. Основи теорії систем та прийняття управлінських рішень.

2. СИСТЕМНИЙ ПІДХІД В УПРАВЛІННІ ШКОЛОЮ.

3. Види та напрями комунікацій в шкільній системі.

4. Специфіка внутрішніх комунікацій.Вимоги до проведення нарад.

5. Міжособистісні ко­мунікації.

6. Прийняття рішень як одна з управлінських функцій.

Література

1. Вознюк Т.Г. Менеджмент навчально-виховного процесу. – К.: Здоров’я, 2002. – 128 с.

2. Гнатюк Д. Практика шкільного менеджменту // Підручник для директора. – 2004. - №5-6. – С.84-96.

3. Матросова В.Л. Интенсивные педагогические и информационные технологии: Организация управления обучением. – М.: Прометей, 2000. – 354 с.

4. Ширяева В. Многофункциональная карта мониторинга: Управление образованием // Директор школи. Україна. – 2003. - №1. – С.97-101.

5. Маслікова І. Моніторингова система педагогічного менеджменту методичної служби як стратегічний механізм розбудови освітнього простору регіону // Освіта і управління. – 2004. – Т.7. №3-4. – С.109-117.

1. Основи теорії систем та прийняття управлінських рішень

Сучасні вимоги до управління школою передбачають системний підхід до орга­нізації навчально-виховного процесу, всієї діяльності школи як відкритої соці­ально-педагогічної системи. Тому менеджеру освіти вкрай необхідно мати уяву про системи та системний підхід в управлінні.

Система в перекладі з грецької («systema») означає ціле, складене із частин. В управлінській літературі зустрічаються різні визначення системи:

• сукупність так пов'язаних та взаємодіючих між собою частин, що при цьому виникає ціле, яке має власні якості, відмінні від якостей його складових (В. Ла-зарєв);

• множина елементів, які перебувають у відносинах та зв'язках між собою та складають певну цілісність (енциклопедичне визначення);

• цілеспрямована цілісність взаємодіючих елементів, яка має нові якості, відсу­тні у цих елементів, та пов'язана із зовнішнім середовищем (Т. Шамова);

• диференційована цілісність взаємопов'язаних компонентів (М. Поташник). Незважаючи на окремі відмінності у визначеннях, у цілому автори розуміють

систему як цілісність, що має певні характеристики:

• сукупність елементів, пов'язаних між собою;

• наявність якостей цілісності, відмінних від якостей елементів;

• зв'язок із зовнішнім середовищем (для відкритих систем).

Системи поділяються на матеріальні та абстрактні; матеріальні — на неоргані­чні та живі; живі — на соціальні та несоціальні. Школа є соціальною, живою, матеріальною системою. Також системи відрізняються одна від одної рівнем склад­ності, ступенем змінності основних характеристик (статистичні та динамічні), зв'язком із середовищем (відкриті та закриті), ступенем детермінації (детерміно­вані, ймовірні) та іншими якостями. Школа є складною, відкритою, динамічною системою.

Характерними ознаками систем є:

• наявність сукупності елементів;

• взаємозв'язок елементів;

• наявність рівня цілісності;

• ієрархічність, субординаційні зв'язки;

• зв'язок із зовнішнім середовищем;

• цілепокладання та цілездійснення;

• гомеостазис (здатність зберігати основні параметри в умовах змінності середо­вища).

Соціальні системи мають специфічні якості:

• конкретна загальна мета;

• підпорядкування завдань елемента загальній меті системи;

• розуміння кожним елементом своїх завдань та загальної мети;

• наявність відносин між елементами системи;

• наявність органу управління системою;

• обов'язковий зворотний зв'язок;

• наявність активних функціональних елементів та розподілення ролей на основі домовленості (а не природообумовленості).