IV Учень на уроці.

1. Яка була дисціплипліна на уроці? Чим це можна пояснити?

2. Наскільки організовано і успушно виконувались учнями завдання, які ви поставили перед ними?

3. Чи виявляли учні зацікавленність географією на данному уроці? В чому це проявлялось?

4. Наскільки якісною була розгорнута монологічна мова учнів?

5. Чи приймали учні участь у бесідах? Дискусіях? Чим це пояснюється?

V Взаємодія вчителя і учня.

1. Чи вдалим був діалог між вами і учнями на уроці?

2. Чи відповідав рівень викладення вами нового матеріалу потенціальним мжливостям учнів?

3. Відповідав запропонований вами темп вивчення нового матеріалу сожливостям його засвоення учнями?

4. Чи виникла на уроці атмосфера співпраці між вами і учнями? Чим ви це пояснюєте?

5. Який характер мало особисте ставлення учителя до учнів і навпаки? Воно носило позитивний чи негативний характер?

6. Чи задоволені ви і ваші учні процесом і результатами взаємодії на уроці? Чому ви так думаєте?

VI Формулювання висновків.

1. Якою в цілому виявилась ваша готовність до уроку?

2. Чи вдалось вам успішно керувати класом в процесі проведення уроку?

3. Яка успішність засвоєння учнями нових понять на уроці?

4. Наскільки успішно формувались у учнів вміння та навички?

5. Наскільки ефективно розвивався пізнавальний інтерес до вивчення географії?

6. Чи можна назвати пізнавальну роботу учнів на уроці успішною?

7. Реалізовані на данному уроці поставлені вами завдання?

Додаток 11 рекомендації до проведення педагогічного експерименту

Експеримент дає змогу довести або спростувати робочу гіпотезу педагогічного дослідження.

Педагогічний експеримент має таку структуру:

1. Формулювання робочої гіпотези.

2. Розробка програми експерименту та визначення його тривалості.

3. Вибір експериментальних об’єктів.

4. Розробка методичної схеми проведення експерименту та визначення послідовності процедур.

5. Створення експериментальної ситуації, спостереження та контроль за нею.

6. Аналіз результатів (реального, пізнавального, фактичного, статистичного).

Визначення кількості експериментальних об’єктів залежить від теми й обсягу досліджуваної проблеми. Для експериментального дослідження до дипломної і курсової роботи достатньо обрати один експериментальний і один контрольний класи. Основні вимоги до них: приблизно однаковий рівень знань, склад хлопчиків і дівчаток, соціальний склад.

За призначенням розрізняють такі види експериментів:

• констатуючий експеримент першого порядку

• формуючий експеримент

• констатуючий експеримент другого порядку.

Констатуючий експеримент першого порядку проводиться на початку дослідження (перший тиждень практики). Він спрямований на з’ясування основних показників результативності навчального процесу (рівня сформованості знань, вмінь та навичок учнів, володіння ними прийомами самостійної пізнавальної діяльності, ступеню зацікавленості учнів предметом тощо). У ньому беруть участь експериментальний (основний) і контрольний класи. Експериментальний клас залучають до всіх процедур експерименту, а контрольний клас є еталоном, за яким оцінюють розвиваючий і формуючий ефект експерименту.

Формуючий експеримент відіграє основну роль в педагогічному дослідженні. Він здійснюється за допомогою експериментальної педагогічної моделі, яка вводиться в експериментальному класі. А в контрольному класі навчання продовжується за традиційною методикою. Тривалість експерименту становить чотири тижні.

Констатуючий експеримент другого порядку включає контрольне дослідження в експериментальному і контрольному класах.

Констатуючі експерименти першого і другого порядку носять короткостроковий характер (до одного тижня).

Реалізуючи експериментальну методику, дослідник повинен вести спеціальний щоденник, де фіксуються спостереження за діяльністю учнів, результати контролю на різних етапах проведення експерименту.

Завершується експеримент переходом від емпіричного вивчення до обробки отриманих даних, логічних узагальнень, аналізу і теоретичної інтерпретації отриманого фактичного матеріалу.

Перед проведенням педагогічного експерименту студент повинен ознайомити вчителя та методиста з метою, робочою гіпотезою і методикою проведення експерименту. Такі дії потрібні для забезпечення якісної експериментальної перевірки основних положень наукової гіпотези дослідження.