- •Теоретичні питання
- •Зародження і розвиток політичної економії (пе). Основні напрями, школи і течії в пе.
- •Предмет пе.
- •Економічна теорія і пе.
- •Закони, принципи, категорії пе.
- •Методи економічних досліджень.
- •Функції пе. Місце пе в системі економічних наук.
- •Виробничі можливості суспільства і потреби. Виробництво і його основні фактори.
- •Економічні потреби суспільства, їх суть і класифікація.
- •Корисність продукту.
- •Економічний інтерес. Інтереси і потреби.
- •Визначення необхідного і додаткового продукту.
- •Економічна система: її сутність та структурні елементи.
- •Типи і еволюція економічних систем. Формаційний і цивілізаційний підходи до типізації економічних систем.
- •Власність як економічна категорія. Структура власності, її типи, види і форми.
- •Власність на засоби виробництва.
- •Тенденції розвитку відносин власності в Україні.
- •Об’єкти власності. Права власності.
- •Натуральна форма організації виробництва.
- •Товарна форма організації суспільного виробництва.
- •Товар та його властивості.
- •Проста і розвинена форми організації товарного виробництва.
- •Функціонування товарного виробництва та його закони.
- •Виникнення і розвиток грошових відносин.
- •Суть грошей. Функції грошей.
- •Грошовий обіг та його закони.
- •Інституціональні основи ринкової економіки. Визначення ринку.
- •Попит і пропозиція. Ринкова рівновага.
- •Конкуренція та її суть. Функції та форми конкуренції.
- •Конкуренція і моделі ринків.
- •Функції ринку. Умови формування і розвитку ринку
- •Конкуренція і монополія. Антимонопольне законодавство.
- •Поняття та основні риси інфраструктури ринку.
- •Позичковий капітал. Банки їх роль та функції.
- •Суть кредиту та його форми. Банківський прибуток.
- •Позичковий капітал і процент.
- •Банки, їх роль та функції. Центральний і комерційні банки.
Інституціональні основи ринкової економіки. Визначення ринку.
Основними характерними рисами ринкової економіки є такі: різноманітність форм власності при домінуванні приватної, панування товарно-грошових відносин, свобода підприємництва, конкурентний механізм господарювання, матеріальне стимулювання, вільне ціноутворення, що грунтується на взаємодії попиту та пропозиції, регулююча економічна роль держави, особиста свобода, домінування індивідуального інтересу. Ринок – історично визначена форма організації товарного виробництва; це система ек. відносин між людьми, що базується на обміні товарів та послуг через купівлю-продаж.
Попит і пропозиція. Ринкова рівновага.
Попит – це кількість товарів, яку покупці можуть і бажають придбати за різними. Закон попиту: чим нижча ціна на товар, тим вищий обсяг попиту на нього, і навпаки – чим вища ціна, тим нижчий обсяг попиту. На обсяг впливають: рівень цін,доходи покупців, ціна ін.товарів, смаки уподобання очікування покупців. Пропозиція – це кількість товарів, яку товаровиробники бажають доставити на ринок за різними цінами. Закон пропозиції:чим вища ціна на товар, тим більший попит на нього, і навпаки – чим нища ціна, тим менший обсяг пропозиції на товар. На обсяг впливають: ціна на товар, ціна на ресурси з яких вироблено товар, податки і дотації виробникам збоку держави, сподівання виробників. Ринкова рівновага –стан ринку, коли попит на товар = його пропозиції, тобто, продавці і покупці товару дійшли до компромісного рішення щодо ціни товару(згодні з нею). Рівноважна ціна – ціна, при якій попит і пропозиція співпадають.
Конкуренція та її суть. Функції та форми конкуренції.
Конкуренція – це економічне суперництво між відокремленими товаровиробниками, щодо задоволення інтересів пов’язаних з продажем продукції одним і тим же споживачам. За умови, коли виробництво в певній галузі монополізоване одним великим підприємством, — конкуренція відсутня. Ф-ії конкуренції: мотивації, регулююча, стимулююча, контролююча. Види (фрми)конкуренції: 1) Досконала; 2) Недосконала: монополія, олігополія.
Конкуренція і моделі ринків.
Конкуренція – це економічне суперництво між відокремленими товаровиробниками, щодо задоволення інтересів пов’язаних з продажем продукції одним і тим же споживачам.
За формами конкуренції економічна теорія виділяє чотири моделі ринку: 1) чиста конкуренція; 2) монополістична конкуренція; 3) олігополія і 4) чиста монополія.
За чистої конкуренції дуже велика кількість фірм виробляє стандартизований продукт, а новостворені фірми можуть вільно ввійти в цей ринок. Зовсім інша ситуація за чистої монополії: на ринку однорідного продукту чи послуги працює єдина фірма (наприклад, комунальне водопостачання населення), входження нових фірм у галузь заблоковане з низки причин, а диференціації послуг немає. онополістична конкуренція означає ринкову ситуацію, за якої відносно велика кількість невеликих виробників пропонує схожу, але неоднакову продукцію. В умовах монополістичної конкуренції економічне суперництво зосереджується не лише на ціні, але й на нецінових чинниках збуту товарів (упаковка, реклама, якість тощо). За олігополії на ринку є лише декілька продавців, які узгоджують між собою ціни та обсяги виробництва.