Теоретичні питання

1. Зародження і розвиток політичної економії (ПЕ). Основні напрями, школи і течії в ПЕ.

Відбувалося у 5 етапів: 1.Зародженя ек. думки(особливістю є те що політико-правова і релігійна ідеології були невіддільні); 2.Зародженя політекономії(перша в світі школа економіки-школа меркантилізму, А.Монкретьє вперше ввів понятя «політекономія» у 1615р); 3.Класична політекономія(представлений школами: фізіократів(виникла у Франції як виклик на погляди меркантилістів) і класична англійська); 4.Марксистська політекономія (представ. Ленін,Маркс,Енгельс); 5.Сучасний етап розвитку (неокласичний напрямок, інституціоналізм, кейнсіанство, монетаризм, неокласичний синтез, неолібералізм)

2. Предмет ПЕ.

Це наука, що вивчає закони еволюції відносин економічної власності у взаємодії з розвитком продуктивних сил і людини (її потреб, інтересів, цілей) в усіх сферах суспільного відтворення (безпосередньому виробництві, обміні, розподілі та споживання) (стосунки між людьми економічними суб’єктами)

3. Економічна теорія і ПЕ.

Політекономія це складова частина економічної теорії. Цілком правомірно розрізняти економічну теорію та економічну політику, адже важливим є не тільки осмислення економічної дійсності, а й прогнозування економічної динаміки. Отож можна стверджувати, що якщо економічна теорія вивчає перш за все механізм дії об'єктивних економічних законів, то економічна політика - механізм використання економічних законів економічними суб'єктами (насамперед державою).

Економічна теорія не може обмежуватися просто констатацією фактів чи описувати лише економічні закономірності. її теоретико-пізнавальна функція має бути доповнена практичною функцією, яка відображається у відповідній економічній політиці. При цьому важливою умовою ефективної реалізації економічної політики є цілісне бачення економічних процесів.

4. Закони, принципи, категорії пе.

Ек. категорія-наукове поняття, яке характеризує окремі сторони економічного явища(зар.плата,держава,людина). Має об’єктивний і історичний характер, відображає характерну властивість певної сист-и ек. відносин людей.В політек. є такі категорії-товар,власність,вартість,гроші,зар.плата,капітал,ринок,наймана праця.

Ек. закон-виявляє суттєві стійкі і необхідні причинно-наслідкові зв’язки і взаємозалежності даного ек. процесу. Класифікац.- усезагальні,особливі,специфічні.

Економічні принципи - це теоретичні узагальнення, зміст яких складають певні допущення, усереднення, котрі відображають загальні тенденції розвитку економічної системи. їх функція, як і економічних законів, полягає у відображенні взаємозвязків між економічними явищами та процесами, але менш стійкими і такими, що мають менш обов'язковий характер.

5. Методи економічних досліджень.

Методи: наукової абстракції(не суттєве не матер.), системного аналізу, аналізу і синтезу(розбираємо на частинки аналіз. і вивчаєм), математич і статистич, порівнянь, дедукції індукції, експерименту, макро і мікроек.аналізу, поєднаня якісного і кількісного аналізу(статистика)

6. Функції ПЕ. Місце ПЕ в системі економічних наук.

Ф-ії: пізнавальна,методологічна,практична,прогностична,ідеологічна. Економічна політика представляє собою комплекс економічних цілей і заходів держави, які забезпечують вирішення довготермінових (стратегічних) та короткотермінових (тактичних) завдань розвитку національної економіки відповідно до інтересів країни і втілюється в економічній програмі. Економічна політика базується на теоретико-методологічних засадах економічної теорії, на основі пізнання об'єктивних економічних законів, потреб, інтересів і цілей різних економічних суб'єктів. Основними елементами економічної політики є фінансово-кредитна, бюджетна, науково-технічна, структурна, соціальна, інвестиційна, аграрна, регіональна та зовнішньоекономічна політика.