
- •61.Парламентська монархія: характерні риси (навести 5 прикладів).
- •62. Дуалістична монархія: характерні риси (навести приклади).
- •63. Поняття та види систем престолоспадкування
- •64. Республіка як форма правління та її різновиди (навести 5 прикладів).
- •65. Конституційно-правові ознаки президентської республіки (навести 5 прикладів).
- •66. Конституційно-правові ознаки парламентської республіки (навести 5 прикладів).
- •67.Конституційно-правові ознаки змішаної республіки (навести 5 прикладів)
- •68. Суперпрезидентська та монократична республіки
- •69. Нетипові форми правління (навести 3 приклади).
- •71. Національна і територіальна автономії: порівняльний аналіз (навести приклади).
- •72. Політична та адміністративна автономії: порівняльний аналіз (навести приклади).
- •74.Поняття та конституційно-правові ознаки федерацій (навести 5 прикладів).
- •75. Види федерацій (навести приклади
- •76. Принципи утворення федерацій (навести приклади).
- •77. Конституційно-правові ознаки демократичного політичного режиму (навести 5 прикладів).
- •78. Конституційно-правові ознаки тоталітарного політичного режиму (навести 3 приклади).
- •79. Конституційно-правові ознаки авторитарного політичного режиму (навести 3 приклади).
- •81. Форми прямої демократії в зарубіжних державах
- •82. Відзив депутата (представника): поняття, сутність (навести приклади).
- •84. Види виборів за опосередкованістю волі виборців (навести приклади).
- •85. Опосередковані та багатоступеневі вибори: характерні риси (навести приклади).
- •87. Виборчі цензи: поняття та види.
- •88. Конституційно-правовий зміст поняття виборчої системи
- •90. Сутність мажоритарної системи відносної більшості (навести приклади країн та органів, для формування яких вона застосовується).
79. Конституційно-правові ознаки авторитарного політичного режиму (навести 3 приклади).
Осн.хар-ки автори тар.політ.режиму:
в центрі і на місцях здійснюється концентрація влади в руках одного чи декількох взаємозв’язаних ор-нів д-ви (чи одного сильного лідера), при повному відчудженні народу від реалізації держ.вл.;
ігнорується, обмежується принцип поділу вл.;
роль предс.ор-нів обмежена, хоч вони можуть й існ.;
суд виступає допміж.інс-том, поряд можуть існ.і поза суд.ор-ни;
звужена сфера дії принципів виборності держ.ор-нів і посад.осіб, підзвітності і підконтрольності їх населенню;
домінують командні і адм.методи упр-ня, але відсутній масовий терор;
зберігається цензура, «напівгласність»;
допускається частковий плюралізм;
п-ва і свободи людини і громадянина проголошуються, але реально забезпечуються не повністю;
«силові» структури суспільству непідконтрольні і як правило використовуються в політичних цілях;
80. Поняття і зміст прямого народовладдя
81. Форми прямої демократії в зарубіжних державах
Це вибори, референдум, відкликання, народна ініціатива, народне вето
82. Відзив депутата (представника): поняття, сутність (навести приклади).
Відкликання – це дострокове припинення повноважень виборної посадової особи на основі рішення виборців.
Це одна із безпосередніх форм прямої демократії.
83. Референдум як форма народовладдя: поняття, сутність, види.
Референдум - це голосування виборців з будь-якого важливого питання державного життя у країні.
Питання, пов'язані з призначенням і проведенням референдуму, у багатьох країнах регулюються їх конституціями, законами про вибори чи спеціальними законами про референдум.
Процедура референдуму дуже схожа на процедуру виборів: і у виборах, і у референдумі беруть участь виборці. Ці процедури мають також відмінності. По-перше, вони відрізняються за об'єктом волевиявлення виборців. Під час виборів таким об'єктом є людина (кандидат у депутати чи на виборну посаду). При референдумі об'єктом волевиявлення є не людина (кандидат), а певне питання, з якого проводиться референдум, - конституція, поправка до конституції, закон, законопроект, будь-яка проблема, що стосується міжнародного статусу відповідної держави, або внутрішньополітична проблема. По-друге, процедури виборів і референдуму відрізняються за способом визначення результатів голосування. При виборах вони можуть визначатися як за мажоритарною, так і за пропорційною системою, а при референдумі - тільки за мажоритарною.
Види референдуму:
а) обов'язковий референдум;
Обов'язковість референдуму означає, що відповідне питання життя країни може бути вирішено тільки шляхом проведення референдуму і ніяк інакше. Перелік таких питань установлює Конституція (наприклад, про зміну правового статусу особистості, форми правління, форми політико-правового устрою, принципів виборчої системи, в ряді країн з питання вступу держави в міжнародні співтовариства тощо).
б) плебісцит;
Плебісцит - це голосування виборців, але часто плебісцитом називають голосування з питання про політичну долю держави або території, на якій воно розташоване. Хоча в деяких країнах (Бразилія, Пакистан) плебісцитом називають будь-який обов'язковий референдум.
в) всенародне опитування (консультативний референдум).
Всенародне опитування (консультативний референдум) являє собою лише з'ясування думки виборців з будь-якого питання, яке буде предметом розгляду в парламенті. Парламент враховує думку виборців (а може і не враховувати) при прийнятті закону