9.Планові ремонти на п-ві. Їх характеристика.

Планові ремонти залежно від змісту та трудомісткості робіт поділяються на поточний (малий), середній та капітальний.

Поточний ремонт передбачає заміну невеликої кількості деталей, що швидко спрацьовуються, та регулювання механізмів для забезпечення нормальної роботи устаткування до чергового планового ремонту. Протягом року такий ремонт охоплює 90—100 % технологічного устаткування. Проводиться, як правило, у неробочий час, без простою обладнання.

Під час середнього ремонту виконуються: часткове розбирання агрегата, заміна і ремонт окремих складальних вузлів і механізмів, складання, регулювання та випробування під навантаженням. Такий вид ремонту здійснюється за спец.. «Відомістю дефектів», що складається при огляді агрегата, заздалегідь складеним кошторисом та планом-графіком ремонтів обладнання. Протягом року під середній ремонт підпадає 25—30 % установленого устаткування.

Капітальний ремонт передбачає повне розбирання агрегата, дефектування (сортування деталей на придатні, непридатні і такі, що потребують відновлення), заміну або ремонт складальних одиниць із наступним складанням, регулюванням та випробування на всіх режимах роботи. У процесі відновлення геометрична точність, потужність та продуктивність устаткування доводяться до норм, передбачених ДСТУ або ТУ на термін до чергового планового середнього або капітального ремонту. Капітальним ремонтом протягом року охоплюється 10—12 % установленого обладнання. Організаційно-Ек.. документи на здійснення робіт аналогічні документам при середньому ремонті.

10. Мета створення енергетичного госп-ва п-ва.

Сучасне машинобудівне в-во пов’язане зі споживанням у великих обсягах електроенергії, палива та інших енергоносіїв (пара, стиснуте повітря, гаряча вода) та забезпеченням с-мами зв’язку. На п-вах машинобудівного комплексу частка споживаної енергії в собівартості продукції досягає 30 %.Нормальне функціонування виробничої системи п-ва залежить від своєчасного забезпечення енергетичними ресурсами за їх видами і в певній кількості. За характером використання енергія, що споживається, поділяється на: силову, що приводить у дію технологічне устаткування; технологічну, яка призначена для зміни властивостей і стану матеріалів; виробничо-побутову, яка витрачається на освітлення, вентиляцію, опалення та інші цілі. Надійне і безперебійне забезпечення в-ва п-ва всіма видами енергії встановлених параметрів при мінімізації затрат є основною метою створення енергетичного госп-ва як сукупності генеруючих, перетворювальних, передавальних та споживаючих енергетичних засобів.Завданнями енергетичного госп-ва є: постійне забезпечення п-ва, його підрозділів та роб.. місць усіма видами енергії за встановленими параметрами; проведення заходів, спрямованих на економію та ефективне використання енергії та всіх видів палива; монтаж і організація експлуатації енергетичного устаткування; технічне обслуговування та ремонт енергоустаткування; здійснення контролю виконання стандартів, правил експлуатації, ремонту енергоустаткування та мереж; підвищення енергоозброєності праці; здійснення заходів щодо вдосконалювання та розвитку енергогосп-ва.

11. Завдання створення енергетичного госп-ва на п-ві.Завданнями енергетичного госп-ва є: постійне забезпечення п-ва, його підрозділів та роб.. місць усіма видами енергії за встановленими параметрами; проведення заходів, спрямованих на економію та ефективне використання енергії та всіх видів палива; монтаж і організація експлуатації енергетичного устаткування; технічне обслуговування та ремонт енергоустаткування; здійснення контролю виконання стандартів, правил експлуатації, ремонту енергоустаткування та мереж; підвищення енергоозброєності праці; здійснення заходів щодо вдосконалювання та розвитку енергогосп-ва.

12. Структура енергогосп-ва та органи упр-ння. Організаційні і технологічні особливості виготовлення профільної продукції п-ва зумовлюють виробничу структуру енергогосп-ва. Енергетичне госп-во п-ва підрозділяється на дві частини — загальнозаводську і цехову. До загальнозаводської належать генеруючі та перетворюючі споруди, установки, пристрої, відповідні споруди і загальнозаводські мережі, що об’єднуються в ряд спеціальних цехів (дільниць) — електросиловий, теплосиловий, газовий, слабкострумовий, електромеханічний. Склад цехів залежить від енергоємності в-ва та рівня розвитку зв’язків заводу з зовнішніми енергос-мами.Цехову частину енергогосп-ва утворюють первинні енергоприймачі (споживачі енергії — печі, верстати, підйомно-транспортне устаткування і т. д.), цехові перетворювальні установки і внутрішньоцехові розподільчі мережі.На п-вах, де створюється енергогосп-во, воно може бути підпорядковане головному енергетику або відділу головного енергетика (ВГЕ) чи головному механіку. Апарат головного енергетика може складатися з низки функціональних бюро або груп , інспекції інженерних мереж і споруд та ін. Тут всі елементи взаємопов’язані.

13. Види енергоносіїв і форми енергозабезпечення. Електроенергія становить більш як 30 % в енергоспоживанні машинобудівного п-ва, тому в основному забезпечення здійснюється від регіональних електроенергетичних систем. Теплоносії — пара і гаряча вода — надходять, головним чином, від теплових мереж територіальних систем. Використовуються на п-вах вторинні енергоресурси, джерелом яких є тепло газів. Забезпечення повітрям здійснюється за допомогою компресорних установок спеціального цеху чи дільниці, Під час орг-ції водопостачання треба впроваджувати сучасні технології вторинного використання води після її регенерації, системи очищення води перед виведенням до природних джерел.

Залежно від технології та структури сировини і матеріалів для виготовлення виробів використовується тверде, речовинне та газоподібне паливо. При плавленні чавуну використовується вугілля та кокс. Для пристроїв, що нагрівають, застосовується мазут; бензин та дизельне пальне — для транспортних засобів;…

14. Дати заг х-ку загальнозаводського госп-ва під-а. Енергетичне госп-во п-ва підрозділяється на дві частини — загальнозаводську і цехову. До загальнозаводської належать генеруючі та перетворюючі споруди, установки, пристрої, відповідні споруди і загальнозаводські мережі, що об’єднуються в ряд спеціальних цехів (дільниць) — електросиловий, теплосиловий, газовий, слабкострумовий, електромеханічний. Склад цехів залежить від енергоємності в-ва та рівня розвитку зв’язків заводу з зовнішніми енергос-мами. Теплосиловий цех (дільниця) обслуговує контрольні установки, мережі п-ва (теплову, стислого повітря, водопостачання, каналізації), компресорні установки, кондиціонери, обладнання, що перекачує мазут. До складу електросилового цеху входять понижуючі підстанції, трансформаторні установки, перетворюючі пристрої, кабельні мережі, електролінії.Газовий цех (може входити до теплосилового цеху) об’єднує газопровідні мережі, кисневі станції, склади балонів з різними видами газів та ін.Електричний цех виконує роботи з ремонту електрообладнання та електроапаратури.

15. Дати загальну х-ку цехового госп-ва під-а Енергетичне госп-во п-ва підрозділяється на дві частини — загальнозаводську і цехову Цехову частину енергогосп-ва утворюють первинні енергоприймачі (споживачі енергії — печі, верстати, підйомно-транспортне устаткування і т. д.), цехові перетворювальні установки і внутрішньоцехові розподільчі мережі.Значний вплив на ефективність в-ва справляють зниження витрат на енергозабезпечення, поліпшення використання енергоустановок, економія і раціональне використання енергоресурсів. Велика кількість різноманітного енергообладнання і складність енергоустановок потребують єдиного керівництва енергогосп-вом

16. Резерви та напрями вдосконалення енергетичного госп-ва. Щоб виявити резерви економії енергоресурсів, необхідно провести аналіз енергобалансу. Основний прийом аналізу — порівняння різних рівнів енерговикористання, що х-ться відповідними видами енергобалансів. Для правильного визначення потенціалу енергозбереження важливо встановити найкращий рівень енерговикористання,

Резерв економії енергії визначається на основі порівняння витрат енергоресурсів у фактичному Ефакт і перспективному Еопт енергобалансах.. Для врахування коливань у попиті різноманітних видів енергії складають добові графіки їх споживання за календарними періодами (сезонами). Осн. напрямами вдосконалювання енергетичних господарств машинобудівних підприємств є: перехід на централізоване енергопостачання, їх укрупнення, використання технічно обґрунтованих норм витрати енергоносіїв, застосування економічних енергоносіїв, вторинних енергетичних ресурсів, нетрадиційних видів енергії, упровадження раціональних методів орг-ції ремонту і техн.. обслуговування устаткування і мереж, автоматизація керування в-вом і споживанням енергії.

Техніко-Ек.. показники енергетичного госп-ва об’єднуються в чотири групи: в-во і розподіл енергії, собівартість в-ва енергії, енергоозброєність, питома витрата енергії та енергоносіїв.

17. Осн.. завданнями транспортного госп-ва є: швидке і безперебійне пересування предметів праці, палива та готової продукції відповідно до вимог виробн.. процесу; ефективне використання транспортних засобів і праці транспортних робітників; механізація й автоматизація транспортних і вантажно-розвантажувальних операцій; зниження собівартості транспортних операцій; забезпечення суворої узгодженості технологічних і транспортних операцій; постійне підтримування транспортних засобів у робочому стані.

Актуальними завданнями транспортного госп-ва є координація роботи промислового транспорту з магістральним залізничним, водяним, автомобільним транспортом, широкий розвиток контейнерних і пакетних перевезень вантажів.

Виконання поставлених завдань залежить від правильної орг-ції транспортного госп-ва, чіткого планування роботи транспорту, обґрунтованого вибору транспортних засобів, підвищення рівня механізації та автоматизації вантажно-розвантажувальних робіт.

18. Склад транспортного госп-ва. Склад транспортного госп-ва залежить від технології й характеру продукції, що виготовляється (габарити, маса, складність та ін.), обсягу внутрішньозаводських і зовнішніх перевезень, рівня кооперування з транспортними організаціями, виробничої структури підприєм-

ства, розташування цехів, типу і масштабу в-ва.

До складу транспортного госп-ва великого промислового п-ва можуть входити цехи (дільниці): залізничний, річковий, автотранспортний, авіаційний, вантажно-розвантажувальний. Виробничі підрозділи п-ва також можуть мати у своєму складі внутрішньовиробничий транспорт.

За видом і призначенням транспорт поділяється на: залізничний, водний, автомобільний, авіаційний, механічний, трубопровідний, пневматичний, гідравлічний, підйомно-транспортний, підвісні дороги, конвеєрні пристрої та ін.

За характером дії транспорт може бути періодичної і безперервної дії.

За видами виконуваних робіт розрізняють: міжцеховий транспорт, внутрішньоцеховий,

За напрямом переміщення вантажів внут тр-т: горизонтальний,вертикальний, гориз-вертик, похилий.

19. Організація і розрахунки перевезень..маятниковий вид. Раціональна організація перевезень будується на основі вивчення вантажообігу і вантажопотоків у масштабі п-ва і його окремих цехів і складів. На основі даних про потужність вантажопотоків у тоннах і відстанях між пунктами визначають обсяг транспортної роботи в тонно-кілометрах. При побудові маршрутів транспортних засобів застосовують маятникову, кільцеву, збірну (розвізну) та радіальні схеми.

Маятниковий вид перевезень застосовується для транспортування вантажів між двома постійними пунктами обслуговування (рис 9.1—9.3). За організацією руху він може бути простим (зі зворотним порожнім пробігом), повним (зі зворотним навантаженим пробігом) та змішаним (зі зворотним неповним навантаженим пробігом). Він може бути променевий — при русі транспорту з вантажем з одного пункту віялоподібно в кілька пунктів; зворотним — з низки пунктів в один. Двостороння маятникова с-ма на п-вах застосовується рідко. Кільцева (збірна) с-ма використовується для обслуговування низки пунктів.

20. Організація перевезення на п-ві. Кільцевий маршрут перевезень. Раціональна організація перевезень будується на основі вивчення вантажообігу і вантажопотоків у масштабі п-ва і його окремих цехів і складів. На основі даних про потужність вантажопотоків у тоннах і відстанях між пунктами визначають обсяг транспортної роботи в тонно-кілометрах. При побудові маршрутів транспортних засобів застосовують маятникову, кільцеву, збірну (розвізну) та радіальні схеми. Кільцева (збірна) с-ма використовується для обслуговування низки пунктів, що пов’язані послідовною передачею вантажів від одного до іншого. НайЕк..шими є двобічна маятникова і кільцева системи обслуговування за маршрутом.

->Заготівельний цех -> механічний цех№1-> термічний цех->механічний цех№2 -> складальний цех->