
- •Розділ 1. Загальна класифікація яблук, тропічних і субтропічних фруктів
- •1.1 Характеристика складу яблук, тропічних і субтропічних фруктів, поживної цінності, а також умов зберігання
- •1.2 Класифікація яблук, тропічних і субтропічних фруктів і місця їх вирощування та їх поживна цінність
- •1.3 Зберігання фруктів
- •Розділ 2 аналіз світового виробництва та споживання яблук, тропічних і субтропічних фруктів
- •2.1 Світове виробництво і споживання яблук, тропічних і субтропічних фруктів
- •2.2 Структура світового експорту та імпорту яблук, тропічних та субтропічних фруктів
- •Висновки
- •Рекомендації
- •Список використаних джерел
Рекомендації
Протягом останніх 25 років виробництво плодоовочевої продукції у світі зросло більше ніж у 2 рази, що перевищує темпи зростання населення, що є свідченням того, що споживання овочів у світі зростає.
Велику роль у стимулюванні розширення та спеціалізації торгових потоків плодоовочевої продукції, включаючи диверсифікацію маркетингових каналів, відіграли нові технічні можливості. Попит на свіжі продукти збільшився у зв’язку з вдосконаленням технології пакування та перевезення. Завдяки кращим технологіям у перевезенні, пакуванні, та селекції, фрукти тепер можна перевозити на великі відстані та впродовж тривалого часу, і вони все одно будуть зберігати товарний вигляд та якість.
Виробництво плодоовочевої продукції у цих країнах базується на зональному розміщенні плодово-ягідних та овочевих насаджень у найбільш сприятливих мікроекологічних районах з метою використання потенційних можливостей кожної культури і сорту, а також максимального використання природнокліматичного потенціалу. Великий розрив у виробничо-економічних показниках галузі плодоовочівництва України і розвинутих країн світу зумовлює перехід від екстенсивного розвитку галузі до адаптивного інтенсивного виробництва, що означає, те, що Україні слід наслідувати своїх попередників, або ж за допомогою ноу-хоу у сільському господарстві винайти нові покращені методи вирощування популярних фруктів.
Визначальним чинником одержання високих валових зборів і урожаїв плодоовочевих культур у передових державах світу є і рекомендується впровадження досягнень сільськогосподарської науки і передового досвіду у виробництво в найбільш стислі строки. Сорт є визначальним чинником у підвищенні ефективності садівництва. Необхідно відзначити плідну роботу закордонних селекційних центрів і наукових установ у виведенні нових сортів культур, де система державного сортовипробування значно ефективніша, спрощена і обмежена у часі. У зв’язку з цим, реформування селекції і виробництва розсадницької продукції в Україні необхідно проводити вкрай обережно, з урахуванням специфіки галузі.
Звичайно ж для більш ефективного споживання та виробництва фруктів рекомендується система оптового продажу, цивілізований маркетинг (вивчення попиту і пропозиції, доставка товарів до місця споживання, зберігання і реалізації, виробництво тари, реклама, укладання торгових угод), а також здорова конкуренція.
Слід також відмітити особливості українського ринку та вивести певні рекомендації і для його покращення [1, c. 159-160].
З метою сприяння розвитку вітчизняного споживчого ринку плодоягідної продукції необхідно здійснити комплекс організаційно-економічних заходів, покликаних:
1) підвищити продуктивність багаторічних насаджень та створити виробничу базу на промисловій основі інтенсивного типу для максимального забезпечення населення фруктами власного виробництва з поетапним доведенням площі садів у 2020 р. до 4,4 тис. га насаджень інтенсивного типу зі структурою площ під: плодові сади (86,6 %), насадження горіхоплідних культур (4,5 %) та ягідники (8,9 %);
2) удосконалити існуючий порядок стандартизації плодоягідної продукції за принципами побудови системи сертифікації плодоягідного виробництва, а не готової продукції, а також безпосереднього залучення виробника до процесу інспектування вирощування фруктів та формування високої якості;
3) розвивати збутову сферу сільськогосподарських виробників через їх співпрацю та їх об’єднання на основі виробничо-торгової інтеграції, що сприятиме на взаємовигідній основі між учасниками такого об’єднання економити кошти на дослідження ринку, розвитку об’єктів інфраструктури ринку, формувати та просувати товар на ринку, у тому числі й за зовнішніми поставками.