- •Зміст дисципліни
- •Рекомендована література
- •Теоретичний матеріал, знання якого необхідне для успішного виконання роботи
- •Електростатика
- •1. Зміст дисципліни
- •1.1. Електростатика
- •1.2. Постійний електричний струм
- •1.3. Магнітне поле
- •2.2. Додаткова література
- •3. Теоретичний матеріал, знання якого необхідне для успішного виконання роботи
- •3.1. Електростатика
- •3.1.1. Електростатичне поле у вакуумі
- •3.1.2. Потенціал. Різниця потенціалів
- •3.1.3. Електроємність. Енергія поля
- •3.2.Постійний струм
- •3.2.1 Закони постійного струму
- •3.2.2. Електричний струм у різних середовищах
- •3.3. Магнітне поле
- •3.3.1. Магнітне поле струму
- •3.3.2. Електромагнітна індукція
- •3.4. Електромагнітні коливання і хвилі
- •4. Приклади розвязування задач
- •5. Розподіл задач за варіантами
- •6. Задачі для контрольної роботи
- •7. Таблиці основних фізичних величин Основні фізичні константи
- •Питомі опори металів, температурний коефіцієнт опору ( )
- •Діелектрична проникність
- •Рухливість електронів у металах
- •Рухливість іонів у водних розчинах ( )
- •Рухливість іонів у газах ( )
- •Електрохімічні еквіваленти
- •Значення синусів і тангенсів
3.3.2. Електромагнітна індукція
Явище електромагнітної
індукції полягає у виникненні в контурі
е.р.с. індукції при зміні потоку магнітної
індукції
крізь поверхню, що охоплює контур.
Величина е.р.с. індукції визначається
рівнянням:
.
Зміна потоку магнітної індукції може досягатися зміною сили струму в самому контурі (явище самоіндукції). При цьому е.р.с. самоіндукції визначається формулою:
,
де
– індуктивність (коефіцієнт самоіндукції)
контуру.
Індуктивність соленоїда:
,
де – довжина соленоїда, – площа його поперечного перерізу, – число витків, що припадають на одиницю його довжини.
Внаслідок явища самоіндукції сила струму в колі при вимкненні е.р.с. спадає за законом:
,
а при вмиканні е.р.с. сила струму зростає за законом:
,
де – опір кола.
Магнітна енергія контуру з струмом дорівнює:
.
Кількість заряду, що проходить через поперечний переріз провідника при виникненні в ньому індукційного струму, дорівнює:
.
3.4. Електромагнітні коливання і хвилі
Період
електромагнітних коливань у контурі,
що складається з ємності
,
індуктивності
і опору
,
визначається формулою:
Якщо опір контуру не рівний нулю, то коливання будуть згасаючими і різниця потенціалів на обкладинках конденсатора змінюватиметься з часом за законом:
.
Час потрібно відраховувати від моменту, що відповідає найбільшій різниці потенціалів на обкладинках конденсатора.
Коефіцієнт згасання:
.
Згасаючі коливання характеризуються логарифмічним декрементом
згасання:
.
У разі слабкого
згасання, коли
,
значення
можна прийняти
.
Тоді
.
Добротність контура
.
Якщо
,
то коливання будуть незгасаючими і тоді
можна написати:
.
Якщо ж час відраховувати від моменту, коли різниця потенціалів на обкладинках конденсатора рівна нулю, то буде справедливим співвідношення:
.
Закон Ома для змінного струму записується у вигляді:
,
де
–
повний опір кола,
і
– ефективні значення сили струму та
напруги, пов’язані з їхніми амплітудними
значеннями
і
співвідношеннями:
,
.
Якщо коло містить
послідовно з’єднані активний опір
,
ємність
і індуктивність
,
то його повний опір визначається
формулою:
.
Зсув фаз між напругою і силою струму при такому з’єднані становить:
.
Потужність змінного струму дорівнює:
.
Швидкість електромагнітних хвиль в однорідному ізотропному середовищі з діелектричною проникністю і магнітною проникністю рівна:
,
де
– швидкість електромагнітних хвиль у
вакуумі.
Густина потоку енергії (або інтенсивність випромінювання) електромагнітних хвиль, тобто кількість енергії, що переноситься за одиницю часу через одиничну площу, перпендикулярну напряму поширення хвилі, визначається вектором Пойнтінга:
,
де , – вектори напруженості електричного і магнітного полів у електромагнітній хвилі, а вектор співпадає з напрямом її поширення.
4. Приклади розвязування задач
4.1. На шовкових
нитках довжиною
висять, дотикаючись одна до одної, дві
кульки малого діаметра масою
кожна. На
яку відстань розійдуться кульки, якщо
кожній з них надати заряд
?
Дано:
|
СІ
|
Аналіз
|
r - ? |
На малюнку заряджені кульки А і В зображені в положенні рівноваги.
Розглянемо умову
рівноваги кульки В. На неї діє сила
тяжіння
,
сила кулонівського відштовхування
і сила реакції нитки
.
Рівновага настає при такому положенні
кульки, коли рівнодіюча всіх трьох сил
буде рівна нулю, тобто рівнодіюча
сил
і
виявиться напрямленою уздовж нитки і
буде врівноважуватися силою реакції
нитки
.
З подібності трикутників
і
випливає:
або
.
(1)
Для спрощення
подальших розрахунків необхідно
використати очевидну умову
,
що випливає з того факту, що сили
електростатичного відштовхування
швидко спадають із збільшенням відстані
між кульками, тоді як сила тяжіння від
цієї відстані не залежить. Таким чином
у трикутнику
можна прийняти
і замінити співвідношення (1) співвідношенням
або
.
Підставивши сюди значення
,
взяте з закону Кулона
,
розв’яжемо рівняння відносно
:
.
Обчислення:
.
Відповідь: кульки
розійдуться на відстань:
.
4.2. Суцільна металева
сфера радіусом
несе рівномірно розподілений
заряд з поверхневою густиною
.
Визначити напруженість і потенціал
електричного поля в точках: на відстані
від центра сфери; на поверхні сфери; на
відстані
від центра сфери. Побудувати графіки
залежностей
і
.
Дано:
|
СІ
|
Аналіз
|
|
За умовою статичного
розподілу зарядів всередині сфери
напруженість поля дорівнює нулю і
потенціал
в довільній точці всередині сфери
однаковий і рівний потенціалу
на поверхні сфери:
;
.
Заряджена сфера створює навколо себе таке поле, яке створював би точковий заряд (який дорівнює заряду, що знаходиться на сфері), поміщений в центр сфери.
Для
будемо мати:
;
.
Для
:
;
.
Обчислення:
;
;
;
.
Графіки відповідних залежностей мають вигляд:
Відповідь:
напруженість:
,
,
;
потенціал поля:
,
4.3. Електрон
відривається від середини металевої
нитки діаметром
і довжиною
,
на якій рівномірно розподілений заряд
.
Вважаючи початкову швидкість електрона
рівною нулю, визначити його енергію на
відстані
від нитки.
Дано:
|
СІ
|
Аналіз Енергія електрона дорівнює роботі сил електричного поля, затраченої на його переміщення. Для обчислень роботи необхідно заряд електрона помножити на різницю потенціалів точок початку і кінця шляху:
|
|
|
Оскільки шлях, пройдений електроном, значно менший довжини нитки, ми можемо використати вираз для різниці потенціалів двох точок у полі нескінченно довгого зарядженого циліндра:
,
(2)
де
– відстань точки з потенціалом
від осі циліндра;
–
відстань точки з потенціалом
від осі циліндра;
–
електрична стала;
лінійна
густина заряду;
.
(3)
В умовах завдання
,
тому з
рівнянь (1), (2) і (3) випливає:
.
Обчислення:
.
Часто енергію
частинок виражають у електрон-вольтах.
Так як
,
то
.
Відповідь: енергія
електрона дорівнює :
.
4.4. Визначити
густину зв'язаних зарядів на поверхні
скляної пластинки товщиною
,
яка заповнює проміжок між двома плоскими
електродами, до яких прикладена напруга
.
Дано:
|
Аналіз
Напруженість
|
|
Позначивши через
і
поверхневі густини зарядів пластин і
зв'язаних зарядів відповідно, використаємо
рівняння напруженості поля плоского
конденсатора:
;
,
(2)
де – електрична стала.
Підставимо значення і з рівнянь (2) в (1):
.
(3)
Оскільки напруженість поля двох різнойменних заряджених площин (поле плоского конденсатора):
,
то
,
де – відносна діелектрична проникність середовища.
Підставивши це значення в рівняння (3) і розв’язавши його відносно , отримаємо:
(4)
У рівняння (4) слід
підставити значення
,
отримане з умови однорідності поля.
Враховуючи, що
,
запишемо результат підстановки у формі:
.
Від’ємний знак відповідає тій обставині, що кожен зв'язаний заряд дотикається до заряду пластини протилежного знака.
Обчислення:
.
Відповідь: густина
зв’язних зарядів дорівнює
.
4.5. Всередині
плоского конденсатора з площею пластин
і
відстанню між ними
,
зарядженого до напруги
,
знаходиться скло, яке повністю заповнює
простір між електродами. Знайти приріст
енергії конденсатора, що виникає при
видаленні пластини. Зробити розрахунок
для двох умов: а) за допомогою джерела
струму на електродах підтримується
незмінна напруга, б) електроди відключені
від джерела струму до видалення пластини.
Дано:
|
Аналіз
Попередньо
обрахуємо енергію
де
|
|
отримаємо:
;
а) якщо напруга залишається незмінною, то при видаленні скла енергія конденсатора стає рівною:
.
Віднімаючи звідси енергію отримаємо:
.
Обчислення:
.
б) Якщо конденсатор відключений від джерела струму до видалення скляної пластинки, то різниця потенціалів після видалення діелектрика зміниться. Однак у цьому випадку залишиться незмінним заряд обкладинок, який може бути обчислений із співвідношення:
.
(3)
Енергію
конденсатора після видалення діелектрика
доцільно визначити з рівняння:
,
(4)
де ємність
.
(5)
З рівнянь (2), (3), (4), (5) отримаємо:
.
Віднімаючи звідси
,
знайдемо приріст енергії:
.
Обчислення:
.
Відповідь: приріст
енергії конденсатора, що виникає при
видаленні пластини: а)
;
б)
.
4.6. На кінцях
залізного провідника довжиною
з діаметром
ввімкненого в коло, напруга рівномірно
зростає від
до
за
.
Визначити кількість заряду, що пройшов
за цей час через провідник.
Дано:
|
Аналіз Внаслідок зміни напруги буде змінюватися сила струму . Як відомо:
звідки
|
- ? |
Оскільки умовами задачі задана напруга, а не сила струму, проведемо в рівнянні заміну:
,
тоді
.
(2)
Опір провідника дорівнює:
.
Так як
,
то
.
(3)
За умовою задачі залежність напруги від часу можна виразити таким рівнянням:
,
(4)
в якому постійну
можна визначити, якщо прийняти
при
:
.
(5)
Підставивши в
рівняння (2) функцію
з рівняння (4) проведемо інтегрування:
.
Підставимо сюди значення і з рівняння (5) і (3) відповідно, отримаємо:
.
Обчислення:
.
Відповідь: заряд,
що пройшов через провідник,
дорівнює
.
4.7. Три гальванічні
елементи з електрорушійними силами
,
і
та з внутрішніми опорами відповідно
,
і
з’єднані однойменними полюсами.
Визначити силу струму, що пройде через
кожний елемент.
Дано:
|
А
Так як напрям
струму в кожному з елементів нам
невідомий, припустимо, що вони скрізь
співпадають з напрямом е.р.с. Застосуємо
другий закон Кірхгофа до контурів
|
|
,
(1)
,
(2)
і перший закон Кірхгофа до будь-якого з вузлів:
.
(3)
З рівнянь (2) і (3):
;
.
(4)
З рівнянь (1) і (4) отримаємо:
.
Обчислення:
;
;
.
Суть від’ємного
значення
полягає в тому, що струм через третій
елемент іде в напрямку протилежному
тому, який вказано стрілкою на рисунку,
тобто в напрямку
.
Відповідь: сила
струму, що йде через кожний елемент
дорівнює
,
,
.
4.8. При нікелюванні
виробу його поверхня покривається шаром
нікелю товщиною
.
Визначити середню густину струму, якщо
нікелювання тривало
години.
Дано:
|
СІ
|
Аналіз Із формули об’єднаного закону Фарадея вираз для величини заряду, що пройшов через електроліт:
де
|
|
|
валентність, – атомна маса, – число Фарадея.
Підставивши сюди
,
де – густина нікелю, – площа поверхні, що нікелюється, отримаємо:
,
звідки
.
Обчислення:
.
Відповідь: середня
густина струму дорівнює
.
4.9. Два паралельних
нескінченно довгих провідника, по яким
в одному напрямі проходять струми по
,
розташовані на відстані
один від одного. Визначити напруженість
магнітного поля в точці, що знаходиться
на відстані
від одного провідника і
від другого.
Дано:
|
СІ
|
А
|
|
Для знаходження
напруженості магнітного поля
у вказаній точці
визначаємо
напрями векторів напруженості
і
полів, які створюються кожним провідником
окремо, та додамо їх геометрично (за
правилом паралелограма), тобто:
.
Числове значення
напруженості
може бути знайдено за теоремою косинусів:
,
(1)
де – кут між векторами і .
Значення
напруженостей
і
виражаємо відповідно через силу струму
та відстані
і
від провідників до точки
:
,
.
(2)
Підставимо вирази
(2) у вираз (1) та винесемо
за знак кореня, отримаємо:
.
(3)
Обчислимо
.
Зауважимо, що кут
між векторами
і
дорівнює куту
у трикутнику, утвореному струмами
(точки
і
)та
точкою
.
(як кути з відповідно перпендикулярними
сторонами). Тому за теоремою косинусів
запишемо:
,
де
–
відстань між провідниками. Звідси:
.
Обчислення:
,
.
Відповідь:
напруженість магнітного поля
.
4.10. Визначити
напруженість магнітного поля , що
створюється відрізком нескінченно
довгого прямого провідника в точці,
рівновіддаленій від кінців відрізка
та на відстані
від його середини. Сила струму, що
протікає по провіднику,
,
довжина відрізка
.
Дано:
|
СІ
|
Аналіз Для визначення напруженості магнітного поля, що створюється відрізком провідника, скористаємось законом Біо-Савара-Лапласа
|
|
|
д
е
– відстань
від середини елемента провідника
до
точки
,
–
кут між
напрямом струму в елементі провідника
і напрямом радіус-вектора
.
Радіус-вектор напрямлений від елемента
провідника до точки, в якій обчислюється
напруженість поля.
Виразимо і :
;
.
Підставивши ці співвідношення у вираз (1), отримаємо:
.
Проінтегруємо цей вираз:
.
Оскільки точка симетрична відносно відрізка провідника, то
.
З урахуванням цього
.
Із малюнка:
.
Остаточно
.
Обчислення:
.
Відповідь:
напруженість магнітного поля в точці
:
.
4.11. Після проходження
прискорюючої різниці потенціалів
електрон потрапляє в однорідне магнітне
поле напруженістю
.
Визначити радіус кривизни траєкторії
і частоту обертання електрона в магнітному
полі. Вектор швидкості перпендикулярний
лініям поля.
Дано:
|
Аналіз Радіус кривизни траєкторії електрона визначаємо із наступних міркувань: на рухомий в магнітному полі електрон діє сила Лоренца (дією сили тяжіння можна знехтувати, оскільки вона за порядком набагато менша). Оскільки сила Лоренца перпендикулярна до вектора швидкості, то |
|
,
або
,
(1)
де
–
заряд електрона,
–
його швидкість,
–
індукція магнітного поля,
–
маса електрона,
–
радіус кривизни траєкторії,
–
кут між напрямами вектора швидкості
і вектора індукції
.
В нашому випадку
,
тому
.
Із формули (1) визначаємо :
.
У цьому виразі
імпульс
можна знайти через кінетичну енергію
електрона, а вона, в свою чергу, визначається
через прискорюючу напругу
:
,
,
тоді
.
Індукція і напруженість магнітного поля у вакуумі пов’язані співвідношенням:
,
де
– магнітна
стала. Остаточно маємо:
.
Частота визначається через швидкість і радіус:
,
або
.
Обчислення:
.
.
Відповідь: радіус
кривизни траєкторії
,
частота обертання
.
4.12. В однорідному
магнітному полі з індукцією
рівномірно обертається рамка, яка має
витків. Площа рамки
.
Рамка здійснює
.
Визначте миттєве значення е.р.с., яке
відповідає куту повороту рамки в
.
Дано:
|
СІ
|
Аналіз При обертанні рамки в магнітному полі, в кожному її витку виникає е.р.с. індукції
Оскільки рамка
містить
|
|
.
(1)
З
нак
мінус у цих виразах вказує напрям е.р.с.
індукції за правилом Ленца: індукційний
струм напрямлений так, що викликає
протидію тому струму, який його викликав.
При обертанні
рамки магнітний потік
,
який пронизує рамку в момент часу
,
змінюється за законом:, де
–
магнітна індукція,
–
площа рамки,
– кут повороту рамки, який залежить від
частоти обертання:
.
Підставимо вираз для та у вираз (1) та про диференціюємо по , отримаємо:
.
Обчислення:
.
Відповідь: миттєве
значення е.р.с.
4.13.
На залізний стержень довжиною
і перерізом
намотаний в один шар дріт так, що кожен
сантиметр довжини стержня містить
витків. Визначте енергію магнітного
поля в осерді соленоїда, якщо сила струму
в обмотці
.
Дано:
|
СІ
|
Аналіз Енергія магнітного поля соленоїда з індукцією , по обмотці якого протікає струм , виражається:
|
|
Індуктивність
соленоїда залежить від числа витків,
що припадають на одиницю довжини
,
від об’єму осердя
і від магнітної проникності
осердя:
,
де
– магнітна стала.
Магнітну проникність виразимо із співвідношення між індукцією і напруженістю магнітного поля:
,
звідки
.
Залежність між і задається графічно:
Тоді енергія виражається:
.
Врахувавши, що
,
остаточно отримаємо:
.
Напруженість магнітного поля соленоїда можна знайти за формулою :
.
Обчислимо:
.
За графіком
знаходимо, що значенню напруженості
в залізі відповідає індукція, що дорівнює
.
Отримані значення підставимо у формулу для енергії та проведемо обчислення.
Обчислення:
.
Відповідь: енергія
магнітного поля в осерді соленоїда
4.14.
Максимальна напруга в коливальному
контурі, що складається із котушки
індуктивності
і конденсатора ємністю
,
рівна
,
активний опір котушки достатньо малий.
Знайти максимальне значення магнітного
потоку через площу окремого витка, якщо
число витків котушки
.
Дано:
|
СІ
|
Аналіз
В ідеальному
коливальному контурі напруга на
обкладках конденсатора і сила струму
в котушці змінюється за гармонічним
законом, але із зсувом по фазі на
|
|
,
.
Оскільки
,
а
,
то
,
тому
.
Магнітний потік, що пронизує кожен виток котушки, і струм пов’язані співвідношенням:
,
отже максимальне значення потоку:
.
Циклічна частота
виражається через ємність конденсатора
і індуктивність котушки :
,
тому
.
Обчислення:
.
Відповідь:
максимальний магнітний потік, що пронизує
кожен виток котушки
.
4.15. У колі змінного струму послідовно з’єднані котушка з активним опором і індуктивністю та конденсатор ємністю , яка може змінюватись. При якому значенні ємності потужність струму в колі буде максимальною? Визначити цю потужність.
Дано:
|
Аналіз Потужність в колі змінного струму визначається через діюче значення сили струму,
В свою чергу за законом Ома для змінного струму: |
|
,
де
– повний опір
кола ,
,
а діючі значення
струму і напруги та їх максимальні
значення пов’язані як
;
.
Тоді формула для потужності матиме
такий вигляд:
.
Максимальне значення потужності буде досягатись, коли реактивна складова опору:
,
тобто при
.
У цьому випадку:
.
Відповідь:
максимальна потужність
при ємності
.
4.16. Коливальний
контур, налаштований на довжину хвилі
,
має індуктивність
та активний опір
.
На скільки відсотків зменшиться енергія
цього контуру за час одного коливання?
(На протязі одного коливання струм можна
вважати синусоїдальним).
Дано:
|
Аналіз
Нехай у початковий
момент конденсатор цього контуру
заряджений до напруги
Втрати
енергії за час одного коливання
|
|
де
–
діюче значення струму,
–
період коливань.
Вважаючи в межах одного періоду коливання синусоїдальними:
,
де
–
максимальне значення напруги на
конденсаторі. Підставимо вираз для
у вираз для
:
,
врахувавши, що :
.
Тоді
.
Період коливань
пов’язаний з довжиною хвилі
і швидкістю поширення електромагнітних
хвиль
:
.
Остаточно матимемо:
.
Обчислення:
.
Відповідь: за один
період енергія зменшиться на
.

.
(1)
наліз
наліз