
- •Базова англійська граматика. Курс лекцій. Вступ
- •Розділ 1 Філософія англійської мови
- •Найчастіше вживані фразові дієслова (phrasal verbs):
- •Артикль (Article)
- •Сполучник (Conjunction)
- •Розділ 3 Повнозначні частини мови.
- •Іменник (Noun)
- •Прикметник (Adjective)
- •Дієслово (Verb)
- •5 Найчастіше вживаних модальних дієслів:
- •Дієприкметник (Participle)
- •Герундій (Gerund)
- •Займенник (Pronoun)
- •Числівник (Numeral)
- •Деякі сталі структури.
- •Розділ 5 Система англійських часів. Формули.
- •Indefinite (інша назва – Simple) – неозначений час – виражає регулярну дію, або констатацію факту, крім того, виражає також одноразову дію в минулому чи майбутньому.
- •Теперішня дія – Present Indefinite.
- •Минула дія – Past Indefinite.
- •Майбутня дія – Future Indefinite.
- •Теперішня дія – Present Continuous
- •Минула дія – Past Continuous
- •Майбутня дія – Future Continuous
- •Підсумок по часах
- •Розділ 6 Узгодження часів та пасивний стан
- •Пояснення №1
- •Пояснення №2
- •Пояснення №3
- •Хто/що є зроблено (був, буде, та ін.)
- •Розділ 7 Безособові речення. Інфінітивні комплекси.
- •Розділ 8 Умовність (conditionals)
- •Розділ 10 Чи можна порушувати?
Розділ 1 Філософія англійської мови
Філософія… Яка ж тут філософія? На перший погляд, так можна подумати. Насправді під філософією мови розуміється принцип будови мови, ключові алгоритми функціонування, знаючи які, можна засвоювати мовні явища на лету, підхоплювати їх у ситуаціях практичного мовлення, навіть не розуміючи, чому воно так, але твердо відчуваючи, що так правильно.
Це явище часто спостерігають на собі філологи, коли, знаючи, наприклад, англійську мову, починають вивчати німецьку, чи французьку. Або українець, який засвоює польську мову, відчуває, з якою легкістю це йому дається, як він впізнає щось, що йому звідкись добре знайоме, відчуває інтуїтивно якусь структуру, яку ніби давно знає. Те саме можна сказати про музиканта, який добре володіє своїм інструментом. Можу вас запевнити – він зможе зіграти практично на будь-якому інструменті, достатньо 15-20 хвилин вправляння. Звичайно, це не буде майстерна гра, але більш-менш нормально воно буде звучати. Бо музика, ноти, принцип гри – все те саме. Ну а кнопки інакші – ну що ж, до цього швидко звикається. Такі приклади знаходяться у великій кількості. Можна привести і приклад, з яким знайомі практично всі читачі: користування мобільним телефоном. Ви, допустимо, маєте Nokia, і вмієте користуватися типовим її інтерфейсом. Наскільки швидко ви зорієнтуєтесь, якщо вам в руки потрапить Samsung, або Sony Ericsson, або LG? Не сумніваюсь – ви будете впевнено користуватись новим телефоном вже через 5 хвилин, навіть якщо там інакший інтерфейс, бо принцип роботи аналогічний і вам інтуїтивно зрозумілий, тому ви швидко призвичаюєтесь. То чому ж не можна так само швидко призвичаїтися до мови? Скажете, що це тому, що ви вже вмієте користуватися одним телефоном, а от мови не знаєте, щоб так само... Та ні, знаєте ви як мінімум одну мову – свою рідну! Отже, по аналогії, можете вивчити і інші мови.
Таким чином я стверджую: мова – це не предмет, це не дисципліна! Мова – це ЗАСІБ СПІЛКУВАННЯ!!! Абсолютна більшість людей вчать мову з метою говорити нею і розуміти її, але аж ніяк не з метою знати правила, термінологію і вміти складати прості заїжджені речення. Але коли одержують кінцевий результат, то часто виявляється, що вийшов якраз другий варіант. А вся справа в тому, що Ви ніколи не вивчите мову, поки будете підходити до неї і вважати її навчальним предметом (дисципліною). Ви завчите багато інформації ПРО мову, її будову, структуру, набір слів, навіть почнете трохи орієнтуватися в методиці її вивчення, будете здатними говорити і розуміти прості речення в знайомих ситуаціях, але реально, природньо, спонтанно говорити не зможете. Якщо ж ви будете розглядати мову як засіб спілкування, ви, можливо, будете мало що знати про мову, але зможете нею говорити спонтанно у будь-якій ситуації, тобто ціль існування мови буде досягнута. І саме таку практичну ціль – говорити і розуміти – я ставлю перед собою чи перед студентами, ту саму ціль переслідує і написання даного посібника.
Можу вас запевнити ще в одному: англійська мова (як і багато інших мов) значно простіша, ніж може здаватися тому, хто її не знає. Хтось може подумати: «Я її так не вивчу, то не може бути так просто, там якісь тонкощі пропустяться»… Але ж і ви не філологи-«англійці», і вам тонкощі не потрібні. Те, що пропуститься, не має суттєвого значення для володіння мовою на розмовному рівні, до того ж практичним шляхом ви оволодієте мовою значно природніше, швидше і легше, ніж класичним шляхом. Але запам’ятайте важливу умову: щоб був швидкий результат – займатись мовою треба інтенсивно і регулярно!
У зв’язку з вищесказаним напрошується питання: чому ситуація залишається такою, як є.
Можливо, корінь проблеми лежить у постановці мети, у ставленні до задачі вивчити мову. Можливо, це комплекс, набутий під час шкільного навчання, коли іноземна мова сприймалася як предмет, як дисципліна, і, як наслідок, вона продовжує так сприйматися у ВУЗі. Такі випадки все ще часті і на сьогоднішній день. Багато студентів вчать теорію за підручниками і в результаті мовою реально не володіють.
Інша проблема однозначно в мотивації до вивчення мови. Поки людина не захоче сама, ніхто і нічого не змусить її вивчити мову в повноцінному сенсі слова.
Ну що ж, перейдемо тепер власне до філософії (хоча і вищесказане теж філософія). Що варто знати українцю, який не є філологом, і хоче вивчити англійську мову – виділимо ключові тези і опишемо їх за допомогою порівняння і аналогій з українською мовою. Твердо запам’ятайте ці 7 правил:
Порядок слів. В українській та англійській мовах слова (частини мови), фрази, члени речення в своїй більшості аналогічні, але відрізняється принцип порядку слів – в англійській мові порядок слів у розповідному реченні в нормі прямий: підмет-присудок-додаток-обставина. Цей порядок зберігається незалежно від того, чи речення просте, чи складне, головне, чи підрядне.
Формули. Англійська мова аналітична, відповідно всі граматичні конструкції вписуються у стандартні формули. Речення будуються за формулами завдяки сталому порядку слів. Формул багато, але вони аналогічні, побудовані за типовими принципами. Достатньо пам’ятати формули чи хоча би принцип для правильності побудови речень.
Мінімум закінчень. В англійській мові закінчення у словах з’являються лише в декількох визначених випадках (множина іменників – закінчення s, минулий час дієслова – закінчення ed, ступені порівняння прикметників – er, est, дієприкметник – ing, ed). Ніяких відмінкових, родових чи особових закінчень (за винятком закінчення s в 3 особі однини Present Indefinite та особових займенників) нема ні в яких частинах мови.
Для прикладу, я не раз стикався з фактом, що студенти знають, як буде англійською той, ці і т.п., але в декого починається ступор, коли треба сказати того, цих, цими і т.п. Причина ступору – незнання цього правила. Насправді відмінок не має значення, і той-того-тим-тому в англійській мові буде виражено одним і тим самим займенником that без всяких змін і відмінювань. Буває і зворотня ситуація: студентці попалося слово asked, і вона сказала, що не може знайти його в словнику, і тому не знає, що воно означає. Очевидно, що вона забула, що ed – це просто закінчення дієслова у минулому часі, і в словнику слід шукати це саме слово, але без закінчення – ask.
Одне заперечення. В англійській мові неможлива наявність двох чи більше заперечень в межах одного простого заперечного речення. Наприклад, українське речення – він нічого не розповів – містить 2 заперечення – нічого і не розповів. В англійському реченні мусить бути тільки одне заперечення, тому воно може звучати або He didn’t tell anything (він не розповів що-небудь), або he told nothing (він розповів нічого). Цього правила слід завжди дотримуватися.
2 майбутні дії в складнопідрядному реченні. В англійській мові є загальний принцип: у складнопідрядних реченнях, в яких обидві частини речення – і головна, і підрядна, виражають майбутню дію, головне речення вживається в одному з майбутніх часів (час вибирається залежно від змісту речення – Indefinite, Continuous, Perfect), а підрядне – в одному з теперішніх.
Питання і заперечення - допоміжні дієслова. Питальна і заперечна форма утворюється в більшості випадків за допомогою допоміжних дієслів, які ставляться для питання перед підметом, а для заперечення разом з часткою not після підмета. Які саме це будуть допоміжні дієслова – визначається формулами залежно від часу, в якому вжито речення. У багатьох формулах вже в розповідній формі міститься допоміжне дієслово (Continuous, Perfect, Future Indefinite), яке розташовується після підмета.
Якщо присудок виражений словом, яке для питальної-заперечної форми не потребує вживання допоміжних дієслів (модальні дієслова, дієслово be), то це слово функціонує аналогічно допоміжному дієслову – для питальної форми воно ставиться перед підметом, а для заперечення разом з часткою not після підмета. Важлива деталь – якщо розповідне речення містить більш ніж 1 допоміжне дієслово, то питальна і заперечна форми будуть утворюватись тільки тим допоміжним дієсловом, яке стоїть першим по рахунку.
Гнучкість в мисленні. Не можна бути прив’язаним догматично до норм побудови речень в рідній мові. Деякі цілком правильні і грамотні англійські структури при буквальному дослівному перекладі на українську будуть звучати безглуздо і смішно, тому для багатьох студентів одним з головних завдань є здатність переключитися в іншу систему координат, і під час розмови англійською прийняти англійські структури як нормальні, якими би безглуздими вони не здавались за умови буквального їх перекладу на українську мову. Просто треба зрозуміти, що англійці передають особливості дії, вираженої в реченні, через неприродні для нас конструкції речень і прийменники, а ми передаємо особливості дії через неприродній для них порядок слів і закінчення. Англійці не винні, просто так склалося історично, так у них мова влаштована.
На мій погляд, вивчення мови, і зокрема граматики, слід починати з усвідомлення цих фундаментальних правил. Це маяк, компас і карта, за їх допомогою завжди можна визначити правильний напрямок і уникнути грубих помилок. Для того, хто зрозумів філософію мови, засвоєння решти граматики – справа техніки. І зараз ми якраз до тої техніки переходимо.
Розділ 2
Службові частини мови
(auxiliary, functional parts of speech)
До службових частин мови в англійській мові слід віднести прийменники, артиклі, сполучники.
Прийменник (Preposition):
Прийменників в англійській мові не так вже й багато, в чіткі правила їх вживання не вкладається, тому рекомендується просто запам’ятати їх усі.
Основні значення
In – в (всередині)
On – на (поверхні)
At – біля
To – до (в напрямку)
Into – в (проникнення всередину)
Out – з (рух зсередини назовні)
Near – біля
From – від, з (рух від чогось чи когось у фізичному чи часовому сенсі)
Under / below – під
Over / above – над
Up / down – вгору / вниз
Behind – за, позаду
Between – між
In front of – перед, навпроти
Around – навколо
Through – крізь, через
Across – через (перетинати якусь площу, смугу, наприклад переходити дорогу)
Away – геть, далеко
Off – з (виражає зміщення, усунення, видалення чогось чи когось з певної поверхні,
або місця. Go off the road – з’їхати з дороги. Найчастіше вживається
у складі фразового дієслова)
Of – допомагає виразити відношення, характерні для родового відмінка. The door of
my house двері (чого?) мого будинку, one of my friends – один з (кого?) моїх друзів
By – повз; біля; також допомагає виразити відношення, характерні для орудного відмінка, якщо дія виконується живою істотою.
(Ким?) – by me - мною, також може означати до (певного моменту), біля, поряд
Before – перед (в сенсі часової послідовності)
After – після
Till – до (до певного терміну, моменту)
Until – до, поки не
Unless – якщо не
About – про; приблизно
With – з (з кимось або чимось)
Without – без
For – для; протягом, за (щось).
Це основні значення прийменників, однак вони можуть мати і інше значення, якщо вживаються в певних сталих ситуаціях, у сталих зв’язках з певними словами, а також коли формують фразові дієслова. Також часто буває так, що в силу відмінностей між українською та англійською мовами при перекладі прийменник, який був присутній, зникає в перекладеному варіанті, або навпаки з’являється. Такі моменти не піддаються ніякому узагальнюючому правилу, тому єдиний спосіб оволодіти прийменниками – вивчити їх напам’ять, і запам’ятовувати якомога більше сталих ситуацій вживання прийменників та якомога більше фразових дієслів.
Основні сталі випадки вживання прийменників у комбінації з іншими словами:
In вживається з місяцями, роками, століттями – in September, in 1985, in the 20th century – у вересні, в 1985 році, в 20 столітті.
in time – вчасно (в потрібний момент)
in advance – заздалегідь
in (a day) – через (день)
in order to – для того щоб
in English – англійською мовою
On вживається з днями, датами, які виражають день – on Monday – в понеділок, on the 25th of November – 25-го листопада. Також часто при самостійному вживанні може означати «включено» (так само як прийменник off може означати «виключено»).
On time – вчасно (на конкретну годину)
On foot - пішки
on the spot – спонтанно
At вживається з часом (годиною) – at 5 o’clock, з навчальним закладом, якщо мова про те, що ви в ньому вчитеся, а не про те, що перебуваєте в приміщенні фізично – at school, at the college.
At work – на роботі
At home – вдома
At daytime – в денний час
At night – вночі
At last – нарешті
At least – принаймні
Laugh at – сміятися з
Shout at – кричати на
Показовий випадок: в українській мові у трьох словосполученнях один і той же прийменник, а в англійській мові у тих самих словосполученнях три різні прийменники, і прямого перекладу прийменника на – on серед них нема. Запам’ятайте ці словосполучення.
Йти на лекцію – go to the lecture
Бути на лекції – be at the lecture
Запізнитись на лекцію – be late for the lecture
Яскравий приклад? Тому перед тим, як перекладати прийменник на англійську мову дослівно, задумайтесь, чи не являється даний випадок сталою ситуацією.
By вживається з усіма видами транспорту (by bus – автобусом, by train – поїздом)
With вживається для вираження оперування якимсь інструментом (неістотою): write with a pen –писати ручкою, dig with a spade – копати лопатою.
Також be angry with somebody – бути злим на когось.
To ще раз нагадую, що цей прийменник виражає напрямок руху до чогось, тому його слід вживати у відповідних ситуаціях: go to Kyiv, go to school (їхати до Києва, йти до школи) і т.п. Нагадую тому, що багато студентів допускають помилку – грубу кальку-русизм, вживаючи в аналогічних словосполученнях in замість to.
Слово arrive у значенні «прибувати до» може вживатися з двома прийменниками:
Arrive at – прибувати до всього, що менше від міста (населеного пункту) – вокзал, станція, офіс і т.п.
Arrive in – прибувати до міста (населеного пункту), і всього, що більше від міста – країну, континент і т.п.
Слово listen у значенні «слухати щось» вживається з прийменником to, хоча в українській мові аналогічний прийменник відсутній: listen to the radio – слухати радіо.
Є цілий ряд слів, які в англійській мові вживаються без супроводжуючого прийменника, а в українській мові прийменник присутній. Ось основні з них:
Home – (в значенні «додому»). Go home – йти додому.
Enter – заходити в (середину), поступати ( в навчальний заклад): enter the college – поступити в коледж, enter the hall – зайти в зал.
Play – грати в ігри, в т.ч. спортивні, грати на музичному інструменті. Play the piano – грати на піаніно, play football – грати в футбол. Зверніть увагу, що якщо грати на музичному інструменті, то перед назвою інструмента потрібен артикль the.
Climb – лізти на щось. Climb the tree – лізти на дерево.
Approach – наближатись до чогось. Аapproach the shore – наближатись до берега.
Звісно, це лише основні, а далеко не всі комбінації слів і прийменників, але показати їх всі – це завдання окремого посібника.