Пояснення №3
(візуальний додаток – формула – «рейки»)
-
Теперішня дія
Past Indefinite (або Continuous)
______ ======ed(2ф)
(або: ______ was/were ======ing)
Минула дія
Past Perfect ____
had ===ed(3ф)
Майбутня дія
Future-in-the-Past ____
would ====
Наш паровоз їде знизу, по головному реченні, яке знаходиться у Past Indefinite, доїжджає до роздоріжжя, звідки розходяться три підрядні речення, і треба правильно перевести стрілку, щоб паровоз приїхав туди, куди треба.
А куди нам треба? Залежно від дії підрядного речення: якщо ми маємо в ньому минулу дію (Вона сказала, що кролик втік), то їдемо наліво, якщо теперішню (вона сказала, що кролик втікає), то їдемо прямо, і якщо майбутню (вона сказала, що кролик втече), то їдемо направо. Речення утворюємо, вживаючи часові форми за вказаними на схемі формулами.
Для повноти картини хотілося б згадати про такі типові завдання для домашньої чи контрольної роботи, як перетворення прямої мови в непряму. Суть завдання зводиться до того, що дається речення з прямою мовою, наприклад: She said: “The rabbit escaped”.
По-перше, нагадаю, що та частина, яка була прямою мовою, при перетворенні стає підрядним реченням.
По-друге, ваша задача:
з’ясувати, яку дію виражає підрядне речення (в даному випадку минулу одноразову);
керуючись вищеописаними правилами і схемами, визначити, в якому часі має бути підрядне речення (у даному випадку минула дія – їдемо наліво, вживаємо Past Perfect);
додавши необхідний сполучник (у даному випадку що – that, необов’язковий до вживання) здійснити переклад речення. Здійснивши зазначені дії, одержуємо результат: she said (that) the rabbit had escaped.
Інший приклад: He asked: “When did she do it?” Пряма мова виражає минулу одноразову дію, значить, знову їдемо наліво, одержуємо Past Perfect у підрядному реченні, не забуваємо, що при такому перетворенні питальна пряма мова стає розповідною непрямою мовою з відповідним (розповідним) порядком слів. Перетворений варіант: He asked when she had done it.
Ще приклад: She asked: “Will you come?” Пряма мова виражає майбутню одноразову дію, значить, їдемо направо, додаємо сполучник «чи» - if, змінюємо питальну конструкцію (порядок слів) прямої мови на розповідну і по формулах одержуємо результат: she asked if you would come.
І останній приклад: She asked: “What are you doing?” Пряма мова виражає теперішню тривалу дію, значить, їдемо прямо, вживаємо Past Continuous, змінюємо порядок слів, підставляємо речення у відповідну формулу і одержуємо результат: she asked what you were doing.
Виняток з даного принципу перетворення прямої мови в непряму складають випадки, у яких пряма мова вжита в наказовій формі. Наприклад: He asked: “Clean the room!” Вийти з цієї ситуації досить просто: ніякого узгодження тут не потрібно, просто ця пряма мова буде виражена інфінітивом у формі складеного присудка: He asked to clean the room.
У випадку заперечної наказової форми – He asked: “Don’t clean the room!” – при перетворенні в непряму мову don’t зникає, але просто додається частка not: He asked not to clean the room.
She said: “Tell me all about it!” Тут той самий випадок, тільки трішки ускладнений тим, що треба перетворити ще один займенник me. У прямій мові сказано «скажи мені...», ну а в непрямій, відповідно, змінимо на «розказати їй»: she said to tell her all about it.
Тепер поговоримо про другий тип узгодження часів.
Це узгодження є явно простішим, ніж попереднє, і відбувається у складнопідрядних реченнях, у яких і головне, і підрядне речення виражають майбутню дію, і з’єднані вони між собою найчастіше сполучниками if, when, as soon as, before, after. Про це явище ми вже згадували, коли говорили про філософію англійської мови і знайомилися з 7-ма базовими принципами англійської граматики. Так склалось історично, що воно є типовим для англійської мови.
Отже, суть явища в тому, що головне речення буде вжито в одному з майбутніх часів (залежно від типу дії), а підрядне в одному з теперішніх (залежно від типу дії).
Наприклад: Якщо ви прийдете, я вам розповім. Головне речення – я вам розповім, відповідно, воно буде вжито в майбутній конструкції, в даному випадку це проста одноразова дія, тому буде вжитий Future Indefinite – I will tell you. Підрядне речення – якщо ви прийдете, буде вжито в теперішній конструкції, в даному випадку це одноразова дія, тому буде вжито Present Indefinite – If you come. Правильний переклад - If you come, I will tell you, або I will tell you if you come. Як бачите, головне і підрядне речення можна міняти місцями, речення при цьому залишається граматично коректним.
Ще приклади: Коли ви будете грати у футбол, я до вас підійду. Знаходимо головне речення – я до вас підійду, визначаємо тип дії – вона одноразова, вирішуємо, що будемо тут вживати – Future Indefinite – I will come up to you. Те саме з підрядним: коли ви будете грати у футбол – знаємо, що нам треба вжити якийсь з теперішніх часів, визначаємо тип дії – вона тривала (будете грати – явно відчувається тривалість), значить, будемо вживати Present Continuous – when you are playing football. Правильний переклад – I will come up to you when you are playing football.
Він поверне книжку, після того як прочитає її. Головне речення – він поверне книжку, тип дії – одноразова майбутня, тому вживаємо Future Indefinite. Підрядне речення – після того як прочитає її, тип дії – доконана, (оскільки тут відчувається завершеність, віддасть він книжку тоді, коли вона вже буде прочитана, тобто коли вже буде результат роботи з тою книжкою), пам’ятаємо, що це має бути Present, тому, згідно з правилом, вживаємо Present Perfect. Правильний переклад – He will return the book after he has read it. Принагідно нагадаємо, що після того як перекладається одним словом – after. Так само до того як - before.
Пасивний стан
Давайте зразу запам’ятаємо, що пасивний стан – це НЕ ЧАС! Це стан, при якому підмет є НЕ суб’єктом, а об’єктом дії. Тобто підмет в реченні є, але він не виконує ту дію, яка виражена присудком, а хтось інший виконує цю дію над підметом. Відповідно, пасивний стан може бути вжитий майже з усіма вже відомими часами, або іншими словами, майже всі часи (крім Future Continuous i Perfect Continuous), можуть вживатися як в активному стані, так і в пасивному стані. Ви можете кликати, і бути покликаними, виганяти, і бути вигнаними – граматичний час від цього не міняється, а міняється стан. В англійській мові у значно більшій кількості випадків, ніж в українській мові, можна утворити з активного речення пасивне. Пасивний стан є часто і широко вживаним явищем.
Приклади пасивного стану: Цей велосипед (є, був) відремонтований. Очевидно, що він сам себе не ремонтував, хтось інший його відремонтував, тому це явище і називається пасивний стан, бо хтось інший виконав над ним дію. Але підметом є слово велосипед, присудком – дієслівна зв’язка є (був) відремонтований (хоча слово є в українській мові в теперішньому часі, як правило, не вживається у подібних конструкціях, але воно завжди мається на увазі). Це саме речення в активному стані – Він відремонтував цей велосипед
Тобто, пасивна конструкція завжди буде мати вигляд типу
хто/що є (був, буде) зроблено.
Часто нашій людині може бути чужа і незрозуміла їхня цілком природня пасивна конструкція типу він був сказаний, вона буде дана (зрозумілим для нас формулюванням буде йому сказали, їй дадуть – ми так говоримо, без підмета, але для англійців так неприйнятно, там має бути підмет і присудок), або навіть він є будучий казаний (по нашому йому говорять), вона має буття дана (по нашому їй дали) – тут просто різні типи дії і різні часи. Водночас ми цілком природно сприймаємо конструкцію типу вправа була написана, бо так можна і в українській мові казати. А насправді між фразами він був сказаний, і вправа була написана жодної різниці нема – для англомовної людини це абсолютно ідентичні за структурою речення. Для того, хто зрозуміє цей важливий і водночас простий момент, увесь пасивний стан стане зрозумілим, або навіть примітивно простим. І цю простоту ніяк не ускладнює те, що речення може бути складнопідрядним, пасивна конструкція може бути у складі якоїсь іншої структури – конструкція залишається стабільною:
хто/що є (був, буде) зроблено.
Очевидно, що для правильного утворення речень потрібно знати формули. То як же утворюється пасивний стан? Принцип дуже простий: за допомогою дієслова to be у відповідній формі. Речення у пасивному стані не відрізняється вжитим часом від речення в активному стані, основна відмінність – поява у пасивному стані дієслова be у відповідній формі перед присудком, а також те, що присудок буде у формі participle 2 (тобто дієприкметник пасивного стану, який, як відомо, утворюється шляхом додавання закінчення ed до правильного дієслова, або використання третьої форми з таблички неправильних дієслів).
Якщо уважно приглянутись, то стає очевидним, що при утворенні різних часів в пасивній конструкції змінюється тільки дієслово be. Всі інші елементи (хто/що і зроблено) залишаються незмінними.