5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.

5.1. Підготовчий етап.

На початку заняття визначається початковий рівень знань студентів за темою. Кожен студент одержує стандартизовані тестові завдання.

5.2. Основний етап – Студенти виконують індивідуальні завдання (приклади завдань наведені в додатку № 6.2), використовуючи додатки №8)

Перед студентом ставиться завдання охарактеризувати чинники, які впливають на формування санітарно-епідеміологічної обстановки в осередку надзвичайної ситуації. Запропонувати заходи із санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення населення в осередку природних і техногенних катастроф.

Виконання кожного завдання обговорюється зі студентами.

5.3. Заключний етап.

Оцінюється поточна діяльність кожного студента упродовж заняття, проводиться аналіз успішності студентів, оголошується оцінка діяльності кожного студента і виставляється у журнал обліку відвідувань і успішності студентів. Староста групи одночасно заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, викладач завіряє їх своїм підписом.

Інформування студентів про тему наступного заняття і методичні прийоми щодо підготовки до нього.

6. Додатки. Засоби для контролю:

6.1. Контрольні питання:

1. Організаційні основи санітарно-гігієнічного забезпечення населення в осередку природних і техногенних катастроф.

2. Організаційні основи протиепідемічного забезпечення населення в осередку природних і техногенних катастроф.

3. Державна надзвичайна протиепідемічна комісія, її завдання.

4.Структура Державної надзвичайної протиепідемічної комісії та організація роботи в умовах надзвичайної ситуації.

6.2. Тестові завдання.

1. Протиепідемічне забезпечення в районах надзвичайних ситуацій включає:

1. Дотримання протиепідемічного режиму на об’єктах економіки, на транспорті, в кінотеатрах тощо.

2. Проведення медичного огляду персоналу інфекційних відділень лікарень, щеплень особового складу аварійно-рятувальних формувань.

3. Дотримання протиепідемічного режиму на етапі медичної евакуації з метою попередження заносу інфекції на наступний етап.

4. Проведення санітарного нагляду за умовами розміщення населення.

5. Проведення санітарного нагляду за умовами харчуванням, водопостачанням, умовами виробничої діяльності та лазнево-пральним обслуговуванням.

2. Санітарно-гігієнічне забезпечення населення - це:

1. Комплекс заходів, що проводиться з метою поліпшення життя людей, покращення умов праці та соціального благополуччя.

2. Комплекс заходів, що проводяться з метою збереження здоров’я населення, підтримки його працездатності та забезпечення санітарно-гігієнічного благополуччя.

3. Комплекс заходів, які проводяться в зоні НС з метою зменшення рівня захворюваності серед дітей та жінок та покращення умов працездатності.

4. Комплекс заходів, що проводяться з метою локалізації та ліквідації осередку бактеріального ураження.

5. Комплекс заходів, що проводяться з метою локалізації та ліквідації осередку хімічного та радіаційного ураження.

3. Фактори, що впливають на формування санітарно-епідемічної обстановки в осередку надзвичайної ситуації:

1. Інтенсивна міграція та психічний стрес серед населення, санітарно-епідемічний стан території НС, руйнування об’єктів економіки та житлово-комунальної сфери.

2. Кількість постраждалих, ступінь тяжкості, проведення заходів, пора року та доби

3. Фізичний і психічний стан людей, достатнє харчування, технічний стан транспорту для евакуації постраждалих

4. Забезпеченість медичним майном та технікою, своєчасне надання першої медичної допомоги.

5. Забезпеченість високоякісними харчовими продуктами.

4.Епідемічний осередок – це:

1. Територія, на якій відсутні джерела якісної питної води.

2. Райони розміщення закладів охорони здоров’я.

3. Територія, на якій у певних часових і просторових межах відбулося зараження людей збудниками інфекційних захворювань і набуло масового характеру поширення інфекційних захворювань.

4. Територія, на якій санітарно-епідемічний стан оцінено як “нестійкий”.

5. Територія, оцінка стану якої дозволяє зробити висновок про можливість виникнення на ній ендемічних хвороб в зв’язку з певним вмістом хімічних речовин в ґрунті та воді.

5. Факторами, що сприяють виникненню епідемічних осередків є:

1. Наявність в зонах НС великої кількості людей, тварин, комах тощо.

2. Погані погодні умови.

3. Несправна система енергопостачання, пошкодження закладів охорони здоров’я та житлово-комунальних об’єктів, тощо.

4. Наявність в зонах НС неізольованих інфекційних хворих, контакти з інфекційними хворими, довкілля, що небезпечне для зараження людей.

5. зниження імунітету у населення.

6. Медичному персоналу під час роботи в зоні суворого протиепідемічного режиму забороняється:

1. Виходити із приміщень на територію і в господарські служби перевдягаючі захисний одяг.

2. Обмежувати контакти хворих з відвідувачами.

3. Проводити зайву дезинфекцію.

4. Проводити вологе прибирання з детергентами.

5. Їсти, пити воду, палити, користуватись туалетом.

7. Медичному персоналу під час роботи в зоні суворого протиепідемічного режиму забороняється:

1. Виходити із приміщень на територію і в господарські служби перевдягаючі захисний одяг.

2. Виносити із відділення зони різні предмети без попередньої дезінфекції.

3. Обмежувати контакти хворих з відвідувачами.

4. Проводити зайву дезинфекцію.

5. Проводити вологе прибирання з детергентами.