- •Організація комп'ютерних мереж Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт
- •6.080400 - "Програмне забезпечення автоматизованих систем"
- •Анотація
- •Лабораторна робота № 1 Побудова однорангової мережі
- •Лабораторна робота № 2 Розділення мереж на підмережі
- •Лабораторна робота № 3 Використання утиліт tcp/ip в технології Fast Ethernet
- •Ping призначення
- •Лабораторна робота № 4 Використання утиліт tcp/ip в технології Fast Ethernet
- •Лабораторна робота № 5 Використання утиліт tcp/ip в технології Fast Ethernet
- •Лабораторна робота № 6 Використання мережевих команд Windows хр в технології Fast Ethernet
- •Лабораторна робота № 7 Реєстрація робочої станції в домені.
- •Лабораторна робота № 8 Оцінювання продуктивності мережі
- •Лабораторна робота № 9 Контролер домену. Ролі сервера.
- •Лабораторна робота № 10 Ролі сервера. Proxy-сервер
- •Лабораторна робота № 11 Ролі сервера. Web-сервер
- •Лабораторна робота № 12 Ролі сервера. Web-сервер
- •Лабораторна робота № 13 Ролі сервера. Файловий сервер та Print-сервер
- •Лабораторна робота № 14 Основні засоби навігації NetCracker Professional
- •1. Запуск додатку NetCracker Professional
- •2. Відкрити файл (.Net) NetCracker Professional
- •3. Визначення типів зв’язків пристроїв проекту
- •4. Запуск анімації проекту.
- •5. Деталізація контейнерного об’єкту
- •6. Перевірка протоколу маршрутизації
- •7. Визначення характеристик пакетів
- •8. Створення вигинів в зв’язках пристроїв і об’єктів
- •9. Додавання та видалення модулів пристроїв
- •10. Перейменування сайту
- •Лабораторна робота № 15 Створення нового проекту NetCracker Professional.
- •1. Вибір і переміщення пристроїв у вікно проекту засобами браузера пристроїв
- •2. Вибір і установка мережевих адаптерів.
- •3. Установка зв’язків між пристроями
- •4. Визначення типів зв’язків пристроїв
- •5. Визначення профілів трафіків
- •6. Вибір кольору заднього плану проекту
- •7. Перегляд профілів трафіку
- •8. Додати і видалити стекові (нарощувані в стек) пристрої
- •9. Збереження проекту
- •10. Створіть проект мережі класу, в якому Ви проводите лабораторні роботи.
- •Рекомендована література
Лабораторна робота № 3 Використання утиліт tcp/ip в технології Fast Ethernet
Мета: Отримати загальне уявлення про принципи використання утиліт TCP/IP
Теоретичні відомості:
TCP/IP став найпоширенішим стеком протоколів в мережевій індустрії, і багато задач адміністрування мережі і виявлення несправностей містять роботу з різними елементами цих протоколів.
Утиліта Ping поза сумнівом є найпоширенішим засобом діагностики TCP/IP і включена практично в кожну реалізацію протоколів TCP/IP. Ping працює, передаючи послідовність повідомлень Echo Request (Запит відгуку) по вказаній IP-адресі за допомогою протоколу ІСМР (Internet Control Message Protocol, Протокол контролю повідомлень в Інтернеті). Коли система, що використовує цю IP-адресу, приймає повідомлення, вона створює повідомлення Echo Reply у відповідь на кожен запит Echo Request і передає його назад відправнику. ICMP є TCP/IP-протоколом з декількома десятками типів повідомлень, які виконують різні функції діагностики і передачі звітів про помилки. Повідомлення ICMP переносяться безпосередньо усередині IP-дейтаграмм. Протокол Транспортного рівня не задіюється, тому успішне завершення тесту Ping говорить про те, що стек протоколів нижче за Мережевий рівень функціонує правильно. Якщо відправляюча повідомлення Echo Request система не одержує на них відгуків, то щось не так з відправляючою або приймаючою системою, або мережевим з’єднанням між ними. Якщо програма Ping реалізована у вигляді утиліти командної стрічки, для виконання тесту Ping слід використовувати наступний синтаксис:
Ping призначення
де призначення є змінною, яку слід замінити ім’ям або IP-адресою іншої системи в мережі. Система призначення може бути ідентифікована її IP-адресою або ім’ям у випадку, якщо присутній відповідний механізм, що дозволяє транслювати імена в IP-адреси. Це означає, що можна використовувати хост-ім’я для вказівки системи призначення, якщо для того, щоб дозволяти, імена існує DNS-сервер або файл HOSTS. У мережах Windows також можна використовувати NETBIOS -імена, покладаючись на будь-який стандартний механізм для їх дозволу, такий як сервери WINS, широкомовні передачі або файл LMHOSTS.
Ping має інше діагностичне застосування крім визначення, чи існує система і чи працює вона. Якщо тест Ping з використанням IP-адреси проходить успішно, а Ping з вказівкою імені системи закінчується невдачею, то проблема полягає в збої, що виникає в процесі дозволу імені. При спробі взаємодії з інтернет-сайтом це свідчить про те, що проблема або з конфігурацією DNS-серверу, заданої на робочій станції, або з самим DNS-сервером. Якщо тест Ping для систем в локальній мережі проходить успішно, а для систем в Інтернеті закінчується невдачею, то проблема або з установкою шлюзу за умовчанням в конфігурації робочої станції, або в з’єднанні з Інтернетом.
Відправка команди Ping за адресою зворотного зв’язку системи (127.0.0.1) з’ясовує працездатність стека протоколів TCP/IP, але не є адекватним способом перевірити роботу мережевого адаптера, оскільки трафік, відправлений за цією адресою, розповсюджується вниз по стеку протоколів тільки до Транспортного рівня мережі і повертається назад, навіть не покидаючи комп’ютер через мережевий адаптер.
У більшості реалізацій Ping дозволяє задавати в командному рядку додаткові параметри, щоб змінити розмір і кількість повідомлень Echo Request, переданих однією командою Ping, а також робочі характеристики. У програмі Ping.exe для Windows, наприклад, існують наступні параметри:
PING [-t] [-a] [-n число] [-1 розмір] [-f] [-і TTL] [-v TOS] [-г число] [-s число] [[-j список_вузлів] І [-k список_вузлів]] [-w тайм-аут] призначення
-t. Визначає відправку пакетів на вказаний вузол до команди переривання від користувача (комбінація клавіш <Ctrl>+<C>).
-а. Здійснює дозвіл IP-адрес в ім’я вузла.
-п число. Указує кількість повідомлень Echo Request, які слід відправити.
-l размер. Задає розмір повідомлень Echo Request, що відправляються.
-f. Встановлює прапор, що забороняє фрагментацію пакетів Echo Request.
-і TTL. Задає значення TTL для пакетів Echo Request.
-v TOS. Задає тип служби (TOS, Type of Service) для пакетів Echo Request.
-r число. Виробляє запис IP-адрес маршрутизаторів для вказаного числа транзитів.
-s число. Виробляє запис тимчасових відміток проходження маршрутизаторів для вказаного числа транзитів.
-j список_вузлів. Задає неповний список маршрутизаторів (вільний вибір маршруту), через які повинні пройти пакети.
-k список_вузлів. Задає повний список маршрутизаторів (жорсткий вибір маршруту), через які повинні пройти пакети.
-w таймаут. Інтервал очікування кожної відповіді в мілісекундах.
Існує безліч різних застосувань для цих параметрів, які можуть допомогти управляти мережею і виявляти проблеми. Наприклад, створивши пакети Echo Request більшого, ніж звично розміру, і відправивши більшу їх кількість (або відправляючи їх безперервно), можна емулювати в мережі призначений для користувача трафік, щоб перевірити її можливість залишатися стабільною при великому завантаженні. Також можна порівняти продуктивність різних маршрутів через мережу (або через Інтернет), задавши ІР-адреси маршрутизаторів, через які повинні пройти пакети Echo Request, щоб досягти свого місця призначення. Параметр -j забезпечує вільний вибір маршруту, приписуючий пакетам використовувати маршрутизатори, IP-адреси яких задані, але також можуть застосовуватися і інші маршрутизатори. Параметр -k забезпечує жорсткий вибір маршруту, при якому необхідно вказати адресу кожного маршрутизатора, який пакет повинен використовувати, щоб досягти місця призначення.
Ipconfig
Програма Ipconfig є простою утилітою для відображення конфігураційних параметрів TCP/IP системи. Це корисно, коли для автоматичної конфігурації клієнтів TCP/IP в мережі використовуються сервери DHCP, оскільки для користувачів не існує іншого простого способу побачити, які установки були призначені їх робочим станціям. Всі реалізації UNIX включають команду ipconfig (з довільною конфігурацією інтерфейсу), і системи Windows 98/2000/ХР мають програму командного рядка Ipconfig.exe. У Windows 95/98 також включена утиліта Winipcfg.exe з графічним інтерфейсом
ipconfig [/? | /all | /release [адаптер] | /renew [адаптер] | /flushdns | /registerdns | /showclassid адаптер | /setclassid адаптер [встановлюваний_код_класу_dhcp] ]
адаптер |
Повне ім’я чи ім’я, що містить підстановочні знаки "*", "?" з допустимої множини: * - будь-яка кількість символів, ? - один будь-який символ. |
ключі: |
|
/? |
Відобразити це довідкове повідомлення. |
/all |
Відобразити повну інформацію про настройку параметрів. |
/release |
Звільнити IP-адресу для вказаного адаптера. |
/renew |
Відновити IP-адресу для вказаного адаптера. |
/flushdns |
Очистити кеш дозволів DNS. |
/registerdns |
Відновити всю DHCP-оренду і перереєструвати DNS-імена |
/displaydns |
Відобразити вміст кеша дозволів DNS. |
/showclassid |
Відобразити всі допустимі для цього адаптера коди (IDs) класів DHCP. |
/setclassid |
Змінити код класу DHCP (ID). |
За умовчанням відображається тільки IP-адреса, маска підмережі і стандартний шлюз для кожного підключеного адаптера, для якого виконана прив’язка з TCP/IP.
Для ключів /Release и /Renew, якщо не вказане ім’я адаптера, то буде звільнена чи оновлена IP-адреса, видана для всіх адаптерів, для яких існують прив’язки з TCP/IP.
Для ключа SetClassID, якщо не вказаний код класу (ID), то існуючий код класу буде видалений. Приклади:
> ipconfig |
-Відображає коротку інформацію. |
> ipconfig /all |
- Відображає повну інформацію. |
> ipconfig /renew |
- Оновлює відомості для всіх адаптерів. |
>ipconfig /renew EL* |
-Оновлює відомості для адаптерів, що починаються з EL |
>ipconfig /release *ELINK?21* |
- Звільняє IP-адреси для всіх адаптерів, що задовольняють запиту, наприклад, ELINK-21, myELELINKi21adapter. |
Запуск Ipconfig.exe з параметром /all в системі Windows ХР виводить наступну інформацію:
Windows 2000 IP Configuration |
|
Host Name |
:cz2 |
Primary DNS Suffix |
:zacker.com |
Node Type |
:Hybrid |
IP Routing Enabled |
:No |
WINS Proxy Enabled |
:No |
DNS Suffix Search List. . , . |
:2acker.com |
Ethernet adapter Local Area Connection: |
|
Connection-specific DNS Suffix: |
|
Description |
:3Com Etherlink III (3C509/3c509b) |
Physical Address |
:00-60-97-BO-77-CA |
DHCP Enabled |
:Yes |
Autoconfigu.ration Enabled . . : |
:Yes |
IP Address |
:192.168.2.21 |
Subnet Mask . |
:255.255.255.0 |
Default Gateway |
:192.168.2.100 |
DHCP Server |
:192.168.2.10 |
DNS Servers |
:199.224.86.15 |
|
:199.224.86.16 |
Primary Wins Server |
:192.168.2.10 |
Lease Obtained. ... |
:Sunday, Feb 06, 2000 10:08:23 PM |
Lease Expires |
:Tuesday, Feb 09, 2000 10:08:23 PM |
Ipconfig також можна використовувати, щоб анулювати або відновлювати оренду IP-адреси у серверу DHCP за допомогою параметрів /release і /renew відповідно.
Traceroute
Traceroute — це інша утиліта, яка звичайно реалізована як програма командного рядка і включена в більшість стеків TCP/IP, хоча іноді вона носить інше ім’я. В системах UNIX команда називається traceroute, a реалізація для Windows з такими ж функціональними можливостями називається Tracert.exe. Призначенням цього програмного засобу є відображення маршруту, який долають пакети IP, щоб досягти певної системи призначення. Використання:
tracert [-d] [-h максЧисло] [-j списокВузлів] [-w інтервал] ім’я
-d |
Без дозволу імен вузлів. |
-h максЧисло |
Максимальне число стрибків при пошуку вузла. |
-j список вузлів |
Вільний вибір маршруту за списком вузлів. |
-w інтервал |
Інтервал очікування кожної відповіді в мілісекундах. |
Коли програма запускається з вказівкою імені або IP-адреси системи призначення як параметр командного рядка, результат, виведений на екран, виглядатиме приблизно так:
Tracing route to zacker.com [192.41.15.74] over a maximum of 30 hops:
1 |
254 |
ms |
194 |
ms |
162 |
ms |
qrvl-67.epix.net [199.224.67.3] |
2 |
151 |
ms |
135 |
ms |
154 |
ms |
qrvl.epix.net [199.224.67.1] |
3 |
163 |
ms |
150 |
ms |
173 |
ms |
svcrO-7b.epix.net [199.224.103.125] |
4 |
136 |
ms |
160 |
ms |
164 |
ms |
router05.epix.net [216.37.155.162] |
5 |
161 |
ms |
145 |
ms |
170 |
ms |
cpbg01-7.epix.net [199.224.88.62] |
6 |
165 |
ms |
149 |
ms |
164 |
ms |
Seriall.ph.ALTER.NET [157.130.7.213] |
7 |
182 |
ms |
242 |
ms |
169 |
ms |
161.ATM2.ALTER.NET [146.188.162.118] |
8 |
178 |
ms |
149 |
ms |
1839 |
ms |
294.ATM7.ALTER.NET [146.188.160.126] |
9 |
168 |
ms |
147 |
ms |
155 |
ms |
192.ATM10.ALTER.NET [146.188.160.93] |
10 |
260 |
ms |
150 |
ms |
176 |
ms |
uu.iadl.verio.net [137.39.23.22] |
11 |
163 |
ms |
175 |
ms |
166 |
ms |
iad3.dcaO.verio.net [129.250.2.62] |
12 |
235 |
ms |
243 |
ms |
244 |
ms |
dcaO.pao5.verio.net [129.250.2.245] |
13 |
224 |
ms |
249 |
ms |
255 |
ms |
p4-01.us.bb.verio.net [129.250.2.74] |
14 |
406 |
ms |
272 |
ms |
265 |
ms |
pao6.pvuO.verio.net [129.250.3.26] |
15 |
267 |
ms |
250 |
ms |
271 |
ms |
puO.vwh.verio.net [129.250.16.14] |
16 |
257 |
ms |
270 |
ms |
278 |
ms |
zacker.com [192.41.15.74] |
Trace complete.
Кожен запис в трасуванні представляє маршрутизатор, який обробляв пакети, створені програмою traceroute, на шляху до їх місця призначення. В даному випадку пакетам знадобилося подолати 16 транзитів, щоб досягти серверу zacker.com. Тризначні числа в кожному записі визначають час подорожі пакету до даного маршрутизатора і назад в мілісекундах, за ними слідує доменне ім’я маршрутизатора і його IP-адреса. У трасуванні, подібному цієї, до місця призначення, розташованого в Інтернеті, значення часу переходу пакету туди і назад порівняльно великі і можуть надати інформацію про магістральні мережі, які використовує постачальник послуг Інтернету (в даному випадку alter.net), і географія маршруту, по якому слідував трафік. Наприклад, коли запускається трасування до системи призначення, розташованої на іншому континенті, іноді можна визначити, коли маршрут проходив через океан по несподіваному збільшенню часу розповсюдження туди і назад. У приватній мережі команду traceroute можна використовувати для визначення шляху через маршрутизатори, яким звичайно слідує локальний трафік, що дозволяє задуматися, як найкраще розподілити по мережі трафік.
Більшість реалізацій traceroute працює, передаючи такий же тип ІСМР-повідомлень Echo Request, який використовується утилітою Ping, хоча деякі за умовчанням використовують пакети UDP. Єдина відмінність полягає в самих повідомленнях, де програма traceroute змінює значення поля TTL для кожної послідовності з трьох пакетів. Поле TTL є захисним механізмом, який запобігає нескінченній циркуляції по мережі пакетів IP. У кожному оброблюваному пакеті маршрутизатор зменшує значення поля TTL на одиницю. Якщо значення поля TTL пакету досягає 0, маршрутизатор відкидає такий пакет і повертає системі, що спочатку його відправила, ІСМР- повідомлення про помилку "Time to Live Exceeded in Transit" (Час життя пакету закінчився в процесі передачі). У першій послідовності пакетів traceroute пакети мають значення поля TTL, рівне 1. Таким чином, перший маршрутизатор, що одержав пакети, відкидає їх і повертає назад джерелу повідомлення про помилку. Обчисливши інтервал часу між передачею повідомлення і появою пов’язаної з ним помилки, traceroute одержує час розповсюдження пакету туди і назад, а потім використовує IP-адресу джерела повідомлення про помилку для ідентифікації маршрутизатора. У другій послідовності повідомлень значення TTL дорівнює 2, тому пакет досягає другого маршрутизатора перш, ніж буде відкинутий. Третя послідовність пакетів має значення TTL, рівне 3, і так далі, поки повідомлення не досягнуть системи призначення.
Важливо розуміти, що, не дивлячись на можливу користь цього засобу, в інформацію, яку воно надає, закладена певна неточність. Просто той факт, що пакет, переданий прямо зараз, досяг місця призначення, пройшовши по певному маршруту, не означає, що пакет, переданий хвилиною пізніше, потрапить в те ж місце призначення, по такому ж маршруту. Мережі (і особливо Інтернет) мінливі, і маршрутизатори розроблені для того, щоб автоматично враховувати виникаючі зміни. Маршрут, яким слідують до свого місця призначення пакети traceroute, може мінятися навіть у середині процесу трасування, тому цілком можливо, що послідовність маршрутизаторів, що відображається програмою, буде складена з двох або більше відмінних шляхів до місця призначення, через зміни, що відбулися в мережі. У приватній мережі такий випадок менш вірогідний, але все таки можливий.
Route
Таблиця маршрутизації є життєво важливою частиною мережевого стека будь-якої системи TCP/IP, щоб визначити, яким чином слід передавати кожен пакет. Програма Route.exe в Windows і команда route, включена в більшість версій UNIX, дозволяє проглядати таблицю маршрутизації і додавати чи видаляти записи в ній.
C:\>route Обробка таблиць мережевих маршрутів.
ROUTE [-f] [-p] [команда [вузол] [MASK маска] [шлюз] [METRIC метрика] [IF- інтерфейс]
-f |
Очищення таблиць маршрутів від записів для всіх шлюзів. При вказівці однієї з команд, таблиці очищаються до виконання команди. |
-p |
При використовуванні з командою ADD задає збереження маршруту при перезавантаженні системи. За умовчанням маршрути не зберігаються при перезавантаженні. Ігнорується для решти команд, що змінюють відповідні постійні маршрути. |
команда |
Одна з чотирьох команд |
|
PRINT Друк маршруту |
|
ADD Додавання маршруту |
|
DELETE Видалення маршруту |
|
CHANGE Зміна існуючого маршруту |
вузол |
Вузол, що адресується. |
MASK |
Якщо вводиться ключове слово MASK, то наступний параметр інтерпретується як параметр "маска". |
маска |
Значення маски підмережі, пов’язане із записом для даного маршруту. Якщо цей параметр не заданий, за умовчанням мається на увазі 255.255.255.255. |
шлюз |
Шлюз. |
METRIC |
Визначення параметра метрика/ціна для вузла, що адресується. |
Пошук всіх символічних імен вузлів проводиться у файлі мережевої бази даних NETWORKS. Пошук символічних імен шлюзів проводиться у файлі бази даних імен вузлів HOSTS. Для команд PRINT и DELETE можна вказати вузол і шлюз за допомогою підстановочних знаків або опустити параметр "шлюз".
Якщо адресований вузол містить знаки * чи ?, він використовується як шаблон, і друкуються тільки відповідні йому маршрути: 157.*.1, 157.*, 127.*, *224*.
Діагностичні повідомлення:Неприпустиме значення MASK викликає помилку, якщо (ВУЗОЛ&МАСКА)= ВУЗОЛ. >route ADD 157.0.0.0 MASK 155.0.0.0 157.55.80.1 IF 1. Додавання маршруту завершиться помилкою, оскільки вказаний неприпустимий параметр мережевої маски: не виконується умова (ВУЗОЛ & МАСКА) == ВУЗОЛ.
Приклади: > route PRINT
>route |
ADD |
157.0.0.0 |
MASK |
255.0.0.0 |
157.55.80.1 |
METRIC 3 |
IF 2 |
|
|
вузол^ |
|
^маска |
^шлюз |
метрика^ |
інтерфейс^ |
Якщо IF не заданий, то робиться спроба знайти кращий інтерфейс для вказаного шлюзу.
> route PRINT
> route PRINT 157* Друк вузлів, що починаються лише зі 157
> route DELETE 157.0.0.0
> route PRINT
Хід роботи (всі виконані дії та отримані результати викласти в звіті):
Ознайомитись з утилітами TCP/IP.
Оцінити мережу за допомогою Ping, Tracert, route, ipconfig.
Встановити наявність фізичного з’єднання робочих станцій мережі класу
Встановити ІР і МАС-адреси сервера та робочих станцій мережі класу.
Спробувати змінити ІР-адресу Вашої робочої станції.
Рекомендована література (джерело [1, с.238-258],[2, с.234-253,303-313, 960-971], [3, с.131-133], [4, с.343-346])
Зміст звіту:
Звіт повинен містити в собі короткі теоретичні відомості, які необхідні для виконання лабораторної роботи та відповіді на контрольні питання, всі таблиці, які були отримані в результаті виконання лабораторної роботи.
Контрольні питання
Принцип роботи мережі Fast Ethernet.
Маршрутизація в ІР мережах.
Принцип роботи утиліти Ping.
Принцип роботи утиліти ipconfig.
